СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
01 лютого 2007 року | Справа № 2-16/18053-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Голика В.С.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача: Кірєєва Дениса Володимировича, довіреність № 20-3/231 від 24.01.2007;
відповідача: Тимофеєвої Наталі Евгенівни, довіреність № 18668/9/10 від 19.12.2005;
розглянувши апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 30.11.2006 по справі № 2-16/18053-2006А
за позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а,Сімферополь,95000)
до державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0013821502/0 від 24.10.2006.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2006 у справі № 2-16/18053-2006А (суддя В.А. Омельченко) позов орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" задоволено.
Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0013821502/0 від 24.10.2006.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого господарського суду скасувати.
За твердженнями апелянта, відносно позивача правомірно застосовано штрафні санкції на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181- III за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за звітний період грудень 2004-жовтень 2005, так як позивач несвоєчасно, із затримкою більш 90 днів сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 616745,00 грн. згідно з деклараціями за грудень 2004 - жовтень 2005.
З причин хвороби судді Фенько Т.П., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2007, здійснено її заміну на суддю Голика В.С.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі проведена невиїзна документальна перевірка орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" щодо питання своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість.
За результатами перевірки складений акт від 17.10.2006 № 15604/16-2/03358593/42170.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0013821502/0 від 24.10.2006, відповідно до якого щодо позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за звітний період грудень 2004 - жовтень 2005, передбаченого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000.
Штрафні санкції в сумі 308372,50 грн. застосовані відповідачем щодо позивача на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181- III.
Як вбачається з акту перевірки, в ході проведення перевірки працівники Державної податкової інспекції в місті Сімферополі користувались даними особового рахунку позивача та даними податкової звітності (деклараціями) позивача за розрахунковий період, який починався з грудня 2004 року та закінчувався жовтнем 2005 року включно.
Перевіркою встановлено, що погашення податкового боргу здійснювалося у картці особового рахунку позивача згідно з підпунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181- III та згідно положень інструкції ГНА України № 342 від 03.09.2001р. в порядку календарної черговості виникнення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.
Позивач не погодився з висновками відповідача щодо порушення їм граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за звітний період грудень 2004-жовтень 2005 року, оспорює їх та вважає податкове повідомлення-рішення відповідача нечинним.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251-ХII (далі Закон № 1251) закріплено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Податок як обов'язковий внесок сплачується до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду платником у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування (стаття 2 Закону № 1251).
Статтею 11 Закону № 1251 закріплено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Відповідно до пункту 1.2. статті 1 Закону № 2181- III - "податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України".
Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону № 2181 - III податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до приписів пункту 5.1. статті 5 Закону № 2181- III, який закріплює порядок самостійного узгодження сум податкових зобов'язань, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач подав згідно вимог Закону № 2181- III до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за податкові розрахункові періоди: грудень 2004 року - жовтень 2005 року. При проведенні перевірки порушень строків подачі податкової звітності відповідачем виявлено не було. Загальна сума самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вказаний вище розрахунковий період склала 611700,00 грн.
Загальна сума 611700,00 грн. узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податкові розрахункові періоди: грудень 2004 року —жовтень 2005 року була сплачена у повному обсязі та у встановлені строки згідно вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України "Gро порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000.
Факт сплати відповідачем 611700,00 грн. у встановлені строки узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податкові розрахункові періоди: грудень 2004 - жовтень 2005 підтверджують наявні в матеріалах справи наступні платіжні документи (платіжні доручення) за №: № 47 від 12.01.2005, № 69 від 18.01.2005, № 76 від 19.01.2005, № 86 від 20.01.2005, № 94 від 21.01.2005, № 103 від 24.01.2005, № 127 від 26.01.2005, № 143 від 27.01.2005, № 154 від 28.01.2005, № 155 від 28.01.2005, № 176 від 31.01.2005.
Судом першої інстанції також встановлено, що у всіх платіжних дорученнях, а також реєстрах платіжних доручень, за період що перевірявся відповідачем вказано призначення платежу як "погашення поточної заборгованості за звітні періоди грудень 2004р. - жовтень 2005 року".
Згідно з пунктом 1.30 частини 1 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переведення коштів в Україні" № 2346 - III (далі Закон № 2346) від 5.04.2001 платіжне доручення є розрахунковим документом. В підпункті 1 пункту 22.1. статті 22 Закону № 2346 вказано, що ініціювання переказу здійснюється на підставі розрахункового документу - платіжного доручення. Відповідно до пункту 8.1. статті 8 вказаного Закону, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У пункті 22.4. статі 22 Закону № 2346 закріплено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Виходячи з аналізу вказаних вище норм матеріального права та беручи до уваги вказані вище обставини та розрахункові документи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач належним чином виконав свої податкові зобов'язання у повному обсязі та сплатив узгоджені суми податкових зобов'язань в установлені Законом № 2181 - III граничні строки.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181- III платник податку зобов'язаний сплатити штраф у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно тієї обставини, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування штрафу, так як обов'язковою умовою застосування штрафу і як слід його сплати платником податку є несплата таким платником податку у встановлений законом строк відповідних сум податку.
Однак, як вбачається з матеріалів справи така умова застосування штрафу відсутня, так як позивач виконав свої податкові зобов'язання належним чином та сплата податку була здійснена у строк.
На думку судової колегії при проведенні перевірки відповідач безпідставно не врахував обставини, викладені позивачем у листі ЯФ ОП "Кримтеплокомуненерго" від 19.07.2006, з якого чітко вбачається про виконання податкових зобов'язань позивачем у період, що перевірявся відповідачем. До даного листа були додані 97 платіжних доручень, які підтверджували факт сплати сум податкових зобов'язань за звітні податкові періоди: грудень 2004р. - жовтень 2005 року включно.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Закону України „Про державну податкову службу України” посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Крім того, чинним законодавством не передбачено право податкового органу самостійно без згоди платника податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу. Також, законодавство України не наділяє податковий орган зараховувати суми, спрямовані платником податків на сплату поточної заборгованості, у рахунок існуючої заборгованості минулих періодів.
Таким чином, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про перевищення податковою інспекцією повноважень, наданих Конституцією України та законами, тому правомірним є також висновок про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з податку на додану вартість.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2006 у справі № 2-16/18053-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді В.С. Голик
І.В. Черткова