Справа № 591/1340/14-ц

Провадження № 2/591/1148/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2015 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Кривцової Г.В.

з участю секретаря - Кальченко М.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

03.03.2014 року ПАТ "Альфа-Банк" звернувся до суду з позовом про стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором, в якому зазначив, що 24 квітня 2008 року між ЗАТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №700006223, згідно якого йому було надано кредит в сумі 11762,78 доларів США. Поручителем за ОСОБА_4 по даному договору згідно договору поруки №700006223 від 24 квітня 2008 року виступила відповідач ОСОБА_2 Оскільки ОСОБА_3 взяті на себе за вказаним договором зобов'язання належним чином не виконав, позивач просив суд стягнути з поручителя ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором на суму 497 621 грн. 16 коп., а також судові витрати в сумі 3654 грн.

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11.04.2014 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

19.03.2015 року відповідач звернулась до суду із заявою про перегляд цього заочного рішення. Ухвалою суду від 03.04.2015 року заочне рішення суду від 11.04.2014 року скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та третя особа, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання також не з'явились.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував, посилався на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, а також просив зменшити пеню, посилаючись на те, що розмір пені значно перевищує розмір основного боргу, а також вказав, що відповідачка не працює, має малолітню дитину, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, знаходиться в скрутному матеріальному становищі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24 квітня 2008 року між ЗАТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк", та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 700006223, згідно з яким ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 11 762,78 доларів США зі сплатою 14,50% річних строком до 25 квітня 2014 року з цільовим використанням - придбання транспортного засобу (а.с. 6).

Відповідно до п. 2.8 кредитного договору, платежі з повернення Кредиту та сплати процентів за його користування здійснюються щомісячно рівними частинами відповідно до Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є Додатком № 1 до Договору та його невід'ємною частиною в порядку та на умовах, визначених цим Договором. У разі сплати у валюті Кредиту 25 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 246 доларів США. У разі погашення Кредиту у валюті відмінній від валюти Кредиту таке погашення має здійснюватись не пізніше 24 числа кожного місяця у сумі, розрахованій у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

В забезпечення кредитного договору, укладеного з ОСОБА_3, 24 квітня 2008 року ЗАТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк", уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір поруки № 700006223, відповідно до п. п. 2.1 якого остання зобов'язалася відповідати перед банком за погашення заборгованості по зобов'язаннях ОСОБА_3 за кредитним договором на засадах солідарних боржників в разі невиконання або прострочення виконання ним умов кредитного договору (а.с.11-12).

Позичальник ОСОБА_3 не виконав зобов'язання по поверненню кредиту і відсотків у строки, визначені договором.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого Банком, сума заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором станом на 04 лютого 2014 року становить: за кредитом 10513,85 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 84 037,20 грн., за відсотками - 3028,40 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 24 206,00 грн. Розмір неустойки становить - пеня - 48 714,87 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 389 377, 96 грн. (а.с.24).

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п. 2.3 Кредитного договору, дата остаточного повернення кредиту - 25.04.2014 року (а.с.14).

Останній платіж за кредитним договором був здійснений позичальником в листопаді 2011 року (а.с. 24).

Банк звернувся до суду з вимогою про повернення кредиту 03 березня 2014 року (а.с. 3).

Таким чином, позивачем не пропущено трирічний строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту та відсотків.

Що стосується вимоги про стягнення пені, то як вбачається з розрахунків Банку, пеня нарахована на останній календарний рік перед зверненням до суду з позовом (а.с. 24, зворот).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Як вбачається з розрахунку Банку, а також з Виписки по рахунку позичальника ОСОБА_3, (а.с. 24, 25), ОСОБА_3 дійсно порушив свої зобов'язання перед кредитодавцем, оскільки ним систематично допускалось прострочення окремих щомісячних платежів по погашенню кредиту та процентів за користування кредитом, в зв'язку з чим і зростала заборгованість по кредиту та відсоткам, а крім того, відповідно до п. 3.4. Розділу 2 до Кредитного договору, який є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 6, 8), нараховувалась пеня в розмірі 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Згідно загальних умов виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст. 526, 530, 611 ЦК України, відповідач повинен був виконати зобов'язання належним чином та у встановлений строк, а в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею) та порукою, що передбачено ст. 546 ЦК України.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки (а.с. 11), поручитель поручається за виконання боржником наступних обов'язків, що виникли на підставі Основного договору або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому:

