ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.2015 Справа № 920/1355/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Сорока Л.М., розглянувши матеріали справи № 920/1355/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрім ЛТД», м.Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе»

про стягнення: 213867,23 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бондар З.В.

від відповідача: Сафронов М.А.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 11 год.45 хв. 20.08.2014р. до 11 год.30хв. 16.09.2014р., до 11 год. 00 хв. 16.10.2014р., до 12 год.00 хв. 27.10.2014р.

Суть спору: в своїй позовній заяві № б/н від 16.07.2014р. позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Екстрім ЛТД» просить стягнути з відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» 199605,04 грн. боргу за поставлений товар відповідно до укладеного між сторонами договору № 9 від 30.08.2012р.

Позивач подав заяву від 12.09.2014р. вих. № 278/09-14 про збільшення позовних вимог, в якій зазначає, що згідно п.1.1 Специфікації № 6 до договору № 9 від 30.08.2012р. сторони встановили, що при складенні даної Специфікації був застосований курс НБУ євро/гривня станом на 08.10.2013р. ( 1-євро-10.9481). Після підписання сторонами Специфікації вартість товару збільшилася, станом на 12.09.2014р. курс євро до гривні становить 16,74 грн. за 1 євро, станом на дату виставлення рахунку , а саме 12.09.2014р. розмір заборгованості становить 308016,00 грн., відповідно розмір пені становить 9980,25 грн., а 3% річних - 4281,94 грн., тому позивач просить суд стягнути з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", з урахуванням курсу євро до гривні зазначений у даній заяві розмір заборгованості. До зазначеної заяви позивачем додано платіжне доручення № 13977 від 12.09.2014р. про доплату судового збору в сумі 2455,00грн.

Відповідач подав заперечення від 14.10.2014р. на заяву про збільшення позовних вимог, просить відмовити позивачу в стягнення 308016 грн. основної заборгованості та 16,41 грн. 3 % річних, посилаючись на те, що при укладанні договору № 9 від 30.08.2012р. , сторони не визначили еквіваленту в іноземній валюті, лише зазначили про умови зміни ціни, а також позивачем невірно обраховано 3% річних.

Відповідачем подано письмове клопотання від 12.11.2014р. , в якому зазначається , що господарським судом Сумської області з 06.11.2014р. порушено провадження у справі № 920/1856/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.. М.В.Фрунзе", м.Суми до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД", м.Київ

Предметом спору по справі № 920/1856/14 є відповідність договору № 9 від 30.08.2012р. вимогам законодавства в частині, яка є підставою збільшення позивачем суми позову у справі № 920/1335/14, тому вважає , що без вирішення спору по справі № 920/1856/14, розглядати справу № 920/1335/14 неможливо, оскільки рішення суду по вказаній справі буде залежати від рішення у справі № 920/1856/14. На підставі ч.1 ст.79 ГПК України відповідач просить зупинити провадження у справі № 920/1335/14 до вирішення пов'язаної з нею справи № 920/1856/14 і набрання рішенням законної сили.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.11.2014р. клопотання відповідача задоволено, провадження у справі № 920/1355/14 було зупинено до вирішення пов'язаної справи № 920/1856/14 та набрання рішенням законної сили.

30.03.2015р. позивач подав заяву від 24.03.2015р. , в якій зазначає, що рішенням господарського суду Сумської області від 04.12.2014р. у справі № 920/1856/14 за позовом - Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрім ЛТД» , м. Київ про визнання частково недійсним договору у позові відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.20915р. в даній справі рішення суду першої інстанції залишено без змін, враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі відсутні, просить суд поновити провадження у справі № 920/1355/14.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 31.03.2015р. провадження по справі поновлено, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 16.04.2015р. об 11 год.40 хв. та зобов'язано сторін подати письмові докази в обґрунтування їх позицій по справі .

