ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

УХВАЛА

"21" квітня 2015 р.Справа № 924/942/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Магери В.В., розглянувши матеріали скарги Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" на дії органу Державної виконавчої служби у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м. Київ

до Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

про стягнення 50 681 044,38 грн. боргу

За участю представників сторін:

від позивача: Конопліцький І.В. - за довіреністю №14-10 від 14.01.2015р.;

від відповідача (скаржника): Стороженко Ю.В. - за довіреністю №18/02 від 04.01.2015р.;

за участю представника ДВС України - Кушнірука Ю.В. (довіреність №3-14/4-1/1395 від 29.12.2014р.)

Ухвала виноситься 21.04.2015р., оскільки в засіданні суду 06.04.2015р. оголошувалась перерва.

Суть спору: Рішенням господарського суду області від 24.07.2014р. (суддя Гладюк Ю.В.) позов ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м. Київ до МКП „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький про стягнення 50681044,38 грн. боргу задоволено.

Стягнуто із Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 45 314 826,26 грн. основного боргу, 3 728 129,04 грн. пені, 1 030 151,00 грн. 3% річних, 607 938,08 грн. інфляційних нарахувань та 73 080,00 грн. судових витрат.

На виконання вказаного рішення 08.08.2014р. видано відповідний наказ.

04.11.2014р. відповідачем (МКП „Хмельницьктеплокомуненерго") подано заяву про визнання наказу від 08.08.2014р., виданого у справі № 924/942/14 таким, що не підлягає виконанню в частині.

Ухвалою суду від 12.11.2014р. вказану заяву задоволено частково. Наказ господарського суду Хмельницької області від 8 серпня 2014 року, виданий у справі № 924/942/14 визнано таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення 45 314 826, 26 грн. основного боргу. В задоволенні заяви про визнання наказу від 8 серпня 2014 року, виданого у справі № 924/942/14 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення інфляційних, річних і пені судом було відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2014р. та Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2015р. ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.11.14 р. у справі № 924/942/14 залишено без змін.

Відтак, загальна сума до стягнення із відповідача за наказом від 08.08.2014р. у справі №924/942/14 становить 5 439 298,12 грн. (5 366 218,12 грн. заборгованості за рішенням суду та 73 080,00 грн. судового збору).

18.03.2015р. на адресу господарського суду Хмельницької області від відповідача (МКП „Хмельницьктеплокомуненерго") надійшла скарга на дії Державної виконавчої служби. Відповідно до вказаної скарги скаржником зазначено, що 06.10.2014р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду у справі №924/942/14. Боржнику встановлено семиденний строк для самостійного виконання рішення суду.

Станом на дату відкриття виконавчого провадження боржником сплачено стягувачу основну суму боргу в розмірі 45 314 826,26 грн. Окрім того, 30.12.2014р. та 04.02.2015р. боржник сплатив ще по 10 000,00 грн. на погашення заборгованості. Таким чином, за рішенням суду залишилась невиконаною сума 5 419 298,12 грн.

23.12.2014р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення із МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" виконавчого збору в розмірі 543 929,81 грн.

16.03.2015р. боржником отримано постанову державного виконавця від 04.03.2015р. про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках у ряді банківських установ в межах суми 5 961 042,87 грн.

Скаржник вважає, що вказана постанова є незаконною, виходячи із такого.

Згідно із ч.2,3 ст.57 Закону України „Про виконавче провадження" постановою про арешт грошових коштів на рахунках у банківських установах може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення із урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

При цьому, скаржник зазначає, що оскаржуваною постановою накладено арешт на грошові кошти на двадцяти чотирьох рахунках у банківських установах у межах суми 5 961 042,87 грн. на кожному, що в сукупності явно перевищує належну до стягнення суму.

Таким чином, на думку скаржника, державним виконавцем при винесенні постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника, що знаходяться на рахунках у банківських установах, порушено вимоги ч.2,3 ст.57 Закону України „Про виконавче провадження".