а) обов'язок повертати банку кредит рівними частинами у терміни, визначені основним договором та додатком №1 до основного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 04.06.2015 року;

б) обов'язок щомісяця сплачувати банку проценти за користування кредитом у терміни, визначені основним договором та додатком №1 до основного договору;

в) обов'язок у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, у строк не пізніше 10 днів з дати пред'явлення відповідної вимоги достроково повернути кредит банку, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникають із основного договору;

г) обов'язок сплатити банку неустойку (пеню, штрафи), та понад судму неустойки відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконання або неналежним виконання боржником своїх зобов'язань за основним договором.

Як встановлено п. 3.1 Договору поруки (а.с. 11), боржник та поручитель відповідають перед банком за порушення обов'язків, перелічених у статті 2 цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком в тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідно до п. 3.2. Договору поруки, передбачена статтею 3.1. цього Договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить прострочення виконання будь-якого з обов'язків, зазначених у пункті 2,1 цього договору.

Виходячи з вищевказаних норм закону, умов основного кредитного договору, умов договору поруки, суд вважає обґрунтованою вимогу банку про стягнення суми заборгованості по кредиту та процентам з поручителя ОСОБА_2, яка згідно договору поруки є поручителем позичальника ОСОБА_3 і несе відповідальність перед Банком в тому ж обсязі, що і позичальник.

Представник відповідача ОСОБА_2 не погодився з наданим Банком розрахунком заборгованості по кредитному договору, однак при цьому ні відповідач, ні представник не надали суду іншого розрахунку, який би на їх погляд, був правильним, а також не надали суду і будь-яких інших доказів щодо сум та строків погашення позичальником заборгованості по кредиту та відсоткам.

За вказаних обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги Банку про стягнення з відповідача - поручителя ОСОБА_2 заборгованості по кредиту в розмірі 84 037,20 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 24 206 грн.

Водночас, суд вважає необґрунтованою суму нарахованої Банком пені (неустойки), виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 3.4. Розділу 2 до Кредитного договору, який є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 6, 8), в разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язань у частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно умов договору, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено про зменшення розміру неустойки, при цьому він посилався на тяжкий матеріальний стан відповідача, наявність на утриманні малолітньої дитини та ту обставину, що відповідач не працює.

Так, з розрахунку вбачається, що Банком нарахована пеня у розмірі 389 377,96 грн. (а.с. 24).

Однак, враховуючи, що дана сума майже в чотири рази перевищує суму заборгованості по кредиту та відсоткам, суд вважає, що такий розмір пені значно перевищує розмір збитків, понесених Банком в зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту.

Також враховуючи інші обставини справи, що мають істотне значення: скрутне матеріальне становище відповідача, наявність у неї малолітньої дитини, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені з 389 377,96 грн. до 84 037,20 грн., що є співмірним з сумою заборгованості по кредиту.

Таким чином, з урахуванням того, що суд зменшив суму пені і визначив її у розмірі 84 037,20 грн., суд визначає загальну суму заборгованості відповідача перед ПАТ "Альфа Банк" за кредитним договором, яка підлягає стягненню - 192 280,40 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 84 037,20 грн., заборгованість по відсоткам - 24 206 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 84 037,20 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, так як позовні вимоги задоволені частково, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1922,80 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 536, 549, 550, 611, 625, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 192 280, 4 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1922,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду, а у разі відсутності особи у судовому засіданні - з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено 21 квітня 2015 року

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова