Справа №498/303/15-ц

Провадження №2/498/156/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2015 року смт. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Рімашевської О. В., при секретарі - Правда Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Краснодону цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що між банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 40/АК-00037.08.2 від 11.07.2008 року, за умовами якого відповідач отримала кредит на придбання автомобіля в сумі 19867,55 доларів США строком до 11.07.2015 року. В позові зазначено, що позивач свої зобов»язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, тоді як відповідач ОСОБА_1 порушує свої зобов»язання, а саме - несвоєчасно та не у повному обсязі здійснює платежі по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом та комісії. В позові зазначено, що з метою забезпечення виконання обов»язків основним боржником, між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 11.07.2008 року № 40/АК-00037.08-3/п, за яким поручитель зобов»язався солідарно з основним боржником відповідати по зобов»язанням за кредитним договором. Позивач вказує, що станом на 01.03.2015 року заборгованість за кредитом становить 6731,34 долари США та 4102,56 грн., з яких сума заборгованості за кредитом та відсотками становить 3173,81 доларів США, сума пені за несвоєчасне погашення кредиту - 3539,41 долари США, сума 3% річних від суми простроченої заборгованості - 18,12 долари США, сума 3% річних від суми простроченої заборгованості по комісії - 52,87 грн., сума інфляційних нарахувань на суму простроченої заборгованості - 395,69 грн. Крім того, за подання позову позивачем сплачена сума судового збору в розмірі 3654,00 грн. Посилаючись на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором, поклавши на них судові витрати по справі.

Представник позивача, надав до суду письмову заяву в якій просив суд розглянути справу за його відсутності. На заявлених вимогах наполягав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву, в якій визнав заявлений позов. Просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 надала суду заяву, в якій визнала позов в повному обсязі. Зазначила, що суми заборгованості не оспорює, просила розглядати справу за її відсутності.

Суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України розгляд даної справи належить до компетенції суду.

Згідно вимог ч. ч. 3, 4 ст. 10, ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст.. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти в розмірі та на умовах, вказаних у договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит та виплатити відсотки, встановлені договором.

Встановлено, що 11.07.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 40/АК-00037.08.2 про надання позивачем відповідачу кредитних коштів в розмірі 19867,55 доларів США для придбання автомобіля за умовами сплати 7,7% річних строком до 11 липня 2015 року (а.с.4-7).

П. 1.5.1 договору була передбачена сплата відповідачем плати за обслуговування кредиту в розмірі 0,3000% від суми наданого кредиту; згідно з п. 3.1.1 договору, відповідач брала на себе зобов'язання погашати кредит щомісячними платежами в сумі 237,00 доларів США до 10 числа кожного календарного місяця.

Згідно п. 5.2 договору, в разі недотримання позичальником умов договору, банк має право вимагати в односторонньому порядку дострокового розірвання договору, повернення одержаних коштів, сплати нарахованих процентів, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору. П. 3.6 укладеного між сторонами договору передбачено за порушення строків сплати кредиту та процентів сплата пені в розмірі 1.6 процента від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки - пені додатково між сторонами не узгоджувався та становить 3 роки, як це передбачено цивільним законодавством; строк позовної давності за заявленими вимогами не пропущений, кредитний договір є діючим.

Факту укладення кредитного договору на вказаних умовах між сторонами, ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту, відповідач ОСОБА_1 не оспорювала. Крім того, ознайомлення відповідача з умовами кредиту підтверджується її особистою розпискою (а.с.8).

Згідно зі ст.. 553 ЦК України, за договоромпоруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язанняборжником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки..

На виконання умов кредитного договору між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 40/АК-00037.08.2-3/11, за п. 1.1, 1.3 якого Відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов»язання нести солідарну відповідальність за своєчасне та повне виконання основним боржником взятих на себе зобов»язань в повному обсязі (а.с.10-11). В договорі ОСОБА_2 зазначив, що він ознайомлений з умовами кредитного договору.

Тому позовні вимоги обґрунтовано пред»явлені до основного боржника та його поручителя.

Згідно з наданою представником позивача довідкою про офіційний курс гривні порівняно до долара, встановлений НБУ на час подання позову, 1 долар США дорівнює 27,763120 грн.