На підставі вищевикладеного МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" просить суд скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 04.03.2015р. ВП №44950377 про арешт коштів боржника.

Згідно Довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 18.03.2015р. скаргу на дії органу ДВС у справі №924/942/14 призначено судді Магері В.В.

Ухвалою суду від 18.03.2015р. суддя Магера В.В. скаргу на дії Державної виконавчої служби від 18.03.2015р. у справі №924/942/14 прийняв до розгляду в судовому засіданні, яке було призначено на 06.04.2015р.

В засіданні суду 06.04.2015р. представник скаржника (відповідача) подану скаргу на дії державного виконавця підтримав та надав суду наступні докази: довідку №070-06/173 від 03.04.2015р., довідку №16-18/1686 від 03.04.2015р. та лист за вих.№10.201-186/67-6474 від 03.04.2015р. Вказані докази оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в засіданні суду 06.04.2015р. надав суду письмові пояснення відповідно до яких вважає, що доводи, викладені у скарзі відповідача суперечать нормам матеріального права, а саме, вимогам Закону України „Про виконавче провадження", у зв'язку із чим скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального Кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

За приписами ч.1 ст.2 Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст.5 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.52 Закону визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Згідно з вимогами ч.1 ст.52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 3 ст.57 Закону визначено, що постановою про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів.

Відповідно до ч.3 ст.65 Закон державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно із п.4.1.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.12р. №512/5, зареєстрованому в Мінюсті 02.04.14р. за №489/20802, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Позивач при цьому зазначає, що ні Закон України „Про виконавче провадження" ні зазначена Інструкція не встановлюють державному виконавцю обов'язок з вчинення дій з фактичного з'ясування перед накладанням арешту наявності на виявлених рахунках коштів та їх обсягів (чи достатньо їх для задоволення вимог стягувача чи ні).

Таким чином, позивач вважає, що державний виконавець при винесені оскаржуваної постанови від 04.03.15р. діяв у спосіб, визначений Законом, та в межах наданих йому повноважень.

Крім цього, позивач зазначає, що п.3.6 вказаної Інструкції боржнику надано право пропонувати державному виконавцю списати кошти, необхідні для виконання рішення, з його рахунку та зарахувати їх на відповідний рахунок органу ДВС з подальшим перерахуванням стягувачу.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд прийняти відповідне судове рішення яким у задоволенні скарги Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" на дії органу ДВС у справі № 924/942/14 відмовити.

Представник від ДВС України в засіданні суду проти скарги заперечив із підстав, викладених у письмових поясненнях від 06.04.2015р. відповідно до яких ДВС вважає, що скарга відповідача є безпідставною та необґрунтованою виходячи із наступного.

06.10.2014р. державним виконавцем відповідно до статті 25 Закону України „Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області за №924/942/14 від 08.8.2014 року про стягнення з Комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" на користь Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" 45 314 826 грн. основного боргу, 3 728 129,04 грн. пені, 1 030 151 грн. 3% річних, 607 938,08 грн. інфляційних нарахувань, 73 080,00 грн. судового збору, якою надано боржнику строк для самостійного виконання рішення протягом 7 днів з моменту винесення постанови.

Частиною 3 постанови про відкриття виконавчого провадження попереджено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Дана постанова із супровідним листом за вих.№14-0-34-5887/2-600/1 від 06.10.2014р. була направлена на адресу боржника КП „Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0453 2655523 1.

Згідно повідомлення НАК „Нафтогаз України" №14/2-4756 від 06.11.2014р. заборгованість КП „Хмельницьктеплокомуненерго" по наказу Господарського суду Хмельницької області становить 5 439 298,12 грн.

У визначений державним виконавцем строк, боржником КП „Хмельницьктеплокомуненерго" не було надано документального підтвердження повного виконання рішення суду, а тому державним виконавцем 23.12.2014 року (з врахуванням Ухвали Господарського суду Хмельницької області від 12.11.2014р. та Постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.12.2014р. про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню) було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 543 929,81 грн.

