УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 148235/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді - Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі № 2а-1620/12/0970 за позовом Івано-Франківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 3873,38 грн.,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2012 року Івано-Франківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача господарські санкції у розмірі 3833,34 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 40,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не виконав нормативу по працевлаштуванню інвалідів та в строк до 18 квітня 2012 року не сплатив адміністративно-господарські санкції за робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві, в розмірі 3833,34 гривень. Крім того, позивачем за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачу нарахована пеня в розмірі 40,04 гривень. Загальна сума адміністративно - господарських санкцій та пені складає 3873,38 гривень.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не допущено порушень нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить таке скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити заявлені позовні вимоги.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у виконавчому листі виданому Тернопільським міськрайонним судом відсутній ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника, який може ідентифікувати боржника як окрему юридичну особу.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 17 Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, не забороненою законом.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлює обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 9 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено обов'язок роботодавців, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєстрації у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щорічного подання цим відділенням звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31 січня 2007 року «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затверджено Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Згідно вказаного порядку роботодавці реєструються у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб -підприємців. Для реєстрації пунктом 3 вказаного Порядку встановлено обов'язок роботодавців подати (надіслати рекомендованим листом) відділенню Фонду відповідну заяву за формою, що затверджується Мінпраці, та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи -підприємця.

Крім того, Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування передбачає, обов'язок роботодавців подання центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №420 від 19.12.2005 року затверджено форму подання такої звітності та інструкцій щодо її заповнення.

Також зазначеною постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31 січня 2007 року затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно якого, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Форма вказаного звіту затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №42 від 10.02.2007 року.

Крім того, Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування передбачає, обов'язок роботодавців подання центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №420 від 19.12.2005 року затверджено форму подання такої звітності та інструкцій щодо її заповнення.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що Івано-Франківським міським судом по справі № 0907/9028/2012 винесено Постанову від 20 червня 2012 року про закриття провадження у справі про адміністативне праворушення щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 188-1 КУпАП, а саме за невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Івано-Франківським міським судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснювала свою діяльність у відповідності до статтей 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» та не порушувала вимог даної норми законодавства.

З наявної в матеріалах справи постанови Івано-Франківського міського суду від 20.06.2012 року, встановлено що 30.09.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка є інвалідом з дитинства укладено трудовий договір.

Факт інвалідності підтверджується довідкою до акту МСЕК. Працевлаштування даної особи зазначено у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік, подане до фонду 21.02.12 року.

Вище згадана постанова про адміністративне правопорушення відповідно до ст.294 КУпАП не оскаржена, на неї не внесено протест, отже набрала законної сили, а відповідачем не порушено норми законодавства України щодо нормативу робочих місць працевлаштування інвалідів.

З огляду на наведене колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі № 2а-1620/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя З.М. Матковська