ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2015 р. Справа № Б-39/148-04

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Катренко І.С.

за участю

прокурора Гайдамаки А.Н. посвідчення №004115 від 13.10.2012 р.,

представників:

заявника скарги - не з'явився;

інших кредиторів - не з'явились,

боржника - не з'явився;

ліквідатора - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (вх. №2098Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 р. у справі №Б-39/148-04

за заявою Харківської об`єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, правонаступником якої є Харківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, м. Харків,

до Відкритого акціонерного товариства "Мереф'янський механічний завод", м. Мерефа,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2015 р. у справі №Б-39/148-04 (суддя Чистякова І.О.) відхилено вимоги Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Відкритого акціонерного товариства "Мереф'янський механічний завод" в сумі 659937,44 грн.

Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області не погодилась з зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 р. у справі №Б-39/148-04, задовольнити заяву про поточні кредиторські вимоги до боржника та включити до реєстру вимог кредиторів вимогу Харківської ОДПІ у сумі 659937,44 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначає, що банкрут має податковий борг по сплаті податку на додану вартість, земельного податку, єдиного внеску та екологічному податку в загальній сумі 659937,44 грн., що підтверджується поданими до Харківської ОДПІ деклараціями, які особисто підписані ліквідатором ВАТ "Мереф`янський механічний завод", а тому є узгодженими.

Також скаржник стверджує, що вказана податкова заборгованість виникла під час ліквідаційної процедури банкрута, та підлягає задоволенню, а також, включенню до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 р. у справі №Б-39/148-04 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.04.2015 р.

В судове засідання господарського суду апеляційної інстанції прибув прокурор, який заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники заявника та інших кредиторів, боржника, а також ліквідатор у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, долучені до матеріалів справи.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що участь представників сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника заявника скарги, інших кредиторів, боржника та ліквідатора за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 25.12.2013 р. у справі №Б-39/148-04 задоволено клопотання керуючого санацією та представника трудового колективу про припинення процедури санації боржника, визнання ВАТ "Мереф'янський механічний завод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Припинено процедуру санації ВАТ "Мереф'янський механічний завод". Визнано юридичну особу - ВАТ "Мереф'янський механічний завод" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Мереф'янський механічний завод" арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича.

02.03.2015 р. до місцевого господарського суду надійшла заява (вх. №7972) Харківської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання поточних кредиторських від 27.02.2015 р. №1871/10/20-23-10-15, в загальному розмірі 659937,44 грн. з додатками (т. 50, а.с. 3-64).

Вимоги заявника обґрунтовані тим, що, внаслідок проведення інвентаризації сум податкового боргу, встановлено, що ВАТ "Мереф'янський механічний завод" має не сплачені в строк суми податкових зобов'язань, визначені, відповідно до вимог Податкового кодексу України, в загальному розмірі 659937,44 грн., та які, згідно з приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підлягають задоволенню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2015 р. у справі №Б-39/148-04 відмовлено у визнанні вимог Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області до ВАТ "Мереф'янський механічний завод" у сумі 659937,44 грн

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що оскільки вимоги Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області в сумі 659937,44 грн. виникли після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом (25.12.2013 р.), то, в силу вимог ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), вони не підлягають задоволенню, так як не мають характеру поточних кредиторських вимог .

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом розгляду в цій справі є визнання та включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, які виникли під час ліквідаційної процедури.

Згідно з приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами пункту 1-1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", викладеного у новій редакції згідно з Законом України від 22.12.2011р. № 4212-VI, який набрав чинності 18.01.2013 р., положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою місцевого господарського суду від 25.12.2013 р. визнано Відкрите акціонерне товариство "Мереф'янський механічний завод" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Враховуючи вимоги перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 р., до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який набрав чинності 18.01.2013р.

За приписами статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закон про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З аналізу наведеної норми вбачається, що в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникнути виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі, і порядок їх виконання визначений спеціальним Законом про банкрутство.

Нормами Закону про банкрутство встановлено, що в ліквідаційній процедурі у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів в порядку статті 38 Закону про банкрутство.

Відповідно до частини 8 статті 41 Закону про банкрутство кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

За приписами частини 2 статті 41 вказаного Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

В пункті 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. N01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. N 4212-VI)" визначено, що статтею 38 Закону передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

Після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з частиною першою статті 38 Закону.

З наведених норм вбачається, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі, і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Заявою Харківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання поточних кредиторських вимог від 27.02.2015 р. №1871/10/20-23-10-15 підтверджується, що банкрут має податковий борг:

- по сплаті податку на додану вартість за період з 20.03.2014 р. по 20.06.2014 р. в загальній сумі 246813,18 грн., що підтверджується нарахуванням єдиного внеску №1404181573 від 11.03.2014 р. на суму 59795,19 грн., №1405119194 від 08.04.2014 р. на суму 57916,91 грн., №1406953000 від 13.05.2014 р., №1407831957 від 11.06.2014 р. на суму 69148,23 грн.;

- по сплаті земельного податку з юридичних осіб за період з 30.08.2014 р. по 30.01.2015 р. в загальній сумі 54915,00 грн., що підтверджується податковою декларацією №9008122991 від 19.02.2014 р.;

- по сплаті єдиного внеску нарахованого робітникам на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 21.07.2014 р. по 20.01.2015 р. в сумі 437353,74 грн., що підтверджується нарахуванням єдиного внеску №1408674428 від 09.07.2014 р. на суму 63987,56 грн., №1410238933 від 14.08.2014 р. на суму 62340,76 грн., №1411107377 від 11.09.2014 р. на суму 56771,99 грн., №1412590285 від 15.10.2014 р. на суму 53661,55 грн., №1414178319 від 19.11.2014 р. на суму 50469,09 грн., №1415730996 від 11.12.2014 р. на суму 53207,91 грн., №1501497259 від 16.01.2015 р. на суму 96914,88 грн.;

- по сплаті екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за період з 19.11.2014 р. по 19.02.2015 р. в сумі 652,70 грн., що підтверджується податковою декларацією екологічного податку №9058557342 від 14.10.2014 р., податковою декларацією екологічного податку №1500001290 від 16.01.2015 р. на суму 613,71 грн.

Таким чином, вищезазначена податкова заборгованість виникла після визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора постановою господарського суду Харківської області від 25.12.2013 р.

Однак, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтись тільки до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. Під час ліквідаційної процедури не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку статті 23 Закону про банкрутство.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27.05.2014 р. та Вищого господарського суду України від 23.10.2013 р. у справі №5021/1639/2011, від 28.05.2013 р. у справі № 11/Б-1042(377/7-10) та від 18.09.2013 р. у справі № 6/108-09, від 15.01.2014 р. у справі №6/156-06, від 04.12.2014 р. у цій справі.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 р. у справі №Б-39/148-04 - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.2015 р. у справі №Б-39/148-04 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 21.04.2015 р.

Головуючий суддя Гетьман Р.А.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.