05.01.2015р. державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 178,88 грн., яка 06.01.2015 року була направлена на адресу боржника за вих.№ 14-0-34-5887/2-600/1.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 32 Закону України „Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб: звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

При цьому, державний виконавець вказує, що порядок стягнення за виконавчими документами регламентований положеннями ст.ст.52,65 ЗУ „Про виконавче провадження".

Як зазначає державний виконавець, правовий аналіз вказаних вище статей та положень свідчить, що у разі невиконання боржником у строк, наданий державним виконавцем, для виконання рішення суду у добровільному порядку, державний виконавець розпочинає його виконання в примусовому порядку з вжиттям заходів примусового характеру одним з яких є звернення стягнення на кошти боржника, що знаходяться на розрахункових рахунках.

На підставі викладеного вище, представник ДВС просить суд відмовити у задоволенні скарги МКП „Хмельницьктеплокомуненерго".

Судом у судовому засіданні 06.04.2015р. з метою дослідження наданих учасниками процесу доказів було оголошено перерву на 21.04.2015р.

Представник відповідача (скаржника) в засідання суду 21.04.2015р. прибув, подану до суду скаргу на дії державного виконавця від 13.11.2014р. підтримав із підстав, викладених у скарзі. Крім того, від скаржника 20.04.2015р. через канцелярію суду надійшли письмові пояснення відповідно до яких скаржник (МКП „Хмельницьктеплокомуненерго") вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ч.ч.2,3 ст.57 Закону України „Про виконавче провадження" постановою про арешт грошових коштів на рахунках у банківських установах може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Належною до стягнення у виконавчому провадженні згідно наказу господарського суду Хмельницької області №924/942/14 від 08.08.2014 р. залишилась сума 5 419 298,12 грн.

Окрім того, постановою державного виконавця від 23.12.2014р. з боржника стягнуто виконавчий збір в розмірі 543 929,81 грн.

Таким чином сума стягнення з урахуванням виконавчого збору сукупно становить 5 963 227,93 грн. (5 419 298,12 грн. + 543 929,81 грн.).

Постановою державного виконавця від 04.03.2015 р. про арешт коштів боржника накладено арешт на грошові кошти підприємства в межа суми 5 961 042,87 грн. на ряді рахунків у декількох банківських установах. При цьому, у постанові зазначено, що арешт накладається і на інші рахунки (не вказані у постанові), в тому числі й на ті, що будуть відкриті після її винесення.

Таким чином, у кожній з банківських установ на кожному рахунку МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" заарештовано грошові кошти в межах суми 5 961 042,87 грн.

При цьому, як вбачається з наданих суду довідок із банківських установ:

- на рахунку №26006011525092 у ПАТ „Укрсоцбанк" заарештовано 150 000,00 грн.;

- на рахунку №26005047016293 у ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" заарештовано 8 280,34 грн.

- на рахунку №26104344003924 у ПАТ „Державний ощадний банк України" заарештовано 5 961 042,87 грн.

Таким чином, тільки на вказаних рахунках накладено арешт на грошові кошти МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" у розмірі 6 119 323,21 грн. (150 000,00 грн. + 8 280,34 грн. + 5 961 042,87 грн.), що перевищує належну до стягнення суму з урахуванням виконавчого збору.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відтак скаржник вважає, що винесеною головним державним виконавцем ВПВР ДВС України постановою про арешт коштів боржника від 04.03.2015р. порушено вимоги ст. 57 ЗУ „Про виконавче провадження", в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.

Представник позивача в засідання суду 21.04.2015р. прибув, проти скарги відповідача заперечив із підстав, викладених у письмових поясненнях від 06.04.2015р.

Представник Державної виконавчої служби України в засідання суду 21.04.2015р. прибув, проти скарги заперечив із підстав, викладених у письмових поясненнях від 06.04.2015р.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження, докази та пояснення сторін та державного виконавця, судом встановлено таке:

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України „Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено спеціальним законом (Закон України „Про виконавче провадження" №606-ХІУ від 21.04.1999р., із змінами та доповненнями та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. за №512/5).

