ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р. Справа № 922/80/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача - Андишула А.М. - дов. № 01/44-740Д від 25.12.2014р.,

відповідача - Лямзіна Т.В. - дов. № 76 від 12.01.2015р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1562 Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2015 р. у справі № 922/80/15,

за позовом Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року Державне підприємство "Енергоринок", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ, в якій просив суд стягнути з відповідача 57 725,38 грн. штрафу, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.02.2015 р. (суддя Присяжнюк О.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" на користь Державного підприємства "Енергоринок" 15 622,89 грн. штрафу, витрати по сплаті судового збору в сумі 494,46 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2015р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

Відповідач, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача та у відзиву на неї доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.03.2007 р. між Державним підприємством "Енергоринок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" укладено договір № 3969/02, згідно з п. 2.1 якого позивач зобов'язується продавати, а відповідач зобов'язується купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 4.1 даного договору відповідач надає до позивача повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення мовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з Оптовим ринком електричної енергії України (ОРЕ), а також інформацію про певний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії території ліцензованої діяльності відповідача.

В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов'язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВт. год.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах (абз. 3 п.4.1.1 договору).

У відповідності до п. 4.15 цього ж договору в разі необхідності відповідач може скорегувати встановлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу відповідач до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до позивача факсимільним зв'язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера відповідача і скріплене печаткою відповідача за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п. 4.1.1 до цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищезазначених пунктів 4.1 та 4.15 договору відповідач надіслав відповідачу повідомлення від 30.12.2013р. № 1 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в січні 2014 р. (додаток - 2); скореговане повідомлення від 15.01.2014р. № 1 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в січні 2014 р. (додаток - 3); повідомлення від 30.01.2014р. № 2 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в лютому 2014 р. (додаток - 4); скореговане повідомлення від 14.02.2014р. № 2 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в лютому 2014 р. (додаток - 5); повідомлення від 28.02.2014р. № 3 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в березні 2014 р. (додаток - 6); скореговане повідомлення від 14.03.2014р. № 3 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в березні 2014 р. (додаток - 7); повідомлення від 30.04.2014р. № 5 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в травні 2014 р. (додаток - 8); повідомлення від 30.05.2014р. № 6 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в червні 2014 р. (додаток - 9); скореговане повідомлення від 13.06.2014р. № 6 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в червні 2014 р. (додаток - 10); повідомлення від 31.07.2014р. № 8 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в серпні 2014 р. (додаток - 11); повідомлення від 28.08.2014р. № 9 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ в вересні 2014 р. (додаток -12) (а.с. 17-28 том І).

Згідно з п. 6.2 договору перерахування коштів відповідачем за куплену у позивача електроенергію здійснюється кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов пункту 6.3 договору і зараховується сторонами як оплата за електричну енергію, куплену відповідачем у позивача у цьому місяці з урахуванням умов п.п. 6.4 та 6.5 цього договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що 11-го, 21-го та останнього числа розрахункового місяця позивач перевіряє суму, що надійшла на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, як оплата відповідача електричної енергії, купленої за першу, другу та третю декаду місяця відповідно. Розмір оплати відповідача за першу декаду визначається шляхом множення 30% замовленого місячного споживання електроенергії і відповідно за другу декаду - 30% та за третю декаду - 40% на прогнозну оптову ринкову ціну, затверджену Постановою НКРЕ з урахуванням суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат відповідача від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом згідно постанови НКРЕ, що встановлює суму дотацій, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу відповідача у зв'язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. В залежності від структури споживання відповідачем вказані відсотки можуть бути змінені за домовленістю сторін. У цьому випадку відповідач надає до позивача письмове підтвердження своєї структури споживання. В разі здійснення корегування замовленого місячного обсягу купівлі електроенергії, розмір оплати за третю декаду визначається відповідно до п. 4.15 цього договору.

Відповідно до умов додаткової угоди №5289/01 від 23.01.2009р. розділ 4 договору після п. 4.15 доповнено новим підпунктом 4.15.1, а саме, при здійсненні відповідачем перерахування коштів за куповану в позивача електроенергію відповідно до п.п. 6.2 та 6.3 цього договору розміри оплат в першій і другій декаді залишаються такими, що були вказані в повідомленні про замовлені місячні обсяги купованої електроенергії відповідачем, наданому до позивача відповідно до п.4.1.1 до цього договору. Розмір оплати за третю декаду визначається як різниця між скорегованою сумарною за місяць вартістю замовленого обсягу купівлі електроенергії та розмірами оплат в перших двох декадах.

У відповідності до п. 6.3.1 спірного договору в разі, якщо сума оплати, здійсненої відповідачем за відповідну декаду, менша за визначену відповідно до п. 6.3 договору суму оплати з врахуванням переплати за попередню(і) декаду(и) розрахункового місяця, позивач надсилає відповідачу факсимільним зв'язком попередження про неповну декадну оплату електроенергії, купленої у позивача. Відповідач зобов'язується здійснити перерахування недостатньої суми з поточного рахунку відповідача на поточний рахунок із спеціальним режимом використання впродовж двох банківських днів після закінчення відповідної декади, вказавши при цьому в призначенні платежу декаду, за яку здійснюється доплата.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання вищезазначених умов договору позивачем направлено на адресу відповідача відповідні листи-попередження про необхідність термінового погашення заборгованості, що утворилася внаслідок неповних подекадних розрахунків за куповану у електроенергію (а.с. 76-89 том І). Проте, відповідач ніяким чином на ці листи-попередження не відреагував та заборгованість не погасив.