16.04.2015р. позивач подав заяву від 09.04.2015р. про залишення без розгляду частини позовних вимог ( в частині стягнення курсової різниці) та зменшення позовних вимог, в якій , посилаючись на ч.4 ст.22 ГПК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 199605,04 грн. основного боргу, 9980,25 грн. пені, 4281,94 грн. 3% річних та повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір в розмірі 2168,20 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін , оцінивши та дослідивши надані докази суд встановив наступне:

30.08.2012року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 9 , за умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачу продукцію ( товар), назва та кількість якого вказана в Специфікаціях ( Додатках) , вказаних у Додаткових угодах, а відповідач зобов'язувався прийняти товар і оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.2. зазначеного договору, вартість поставленого товару за договором та умови оплати вказуються в Специфікаціях до договору.

Відповідно до п.3.3 договору , ціни на товар вказуються в Специфікаціях до договору. Відповідно до п.2.4 договору датою поставки товару вважається дата передачі товару ( партії товару) перевізнику, що вказана товарно-транспортній накладній.

Позивачем умови договору виконувались повністю, 29.11.2013р. відповідачу було поставлено товар на загальну суму 249506,30 грн., що підтверджується видатковою накладною № 571 від 29.11.2013р., товарно-транспортною накладною № 29/11/13 від 29.11.2013р. та довіреністю № 33402 від 28.11.2013р. на ім'я ОСОБА_5.

При цьому умови оплати вказаної партії товару зазначені в п.3 Додатку № 6 до договору ( Специфікаця № 6), а саме - 20% - аванс, 80% - кінцевий розрахунок - не пізніше 30 днів від дати передачі товару по накладній.

Проте відповідач за отримані товари по договору вчасно повністю не розрахувався, здійснив часткову проплату.

Таким чином, на момент звернення з позовом до суду, у відповідача перед позивачем існувала заборгованість в розмірі 199605,04 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до заяви від 09.04.2015р. про залишення без розгляду частини позовних вимог ( в частині стягнення курсової різниці) та зменшення позовних вимог, в якій позивач, посилаючись на ч.4 ст.22 ГПК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 199605,04 грн. основного боргу, 9980,25 грн. пені, 4281,94 грн. 3% річних та повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір в розмірі 2168,20 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, або зменшити.

На підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд приймає заяву про зменшення позовних вимог до розгляду.

Факт поставки товарів та їх приймання відповідачем підтверджується видатковою накладною № 571 від 29.11.2013р., товарно-транспотною накладною № 29/11/13 від 29.11.2013р. та довіреністю № 33402 від 28.11.2013р.

Як було пояснено представником позивача в судовому засідання та підтверджено матеріалами справи, внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань , відповідач заборгував позивачу за отримані товари 199605,04 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, а також те, що відповідач доказів сплати боргу не надав, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 199605,04 грн. заборгованості за поставлені товари є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 9980,25 грн. Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.2 договору, за яким за прострочення оплати вартості товару , відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, але не більше 5% вартості простроченого платежу.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 9980,25 грн., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Обраховуючи 3% річних позивач включав в період обрахування проміжок часу з 30.12.2013р. по 16.09.2014р., проте 29.12.2013р. був неробочим днем , у зв'язку з чим , на підставі вимог ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, останнім днем строку виконання зобов'язання з оплати є 30.12.2013р., отже період обрахування 3% річних необхідно розпочинати з 31.12.2013р.

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4265,53 грн. 3% річних, в задоволенні вимог позивача в частині стягнення 16,41 грн. суд відмовляє.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві за рахунок відповідача суми сплаченого судового збору в розмірі 4277,02 грн. відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, враховуючи заяву про залишення без розгляду частини позовних вимог (в частині стягнення курсової різниці) та зменшення позовних вимог, позивачу повертається сума судового збору в розмірі 2168,20 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.. М.В.Фрунзе» ( 40004, м.Суми, вул.Горького,58, код 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрім ЛТД»( 04119, м.Київ, вул. Зоологічна,б.4А, офіс 139, код 30972222) 199605,04 грн. основного боргу, 9980,25 грн. пені, 4265,53 грн. 3% річних, 4277,02 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Екстрім ЛТД» (04119, м. Київ, вул Зоологічна, 4А, офіс 139, код ЄДРПОУ 30972222) з державного бюджету (УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, код ЄДРПОУ: 37970593, МФО: 837013, рахунок: 31218206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001) 2168,20 грн. судового збору.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.04.2015року.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО