Справа № 357/815/15-к

1-кп/357/160/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2015 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий суддя - Сливка В. В. ,

при секретарі - Святецька Н. В.,

за участі прокурора Савченка В.О., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014110030005637 від 24.12.2014 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білої Церкви, Київської області, українця, громадянина України, з середньою професійною освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, засудженого 10.02.2015 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 4-х років позбавлення волі і звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов?язків, передбачених ст. 76 КК України, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2014 року, близько 18.00 год., ОСОБА_1 та особа, оголошена судом в розшук, за попередньою змовою між собою, з метою вчинення крадіжки зайшли до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що на АДРЕСА_2 і, перебуваючи у приміщенні вказаного магазину, скориставшись тим, що за ними ніхто не спостерігав, таємно від оточуючих викрали з прилавку три новорічні подарунки «Баранчик» (ОСОБА_1 - один подарунок, особа, оголошена в розшук - два подарунки), вартістю 175 грн. кожен, після чого покинули місце події, спричинивши потерпілому ОСОБА_2, котрому належав указаний магазин, матеріальну шкоду в сумі 525 грн..

Окрім цього ОСОБА_1 24 грудня 2014 року, близько 19.00 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Оптімус», що на вул. Олеся Гончара, 12 у м. Білій Церкві, повторно, таємно від оточуючих, викрав з прилавку вказаного магазину мобільний телефон «Нокіа 302», вартістю 500 грн., з сім-картою мобільного оператора зв'язку «Київстар», вартістю 15 грн., належний ОСОБА_4, після чого зник з місця скоєння злочину, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 515 грн..

Допитаний судом ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у скоєному за обома епізодами обвинувачення та у повному обсязі підтвердив факт таємного, за встановлених слідством обставин, викрадення 23.12.2014 року, близько 18.00 год., за попередньою змовою з особою, оголошеною судом в розшук, трьох подарунків «Баранчик», загальною вартістю 525 грн., з приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що на АДРЕСА_2, і факт повторного таємного викрадення 24.12.2014 року, близько 19.00 год., мобільного телефона потерпілої ОСОБА_4, марки «Нокіа 302», вартістю 500 грн., з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 15 грн., з приміщення магазину «Оптімус», що на вул. Олеся Гончара, 12 у м. Білій Церкві.

Ствердив, що крадіжку подарунків з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» 23.12.2014 року скоїв за попередньою змовою з ОСОБА_5, а крадіжку мобільного телефона з магазину «Оптімус» 24.12.2014 року - одноособово. У вчиненому розкаявся.

Повністю визнавши себе винним у скоєному, в повному обсязі погодившись з обвинуваченням та не оспорюючи фактичних обставин інкримінованого йому злочину, будучи належним чином ознайомленим з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідками їх застосування, обвинувачений просив суд не досліджувати зібрані у провадженні докази та обмежитись його власним визнанням своєї винуватості у вчиненому.

З огляду на викладене суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненому доведена повністю за обома епізодами обвинувачення, і що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані досудовим слідством за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Окрему кваліфікацію дій ОСОБА_1 за кожним епізодом обвинувачення суд вважає зайвою, оскільки обидва вказані епізоди охоплюються ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою вчинення злочину повторно і окремої кваліфікації не потребують,

При обранні покарання для обвинуваченого суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, пом?якшуючі відповідальність останнього обставини, як то повне визнання вини та щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні малолітньої дитини, враховує особу обвинуваченого, котрий формально посередньо характеризується за місцем проживання, на момент вчинення даного злочину судимості не мав, а також відсутність будь-яких обтяжуючих відповідальність останнього обставин, і вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України і, призначивши останньому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ст. 185 ч. 2 КК України, звільнити від його відбування з випробуванням та іспитовим строком, з покладенням обов?язків, передбачених ст. 76 КК України.

Оскільки даний злочин ОСОБА_1 скоєно до вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2015 року, остаточне покарання обвинуваченому підлягає визначенню за правилами, визначеними ч. 4 с. 70 КК України - за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суорого покарання більш суворим.

На переконання суду саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Потерпілими у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у даному провадженні заявлено цивільні позови про стягнення з обвинуваченого на їх користь, відповідно, 525 грн. та 515 грн. врахунок відшкодування завданих збитків.

ОСОБА_1 позовні вимоги потерпілих визнав у повному обсязі. Тому суд вважає вказані позови обгрунтован ими і такими, що підлягають повному задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374-376 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 3 /трьох/ позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов?язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виколнавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з?являтись на реєстрацію.

Всилу ст. 70 ч. 4 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 визначити за сукупністю злочинів, шляхом поглинення покарання, призначеного йому цим вироком, покаранням за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2015 року, у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов?язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виколнавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з?являтись на реєстрацію.

Контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 525 грн. і на користь потерпілої ОСОБА_4 - 515 грн. врахунок відшкодування завданих збитків. Всього - 1040 грн..

Речові докази - диск з відеозаписом камер спостереження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області, через Білоцерківський міськрайонний суд, протягом 30 діб.

Суддя: В. В. Сливка