Відповідно до положень ст.17 Закону України „Про виконавче провадження" (далі Закону) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Статтею 25 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ст.27 Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 52 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ст.57 Закону України „Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 65 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено порядок звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи. Так, готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника - юридичної особи.

Вилучена готівка зараховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби не пізніше наступного робочого дня з моменту вилучення.

Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Як передбачено пунктами 4.1.9 та 4.1.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС. Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.

При цьому, арешт накладається на кошти юридичної особи - боржника визначену виконавчим документом.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням суду від 24.07.2014р. (суддя Гладюк Ю.В.) позов ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м. Київ до МКП „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький про стягнення 50681044,38 грн. боргу задоволено.

Відповідно стягнуто із Міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 45 314 826,26 грн. основного боргу, 3 728 129,04 грн. пені, 1 030 151,00 грн. 3% річних, 607 938,08 грн. інфляційних нарахувань та 73 080,00 грн. судових витрат.

На виконання вказаного рішення 08.08.2014р. видано відповідний наказ.

06.04.2014р. за заявою стягувача (ПАТ „НАК „Нафтогаз") за №14/2-4494 від 18.09.2014р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Бойком О.М. на підставі ст.ст.17, 19, 21, 25 Закону України „Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №44950377) щодо виконання наказу господарського суду у справі №924/942/14.

При цьому відповідно до положень ст.25 Закону України „Про виконавче провадження" боржнику надано строк на самостійне виконання рішення суду (п.2). Окрім того, в постанові зазначено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням із боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій (п.3).

Вказану постанову надіслано боржнику 06.04.2014р., що підтверджується наявним у матеріалах справи супровідним листом за №14-0-34-5887/2-600/1.

На адресу боржника (МКП „Хмельницьктеплокомуненерго") державним виконавцем в порядку ст.ст.5,11,12 Закону України „Про виконавче провадження" направлялись відповідні Вимоги №600/1 від 17.10.2014р. та 22.10.2014р. щодо надання інформації стосовно виконання рішення суду.

04.11.2014р. відповідачем (МКП „Хмельницьктеплокомуненерго") подано до суду заяву про визнання наказу від 08.08.2014р., виданого у справі № 924/942/14 таким, що не підлягає виконанню в частині.

Ухвалою суду від 12.11.2014р. вказану заяву задоволено частково. Наказ господарського суду Хмельницької області від 8 серпня 2014 року, виданий у справі № 924/942/14 визнано таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення 45 314 826, 26 грн. основного боргу. В задоволенні заяви про визнання наказу від 8 серпня 2014 року, виданого у справі № 924/942/14 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення інфляційних, річних і пені судом було відмовлено.

12.11.2014р. Державній виконавчій службі України позивачем (ПАТ „НАК „Нафтогаз") подано заяву про надання інформації за вих.№14/2-4756 від 06.11.2014р. Відповідно до вказаної заяви позивач повідомив, що Департаментом фінансів Хмельницької облдержадміністрації органами казначейства в рахунок погашення боргу МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" за наказом від 08.08.2014р. у справі №924/942/14 перераховано стягувачу 45 314 826,26 грн. Решта суми боргу за вказаним наказом, що складає 5 439 298,12 грн. залишається не погашеною.

Відтак, ПАТ „НАК „Нафтогаз" просив ДВС здійснити всі можливі заходи для повного виконання наказу у справі №924/942/14 в межах строків визначених ст.30 Закону України „Про виконавче провадження", а також провести опис майна боржника, накласти арешт на кошти та майно боржника, в межах суми боргу.

