У Х В А Л А

20 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача  Коротких О.А.,

суддів:   Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Градіка» до Інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 березня 2015 року касаційну скаргу підприємства задовольнив, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року скасував, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 7 червня 2012 року залишив в силі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Інспекція 6 квітня 2015 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві Інспекція посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень підпункту 5.2.1 п. 5.1, п.5.2, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» та підпунктів 7.2.1, 7.4.1, 7.4.5, 7.51 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2013 року, яка, на думку Інспекції, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що цей суд визнав достатніми для підтвердження реальності виконання господарських операцій за договорами, актами виконаних робіт, довідки про їх вартість, кошториси, податкові накладні, рахунки-фактури, які оформленні відповідно до законодавства та містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст операцій та їх учасників та дійшов висновку про безпідставність донарахування податковим органом грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Разом із тим у справі, на рішення в якій посилається Інспекція, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, суди встановили, що на час здійснення перевірки податковим органом у позивача були відсутні документи, які б свідчили про реальність виконання укладеного договору, не було надано документів, що підтверджують транспортування товарів, оприбуткування їх на склад, документи складського обліку товарів та подальше використання отриманого товару в межах господарської діяльності платника, тобто матеріалами справи не підтверджено, а позивачем не доведено реальність господарських операцій за спірним договором.

Таким чином, рішення касаційного суду від 14 січня 2013 року, додане на обґрунтування заяви, постановлене цим судом за інших фактичних обставин справи перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України, а отже не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої Інспекцією заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

 Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом приватного підприємства «Градіка» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.А. Коротких

Судді: О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін