Справа № 740/5425/13-ц Провадження № 22-ц/795/479/2015 Головуючий у I інстанції: Марченко М. М.

Категорія: цивільна Доповідач: Кузюра Л. В.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

17 березня 2015 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого судді Кузюри Л.В.,

Суддів : Вінгаль В.М., Харечко Л.К.

При секретарі :Шкарупі Ю.В.

За участю: ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 7 листопада 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог Ніжинської міської ради Чернігівської області, про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 7 листопада 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, встановлено між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1, у м. Ніжині згідно варіанту № 3 судової будівельно-технічної експертизи від 14 червня 2014 року № С-149, з виділенням в користування кожному з них земельної ділянки площею 615 кв.м.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставив питання про скасування вказаного рішення суду, посилаючись на те, що частина будинку, належна йому на праві власності, за площею є більшою, ніж та частина будинку, яку було подаровано позивачеві, а тому визначення судом для користування однакових за площею земельних ділянок не відповідає положенням земельного кодексу України. Апелянт вказував на те, що при такому варіанті землекористування він втрачає можливість користування вигрібною ямою, яка знаходиться на ділянці позивача. Крім наведеного, ОСОБА_3 посилався на невірний розподіл судових витрат, вважав, що такі витрати у даній справі сторони мають нести у рівних частинах.

Апеляційний розгляд справи відбувся без участі відповідача та його представника, яких було сповіщено про час та місце розгляду справи, що вбачається з електронного повідомлення ОСОБА_3 та повідомлення про вручення поштового відправлення його представнику ОСОБА_4, на підставі ч.5 ст. 76 ЦПК України. Клопотання ОСОБА_3 про відкладення справи розглядом на інший день апеляційним судом було відхилено через ненадання доказів його відсутності в судовому засіданні з поважних причин.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача та його представника, та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 17.08.2006 року та 06.11.2006 року подарувала ОСОБА_3 та відповідно ОСОБА_1 по ? частини будинку АДРЕСА_1, у м. Ніжині (а.с.7, 37). При цьому в договорі дарування на ім"я ОСОБА_1 було визначено конкретні житлові приміщення та майно, яке було відчужене.

Оскільки між сторонами у даній справі не було встановлено порядок користування земельною ділянкою, на якій розташовано житловий будинок, та виникали спори з приводу порядку користування вказаною земельною ділянкою, суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі положень ч. 4 ст.120 ЗК України, з"ясувавши, що сторони визначились з конкретними жилими та господарськими приміщеннями, належними їм на праві власності, встановив порядок користування земельною ділянкою, шляхом виділення в користування кожній із сторін у справі ділянки площею 615 кв. м. пропорційно до їх часток у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами.

Визначивши порядок користування земельною ділянкою за третім варіантом, запропонованим висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 14 червня 2014 року № С-149, суд відповідно до ст. 212 ЦПК України, надав вірну правову оцінку дослідженим у справі доказам та правомірно виходив з того, що такий варіант найбільше забезпечує можливість самостійного господарювання для кожної із сторін, окремого користування земельними ділянками та враховує при цьому потребу сторін у встановленні сервітуту для обслуговування відповідних частин будинку.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що відповідачеві належала до виділення в користування земельна ділянка більшої площі через те, що фактично у його власності перебуває більша частина житлового будинку з господарськими будівлями, не заслуговують на увагу, оскільки приписами ч.4 ст. 120 ЗК України чітко визначено принцип визначення розміру земельних ділянок у випадку набуття права власності на жилий будинок кількома особами, а саме, пропорційно до часток осіб у праві власності.

Враховуючи ту обставину, що згідно до правовстановлювальних документів, частки у праві власності, належні сторонам у даній справі, є рівними, жодного іншого підходу до визначення порядку землекористування, ніж визначивши його в рівній пропорції між сторонами, суд не вправі був застосовувати.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на необхідність визначення порядку користування земельною ділянкою за будь-яким іншим варіантом не обґрунтовано достатніми аргументами на підтвердження вказаної позиції апелянта, доводи про позбавлення можливості користуватись вигрібною ямою не заслуговують на увагу, оскільки зазначену споруду було збудовано без належних дозвільних документів та з порушенням будівельних норм і правил ( а.с. 87).

Доводи апелянта відносно невірного розподілу судом судових витрат суперечать приписам ч.1 ст.88 ЦПК України, якими передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд має присудити з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи ту обставину, що спір вирішено судом на користь позивача, та слідуючи вищенаведеному правилу зазначеної процесуальної норми, суд першої інстанції вирішив питання щодо розподілу судових витрат у повній відповідності з вимогами процесуального закону.

Постановлене судове рішення відповідає нормам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст. 303, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 7 листопада 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді :