ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 р. | № 39/168 (18/185) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Подоляк О.А. |
суддів : | Грека Б.М., Плюшка І.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ТОВ “Рада” |
на рішення | від 29.08.2006 р. господарського суду Дніпропетровської області |
у справі | № 39/168 (18/185) |
за позовом | ТОВ “Рада” |
до | ДП “Придніпровська залізниця”; ВАТ “Павлоградвугілля”; ПМП “Націонал”; ВАТ “Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 р.” |
про | визнання векселя таким, що не має юридичної сили і не підлягає виконанню |
за участю представників: |
від позивача | - Педан О.Т. |
від відповідача-1 | - Руденко С.С. |
від відповідача-2 | - Скиба С.Г. (17.01.2007 р.) |
від відповідача-3 | - не з’явились |
від відповідача-4 | - не з’явились |
в судовому засіданні 17.01.2007 р. оголошувалась перерва
В С Т А Н О В И В:
В березні 2005 р. ТОВ “Рада” звернулось до суду з позовом про визнання простого векселя № 653055561123880 від 06.09.1999 р. таким, що не має юридичної сили і не підлягає виконанню в якості розрахункового документа.
За наслідком уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивач просив визнати оспорюваний вексель таким, що не має вексельної сили.
Відповідачі проти пред’явлених вимог заперечували з підстав їх необґрунтованості та безпідставності.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2005 р. (судді: Петрова В.І., Чередко А.Є., Мороз В.Ф.) в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2006 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2005 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Ухвалою Верховного Суду України від 25.05.2006 р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 22.03.2006 р.
В процесі нового розгляду справи, відповідачі заявили про застосування позовної давності (т. 2 а. с. 41-42, 74-75).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2006 р. (суддя Ліпинський О.В.) в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, ТОВ “Рада” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 17.01.2007 р. оголошувалась перерва до 23.01.2007 р. Сторони належним чином повідомлені про час і місце наступного судового засідання (т. 2 а. с. 120 на звороті, а. с. 132).
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом у справі встановлено, що 15.06.1998 р. між Електровагоноремонтним заводом ім. Січневого повстання 1918 р. (покупець) та ТОВ “Корунд” (продавець) було укладено договір № 368, відповідно до умов якого покупець придбав у продавця кабельно-провідникову продукцію. На виконання договору, в рахунок оплати покупець передав за актом від 14.09.1999 р. продавцю простий вексель № 653055561123880 на суму 467844 грн. зі строком платежу “за пред’явленням”, емітований ДВАТ шахта ім. Героїв космосу ДОДХК “Павлоградвугілля” (правонаступник –ВАТ “Павлоградвугілля”) 06.09.1999 р. Між ТОВ “Корунд” та ДП “Рада” (правонаступник –ТОВ “Рада”) 20.04.2000 р. укладено договір уступки вимоги № 20/04, відповідно до умов якого ТОВ “Корунд” передало ДП “Рада” право вимоги боргу по договору № 368 від 15.06.1998 р. Вексель за № 653055561123880 ТОВ “Корунд” передало ДП “Рада” шляхом індосаменту.
ТОВ “Рада” звернулось до суду з позовом у даній справі в березні 2005 року.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ “Рада” пред’явило позов про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, після закінчення строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, у відсутності обґрунтування причини пропуску строку позовної давності та підстав переривання перебігу цього строку, що є підставою для відмови у позові (ст. ст. 71, 76, 80 ЦК УРСР).
Вказаний висновок суду відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом правильно застосовано норми законодавства, обґрунтовано та правомірно відмовлено у позові. Як наслідок, прийняте судом рішення відповідає положенням ст. 84 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ “Рада” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2006 р. у справі № 39/168 (18/185) залишити без змін.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і: Б. Грек
І. Плюшко