Справа № 348/2483/14-к

Провадження № 11-кп/779/162/2015

Категорія ч.3т.187 КК України

Головуючий у 1 інстанції Мужик І.І. І. І.

Суддя-доповідач Кавацюк М.Ф.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Кавацюка М.Ф.,

суддів Кукурудз Б.І., Стефурака Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/779/162/2015 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, народженця та жителя АДРЕСА_1, за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Надвірнянського районного суду від 13 лютого 2015 року, із участю: секретаря с/з Шемрай Г.А., прокурора Шутки І.І., захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 ., -

в с т а н о в и л а :

вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, народженця та жителя АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, на утриманні нікого немає, працює на тимчасових роботах, судимого вироком Івано-Франківського міського суду від 01.04.2009 року за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; вироком Надвірнянського районного суду від 20.06.2012 року за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч. 3, ст.70 КК України, до позбавлення волі на строк до 3 років та на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, громадянина України,

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.186 ч.2 та ст. 187 ч.3 КК України та призначено йому покарання:

- за ст. 186 ч.2 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ст.187 ч.3 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2 остаточне покарання - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, працює на тимчасових роботах, не судимого, громадянина України,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обом обвинуваченим рахується з 09 вересня 2014 року, тобто з часу їх затримання.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по справі в сумі по 737 грн. з кожного.

Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

За вироком суду обвинувачений ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна(грабіж), вчинений повторно.

Крім того, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу та поєднаному з проникненням у житло (розбій).

Злочини ними вчинено при наступних обставинах:

Обвинувачений ОСОБА_2 03 вересня 2014 року приблизно о 13 год. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись у приміщенні будинку, що належить ОСОБА_8 в АДРЕСА_2, з метою відкритого заволодіння чужим майном, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, без застосування насильства, відкрито заволодів грошовими коштами потерпілого в сумі 2000 гривень, які знаходились в гаманці в кишені куртки ОСОБА_8 З викраденими коштами він скрився та в подальшому розпорядився ними на власний розсуд.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії 05 вересня 2014 року приблизно о 02.00 год. спільно з обвинуваченим ОСОБА_3 перебуваючи обоє в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, розбивши скло вікна, проникли у приміщення житлового будинку, що належить ОСОБА_8 в АДРЕСА_2, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний суспільно-небезпечний характер вчинюваних ними дій, передбачаючи і свідомо бажаючи настання шкідливих наслідків, відкрито напали на ОСОБА_8 Застосувавши фізичне насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, обидва обвинувачені нанесли ОСОБА_8 удари руками по тілу, в результаті чого спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої травми спинки носа у вигляді садна та порушення цілісності кісткової структури без порушення функції носового дихання, садно та синець грудної клітки, що згідно висновку експерта № 215 від 01.10.2014 року відносяться легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Подолавши опір потерпілого, вони відкрито заволоділи грошовими коштами сумі 16 000 гривень, що належали останньому і з викраденим скрилися та в по дальшому: розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.

В своїх апеляційних скаргах :

- обвинувачений ОСОБА_2, вважає, вирок незаконним, і таким, що підлягає до скасування, у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Просить вирок суду змінити в сторону пом'якшення в частині призначення покарання і застосувати ст.69 КК України;

- обвинувачений ОСОБА_3 вважає, вирок незаконним, і таким, що підлягає до скасування, у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Просить вирок суду змінити в сторону пом'якшення в частині призначення покарання.

Заслухавши доповідача, обґрунтування обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, та їх захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, які апеляційні скарги підтримали і просять пом'якшити покарання, застосувавши ст. 69 КК України, прокурора, який вважає вирок законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення, обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Таким є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про винність обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які їх засуджено. Цей висновок ґрунтується на показаннях ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які визнали свою вину в судовому засіданні і в апеляційних скаргах не оспорюється.

На думку колегії суддів, призначене засудженим покарання відповідає вимогам ст.ст. 65, 66 КК України. Воно є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому, суд врахував, що обвинувачені визнали свою вину, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, частково відшкодував збитки.

Наведені в апеляційних скаргах доводи, не можуть бути підставами для зміни вироку в частині пом'якшення покарання, оскільки всі вони враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_2 не наведено підстав, згідно яких можливе застосування ст. 69 КК України, а до обвинуваченого ОСОБА_3 суд застосував ст.69 КК України.

З огляду на наведене, підстав для пом'якшення покарання та задоволення апеляційних скарг колегія суддів не вбачає, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Апеляційних підстав для зміни вироку, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Надвірнянського районного суду від 13 лютого 2015 року щодо них- без змін.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ учасниками провадження протягом 3 місяців з дня її проголошення, а обвинуваченими - у цей же строк з часу отримання копії ухвали.

Головуючий М.Ф. Кавацюк

Судді Є.М. Стефурак

Б.І. Кукурудз