23.12.2014р. державним виконавцем у відповідності до вимог ч.6 ст.12 Закону України „Про виконавче провадження" було направлено боржнику Вимогу за вих.№14-0-34-5887/2-600/1 відповідно до якої на протязі 3-х днів з моменту отримання вказаної вимоги надати відділу примусового виконання рішень ДВС України належним чином засвідчені копії: договорів про відкриття банківських рахунків (депозитних і поточних), в т.ч. договорів про відкриття банківських рахунків для відокремлених підрозділів (філій МКП „Хмельницьктеплокомуненерго"); правовстановлюючих документів щодо права власності боржника на матеріальні та нематеріальні активи, в т.ч. на частки у статутному капіталі інших юридичних осіб; а також надати інформацію щодо: майна, що належить боржнику на праві власності і на яке може бути звернено стягнення, в т.ч. майна, що є предметом застави/іпотеки, із зазначенням місцезнаходження цього майна; залишків коштів на депозитних і поточних рахунках боржника, в т.ч. на депозитних і поточних рахунках відокремлених підрозділів боржника; майнових прав боржника на які може бути звернення стягнення, в т.ч. майнові права, що є предметом застави/іпотеки; прав третіх осіб на майно, що належить боржнику на яке може бути звернено стягнення; заходів, що вживаються боржником з метою виконання рішення суду.

23.12.2014р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Бойком О.М. на підставі ст.28 Закону України „Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення із боржника виконавчого збору у розмірі 543 929,81 грн. Вказану постанову надіслано боржнику 24.12.2014р., що підтверджується наявним у матеріалах справи супровідним листом за №14-0-34-5887/2-600/1.

05.01.2015р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Бойком О.М. на підставі ст.41 Закону України „Про виконавче провадження" винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 178,88 грн. Вказану постанову надіслано боржнику 06.01.2015р., що підтверджується наявним у матеріалах справи супровідним листом за №14-0-34-5887/2-600/1.

У зв'язку із тим, що у строк наданий на самостійне виконання рішення суду боржником добровільно його не виконано та не погашено борг у розмірі 5 439 298,12 грн., 04.03.2015р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на підставі ст.ст.59,62 Закону України „Про банки та банківську діяльність" та ст.ст.11, 25, 52, 57, 65 Закону України „Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника (ВП 44950377).

Вказаною постановою державним виконавцем, у межах загальної суми заборгованості по виконавчому провадженню, що підлягає стягненню у примусовому порядку, а саме - 5 961 042,87 грн., накладено арешт на кошти, що містяться на 24 рахунках боржника, а також на всіх інших рахунках, відкритих в даних фінансових установах (в тому числі й тих рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту), крім коштів, що зараховані на окремий рахунок і у передбачених чинним законодавством випадках не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів на підставі виконавчих документів, та належать боржнику.

Вказану постанову було направлено боржнику 10.03.2015р., що підтверджується наявним в матеріалах справи супровідним листом за вих.№ 15-0-22-1214/2-296/1.

Інформація щодо рахунків боржника (у кількості 27-ми), відкритих у банках, отримана органом ДВС на його запит №101146580 від 26.02.2015р., поданий у порядку ч.3 ст.65 Закону України „Про виконавче провадження" (відповідь ДПС України №1009083772 від 27.02.2015р.).

Таким чином, арешт коштів боржника на рахунках здійснювався головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України в межах суми стягнення за наказом від 08.08.2014р., що видано на виконання рішення суду у справі №924/942/14 та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, тобто постанова головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 04.03.2015р. ВП №44950377 про арешт коштів боржника була винесена правомірно, із додержанням вимог Закону України „Про виконавче провадження".

Відповідно до п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання неправомірними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП №43937256.

Враховуючи вищезазначене, скаргу МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" від 18.03.2015р. на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (скасування постанови про арешт коштів боржника від 04.03.2015р. ВП №44950377), суд вважає за необхідне відхилити.

Керуючись ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

УХВАЛИВ:

Скаргу МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" від 18.03.2015р. на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (скасування постанови про арешт коштів боржника від 04.03.2015р. ВП №44950377) відхилити.

Суддя В.В. Магера

Віддруковано 2 прим.:

1 - до справи;

2 - МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" - наручно згідно заяви.