Через порушення взятого на себе зобов'язання відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором станом на 01 березня 2015 року в розмірі 6731,34 долари США, яка складається з: 3018,71 доларів США (що еквівалентно 83808,81 грн). - заборгованість за кредитом; 155,10 доларів США (що еквівалентно 4305,76 грн.) - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3539,41 долар США (що еквівалентно 98265,06 грн.) - пеня за порушення зобов»язань по кредиту; 18,12 доларів США (що еквівалентно 503,07 грн). - 3% річних за користування зайомними коштами; 395,69 грн. - інфляційні нарахування на суму простроченої заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту, 52,87 грн. - 3% річних від суми простроченої заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту.. Позивачем до позову надані розрахунки по кожній частині заборгованості; суд приймає до уваги те, що ознайомлені з розрахунками відповідачі правильності нарахування суми боргу не заперечували; розміру сум, пред»явлених позивачем до стягнення, не оспорюють. Тому суд вважає можливим прийняти розрахунки заборгованості, надані позивачем.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30.03.2013 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

Крім того, відповідно до п. 12 вказаної Постанови Пленуму, У разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК. Разом із тим як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача заборгованість по кредитному договору у валюті кредиту - доларах США, зазначивши еквівалент суми в грошовій одиниці України за курсом НБУ, згідно з яким 1 долар США дорівнює 27,763120 грн.

За правилами ст. ст. 525 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з ростроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, тобто повернення всієї суми кредиту.

На підставі вищевикладеного, з огляду на те, що в судовому засіданні встановлено, що між сторонами існують договірні кредитні відносини, відповідачі не виконали взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, заборгованість за кредитним договором, яка становить предмет позову, утворилася у результаті неналежного виконання відповідачами своїх зобов'язання за кредитним договором, враховуючи, що законом встановлено право позивача вимагати повернення кредиту та інших передбачених договором платежів у разі неналежного виконання відповідачем умов договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача заборгованість по кредитному договору: 3018,71 доларів США (що еквівалентно 83808,81 грн). - заборгованість за кредитом; 155,10 доларів США (що еквівалентно 4305,76 грн.) - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3539,41 долар США (що еквівалентно 98265,06 грн.) - пеня за порушення зобов»язань по кредиту

Розглянувши вимоги про стягнення з відповідачів 3% за користування кредитними коштами та інфляційних нарахувань на суму заборгованості, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з правовою позицією, викладеною в 18 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,

що виникають із кредитних правовідносин", За змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання

На підставі наведеного, суд дійшов до висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідачів вказаних сум.

Таким чином суд вважає необхідним стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 6731,34 долари США, яка складається з: 3018,71 доларів США (що еквівалентно 83808,81 грн). - заборгованість за кредитом; 155,10 доларів США (що еквівалентно 4305,76 грн.) - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3539,41 долар США (що еквівалентно 98265,06 грн.) - пеня за порушення зобов»язань по кредиту; 18,12 доларів США (що еквівалентно 503,07 грн). - 3% річних за користування зайомними коштами;

Крім того стягненню підлягають інфляційні нарахування та 3% річних за користування зайомними коштами, нарахованих в національній валюті, в сумі 448,56 грн., з яких 395,69 грн. - інфляційні нарахування на суму простроченої заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту, 52,87 грн. - 3% річних від суми простроченої заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача також підлягають документально підтверджені судові витрати в сумі 3654 грн.

На підставі ст. ст. 525- 527, 530, 625,1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 5 - 15, 60, 61, 79, 83, 88, 174, 169, 212 - 215, ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 30.03.2012 року, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Родовід Банку" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ПАТ "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул.. Північно-Сирецька, 1-3, МФО 321712, код 14349442) заборгованість за кредитним договором № 40/АК-00037.08.2 від 11.07.2008 року станом на 17.04.2015 року в сумі 6731,34 долари США (що еквівалентно 186883,00 грн), 448,56 грн. витрат, спричинених порушенням зобов»язання за кредитним договором.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ПАТ "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул.. Північно-Сирецька, 1-3, МФО 321712, код 14349442) компенсацію суми сплаченого судового збору в розмірі 3654,00 (три тисячі шістсот п»ятьдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Одеської області через Великомихайлівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рімашевська