В п. 6.3.2 договору визначено, що у випадку нездійснення відповідачем доплати згідно з п. 6.3.1 цього договору, позивач через 3 банківські дні після закінчення відповідної декади має право виставити відповідачу вимогу про сплату штрафу у розмірі 0,03% від недоплаченої суми. Штраф повинен бути сплачений в термін, не більший від 3-х банківських днів з моменту отримання відповідачем письмового повідомлення від позивача.

На підставі п. 6.3.2 договору позивачем виставлено відповідачу претензії (а.с. 91-117 том І) про сплату штрафних санкцій на загальну суму 57 725,38 грн., а саме, за порушення умов договору щодо розрахунку за отриману електроенергію: першої, другої та третьої декади січня 2014 р. в сумі 9 891,10 грн.; першої та третьої декади лютого 2014 р. в сумі 3 421,21 грн.; першої декади березня 2014 р. в сумі 2 310,58 грн.; першої декади травня 2014 р. в сумі 2 026,73 грн., першої декади червня 2014 р. в сумі 2 528,34 грн.; першої, другої та третьої декади серпня 2014 р. в сумі 7 457,87 грн.; першої, другої та третьої декади вересня 2014 р. в сумі 30 089,55 грн., проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати нарахованих штрафних санкцій не виконав.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до приписів статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, укладаючи договір, сторони мають право самостійно визначити, при настанні яких обставин вони будуть звільнені від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим договором.

Частиною 4 ст. 219 Господарського кодексу України закріплено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини.

В п. 9.2. договору сторони передбачили, що при настанні обставин форс-мажору сторони звільняються від виконання зобов'язань за цим договором на термін дії форс-мажорних обставин і усунення наслідків. Потерпіла сторона негайно дає повідомлення другій стороні про виникнення такої події, що оголошується форс-мажорною, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події.

Як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції відповідач просить звільнити його від відповідальності у вигляді штрафу, внаслідок настання невідворотніх обставин, які виникли після укладення договору та не залежать від волі сторін договору у зв'язку з форс-мажорними обставинами (проведення антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях України).

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Наведений припис встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов'язання, від відповідальності, а саме: випадок та непереборна сила. При цьому, доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання, саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

П. 1 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України передбачає ознаки непереборної сили та визначає, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Тобто, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків. З наведеного вбачається, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання за ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставини непереборної сили; 2) її надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цією обставиною і понесеними збитками.

До обставин непереборної сили відносять, як правило, стихійні природні явища (землетрус, повінь, шторм тощо), а також суспільні явища (воєнні дії, страйки, введення мораторію та інше.).

Згідно з ст. 550 Цивільного кодексу України, кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 р. "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" розпочато Антитерористичну операцію (АТО) на території Луганської та Донецької областей.

Судом першої інстанції правомірно було встановлено, що ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" розташовано в м. Луганську, яке включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється АТО, затвердженому Розпорядженням КМУ від 30.10.2014 р. № 1053.

Таким чином, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях України оплата за електроенергію здійснювалася відповідачем з затримкою, тобто, у відповідача відсутня була можливість виконувати своєчасно і в повному обсязі свої договірні зобов'язання з позивачем.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як свідчать матеріали справи, відповідач звернувся до Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

22.08.2014р. відповідач отримав сертифікат Торгово-промислової палати України № 2563/05-4 (а.с. 157 том І), яким засвідчено, що події на території Луганської області є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), які передбачені умовами договору № 3969/02 від 28.03.2007р. Початок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - 14.04.2014 р. Дата закінчення терміну дії обставин форс-мажору (обставин непереборної сили) на момент видачі даного сертифікату встановити неможливо.

Листом №01-29/2-128 від 03.09.2014 р. (а.с. 156 том І) відповідач повідомив позивача про настання обставин непереборної сили та надав позивачу відповідний сертифікат.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано в даному випадку визнав проведення антитерористичної операції обставинами непереборної сили, що виникли з незалежних від відповідача причин.

Враховуючи існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та умови п.п. 9.2, 9.4 договору, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про часткове звільнення відповідача від відповідальності з огляду на те, що згідно висновку Торгово-промислової палати України форс-мажорні обставини визначені станом на 14.04.2014р., про наявність форс-мажору відповідачем повідомлено позивача листом № 01-34/2/3233 від 11.08.2014 р., тому, нараховані позивачем штрафні санкції за отриману електроенергію за період другої та третьої декади січня 2014 р. в сумі 9 891,10 грн.; першої та третьої декади лютого 2014 р. в сумі 3 421,21 грн.; першої декади березня 2014 р. в сумі 2 310,58 грн. на загальну суму - 15 622,89 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача, в іншій частині заявлених штрафних санкцій суд першої інстанції правильно відмовив позивачу в їх задоволенні.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2015 р. у справі № 922/80/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2015 р. у справі № 922/80/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 16.04.2015р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.