ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 5023/993/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет"

на ухвалу від та на постанову відГосподарського суду Харківської області 22.12.2014 Харківського апеляційного господарського суду 05.02.2015

у справі Господарського суду№ 5023/993/12 Харківської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Мегабанк"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет"

провидачу виконавчого документу

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Дребот І.А.;

- відповідачаповідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 у справі № 5023/993/12 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" 184 527, 91 грн., що були безпідставно одержані стягувачем за наказом Господарського суду Харківської області № 5023/993/12 від 27.03.2012.

На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 Господарським судом Харківської області виданий наказ № 5023/993/12 від 19.12.2014 для пред'явлення до примусового виконання.

08.12.2014 Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання наказу Господарського суду Харківської області № 5023/993/12 виданого на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі № 5023/993/12 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Светлічний Ю.В., судді Аріт К.В., Бринцев О.В.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., судді Істоміна О.А., Тарасова І.В.) заяву Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволено; визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Харківської області № 5023/993/12 від 19.12.2014.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 у справі № 5023/993/12.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 у справі № 5023/993/12 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи підстави звернення із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" посилається на відсутність підстав для стягнення з нього грошових коштів за наказом Господарського суду Харківської області № 5023/993/12, оскільки відповідне зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" припинено шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, здійснених на підставі заяв № 69-8421 від 19.08.2014 та № 69-12053 від 05.12.2014.

Відповідно до ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. У разі, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 69-8421 від 19.08.2014 та № 69-12053 від 05.12.2014, в яких повідомило, що керуючись ст. 601 ЦК України здійснює зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом заліку взаємних зобов'язань, а саме зараховує суму боргу в розмірі 184 527, 91 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 119/2006 від 25.07.2006, яка підтверджена рішенням Господарського суду Харківської області від 18.01.2011 у справі № 53/321-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2011.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Згідно із ст. ст. 202, 203 ГК України зобов'язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом названих правових норм залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

Стаття 203 ГК України і стаття 602 ЦК України не містять обмежень щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення.

При цьому, статтею 204 ЦК України передбачено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій встановивши, що зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" щодо сплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" 184 527, 91 грн. припинено шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, здійснених на підставі заяв № 69-8421 від 19.08.2014 та № 69-12053 від 05.12.2014; позивачем, відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, не надано доказів визнання недійсними, в установленому законом порядку, заяв № 69-8421 від 19.08.2014 та № 69-12053 від 05.12.2014 про зарахування зустрічних однорідних вимог; дійшли обґрунтованого висновку про визнання наказу Господарського суду Харківської області № 5023/993/12 від 19.12.2014 таким, що не підлягає виконанню.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.12.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 у справі № 5023/993/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