АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/2843 /2015р. Головуючий у І інстанції Макаренко В.В.

Доповідач Котула Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

За участю секретаря Круглика В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна.

Зазначала, що 11 січня 2008 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. З травня 2013 року вони не проживають разом та не ведуть спільного господарства.

За час шлюбу та спільного проживання ними набуте наступне майно: квартира АДРЕСА_1, загальною площею - 46,40 кв. м вартістю 435 495, 50 грн. та автомобіль Chevrolet Aveo, 2011 року випуску, держномер НОМЕР_2 вартістю 114 960,00 грн., згоди про порядок поділу якого вони дійти не можуть.

Просила задовольнити позов, провести поділ майна по запропонованому нею варіанту.

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, про стягнення грошових коштів, вказуючи на те, що поділу підлягає не лише майно придбане під час шлюбу , а також борги подружжя, що були набуті за час перебування їх у шлюбі, у зв'язку з чим просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 118 800 00 грн. ( половина суми коштів сплачених в погашення боргу ОСОБА_3.) відповідно до розписки від 18 травня 2010 року . А також вказував на те , що частину кредиту в сумі 74 371 грн. він погасив 19 травня 2011 року за рахунок дошлюбного майна, автомобіля марки Mitsubishi модель Lancer , 2006 року випуску, який він продав 18 травня 2011 року, а тому вважав , що частка у квартирі відповідно до його внеску є його особистою приватною власністю.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено частково.

В порядку поділу майна визнано за ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованої за адресою :АДРЕСА_2) право власності на Ѕчастини квартири АДРЕСА_1, загальною площею - 46,40 кв. м , житловою площею - 30,10 кв. м.

В порядку поділу майна визнано за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрованого за адресою :АДРЕСА_3) право власності на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею - 46,40 кв. м , житловою площею - 30,10 кв. м.

В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісногопозову, зустрічний позов задовольнити, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

Рішення суду в частині відмови ОСОБА_2 у поділі автомобіля марки CHEVROLET марки AVEO реєстраційний номер НОМЕР_1 позивачем за первісним позовом не оскаржено.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав , викладених у ній , представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором( ч.1 ст. 70 СК України ).

Відповідно ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України .

Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 23,24 постанови від 21 грудня 2007 року №11 " Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб , розірвання шлюбу , визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно , необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна , наявного на час припинення спільного ведення господарства , з'ясувати джерело і час його придбання . До складу майна , що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя , наявне у нього на час розгляду справи, та те , що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя , та правовідносини за зобов'язаннями , що виникли в інтересах сім'ї ( ч.4 ст. 65 СК України). Судом встановлено, що 11 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб ( а.с. 4).

За час шлюбу було придбане рухоме та нерухоме майно.

В період шлюбу сторонами на підставі договору купівлі-продажу ВМР № 780941 від 10.06.2010 року придбано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 вартістю 435 495, 50 грн., що еквівалентно по курсу НБУ на дату укладання договору 55 000, 00 доларів США ( а.с. 6-7).

А 23 червня 2011 року за договором № 218188-Y01133 на ім'я ОСОБА_1 придбано автомобіль марки Chevrolet Aveo, 2011 року випуску, р.н. НОМЕР_2 , який під час шлюбу відчужений (а.с.8-10).

Пунктом 7 ст. 57 СК України передбачено , якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

У пункті 24 постанови № 11 від 21.12.2007 року " Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя " Пленум Верховного Суду України роз'яснив , що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.

Заперечуючи проти первісного позову ОСОБА_1 посилався на те, що квартира придбана за 435 495 грн. із яких: 188 000 грн. - це кошти, отримані в кредит , частину із них він погасив коштами, які отримані ним від продажу належного йому автомобіля в сумі 74 800 грн., а 30 000 доларів США , що еквівалентно 237 600 грн. він отримав позику у ОСОБА_3, яку погасив за власні кошти Зі змісту договору купівлі-продажу квартири від 10 червня 2010 року випливає , що продаж вчинено за 435 495 грн. 50 коп. ( а.с.55)

Цього ж дня ОСОБА_1 уклав з ПАТ " Кредит Європа Банк" договір про надання споживчого кредиту № 00013 - ML- 000000001741 ( далі - Договір) за умовами якого Банк зобов'язується надати ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості , повернення , строковості , платності та цільового використання споживчий кредит у розмірі 183 000,00 грн. з кінцевим строком погашення 12 червня 2017 року .

Кредит надавався на купівлю житла на вторинному ринку нерухомості ( п.1.5 Договору) ( а.с. 57 -58).

10 червня 2010 року Банк перерахував на рахунок ОСОБА_1 188 000 грн., які в цей же день були видані йому готівкою, що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 10.06.2010 року по 10.09.2010 року ( а.с. 62)

Згідно довідки ПАТ " Кредит Європа Банк " 19 травня 2011 року заборгованість погашена повністю, тобто під час перебування сторін у шлюбі.

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надав суду довідку - рахунок № 602775 від 18 травня 2011 року ТОВ " АВТО - КОМ ", згідно якої він продав автомобіль марки Mitsubishi модель Lancer , 2006 року випуску за 74 371 грн. ( а.с. 76, 77 ).

19 травня 2011 року , як видно з заяви на переказ готівкою №171 та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 в ПАТ " Кредит Європа Банк", на поточний рахунок № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 внесені грошові кошти в сумі 91 169 ,88 грн.( а.с. 66, 75)

Таким чином , ОСОБА_1 доведено , що кредит за квартиру частково погашено за його особисті кошти в сумі 74 371 грн.

Однак , суд при поділі квартири на зазначені заперечення ОСОБА_1 та надані на їх підтвердження докази, вимоги Закону та наведених роз'яснень Пленуму Верховного Суду України не звернув увагу, а тому колегія суддів вважає , що рішення суду в частині поділу квартири необхідно змінити, збільшивши частку ОСОБА_1 у квартирі на зазначену суму.

Таким чином, внесок кожного із подружжя у зазначену квартиру становитиме : 435 495,50 грн.- 74 371грн =361 124,50 грн. :2 =180 562,25 грн.

Внесок ОСОБА_2 - 180 562,25 грн., а ОСОБА_1 - 254 933, 25 грн. ( 180 562,25 +74 371,00 ).

Виходячи з внеску кожного із подружжя у придбання квартири частка ОСОБА_2 становитиме - 1/3 частину квартири , а ОСОБА_1 - 2/3 частини квартири.

Згідно частини 1,2,3 статті 10 та частини 1 статті 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги( ч.2 ст. 11 ЦПК України .

Рішення суду в частині відмови у задоволені зустрічного позову відповідає вимогам закону та обставинам справи , а тому колегія суддів не вбачає підстав до задоволення позову в цій частині , оскільки ОСОБА_1 не надав доказів в підтвердження того , що кошти отриманні 18 травня 2010 року, як позику від ОСОБА_3 в сумі 30 000 доларів США були використанні на придбання квартири, яка була придбана 10 червня 2010 року( а.с. 57)

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року в частині поділу квартири скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

В порядку поділу майна визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , а за ОСОБА_2 визнати право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: