Судове рішення #41800613


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



09 квітня 2015 року Справа № 876/4717/14


Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :


Головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Матковської З.М..,


розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Техбуд-Україна» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року у справі № 813/9019/13-а за позовом приватного підприємства «Техбуд-Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:


У листопаді 2013 року приватне підприємство «Техбуд-Україна» (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000802210 від 31.10.2013 року,яким зобов'язано приватне підприємство «Техбуд-Україна» сплатити суму грошового зобов'язання 525170,50 грн., у тому числі за основним платежем 420174,00 грн. та за штрафними санкціями 105043,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач не порушував вимог чинного законодавства, оскільки наявні всі документи, пов'язані зі здійсненням господарських операцій з його контрагентом ТзОВ «Рекламно-виробничий дім «Апхіл».

Додатково позивач зазначив, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним з чинних законів не передбачено право органу податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року у справі № 813/9019/13-а в задоволенні позову приватного підприємства «Техбуд-Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Рекламно-виробничий дім «Апхіл» не підтверджується представленими доказами. За відсутності фактичного здійснення операцій відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування ПДВ, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив позивач - приватне підприємство «Техбуд-Україна», яке покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Техбуд-Україна» показників декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 195/81/22-10/35145911 від 18.10.2013 р., яким встановлено порушення Приватного підприємства «Техбуд-Україна» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VЙ (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість за липень 2013 року на суму 420174 грн.

На підставі цього акту ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 р. №0000802210, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Техбуд-Україна» з податку на додану вартість в розмірі 525117,50 грн., з яких 420174,00 грн. зобов'язання за основним платежем, 105043,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається даті тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цьогоКодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію договору підряду від 01.07.2013 року №01-07/13, копії видаткових накладних від 01.07.2013 року, від 04.07.2013 року, від 05.07.2013 року, від 05.07.2013 року, від 08.07.2013 року, від 09.07.2013 року, від 27.07.2013 року, від 27.07.2013 року, від 27.07.2013 року, від 27.07.2013 року, податкових накладних від 02.07.2013 року, від 03.07.2013 року, від 04.07.2013 року, від 05.07.2013 року, від 08.07.2013 року, від 09.07.2013 року, від 12.07.2013 року, від 25.07.2013 року, від 27.07.2013 року, від 27.07.2013 року, від 27.07.2013 року , від 27.07.2013 року акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 та акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000002.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході проведення перевірки податковим органом не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів; у ТзОВ «Рекламно-виробничий дім «Апхіл» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби; не надано до перевірки товарно-транспортних накладних чи будь-яких інших первинних документів на підтвердження фактичного виконання господарської операції, а саме, поставки товару, неможливо встановити де, за якою адресою, ким та якими транспортними засобами здійснювалось відвантаження та перевезення товару. ПП «Техбуд-Україна» отримало товар, що вказаний у вищенаведених видаткових накладних, не від ТзОВ «Рекламно-виробничий дім «Апхіл», а від невстановлених осіб. ПП «Техбуд-Україна» не надано до перевірки актів виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних робіт. Тому неможливо встановити факт проведення робіт по будівництву спарених котеджів по вул. Янева, 10 у м. Львові ТзОВ «Рекламно-виробничий дім «Апхіл».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Рекламно-виробничий дім «Апхіл» не підтверджується представленими доказами. За відсутності фактичного здійснення операцій відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування ПДВ, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів. Відтак, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області правомірно збільшила суму грошового зобов'язання ПП «Техбуд-Україна» з податку на додану вартість на суму 420174,00 грн. основного платежу та підставно застосувала штрафні (фінансові) санкції у розмірі 105043,50 грн. Враховуючи вищенаведене заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -


У Х В А Л И В:


Апеляційну скаргу приватного підприємства «Техбуд-Україна» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року у справі № 813/9019/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс


суддя Р.М. Гулид


суддя З.М. Матковська
















Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація