Справа № 162/2346/13-ц

Провадження №2/157/1/15

РІШЕННЯ

Іменем України

07 квітня 2015 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря - Фесь Т.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідачки - ОСОБА_3,

представника відповідачки - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом, у якому зазначає, що з 1993 року перебував з відповідачкою ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Любешівського районного суду від 06 березня 2012 року їх шлюб розірвано. Від шлюбу у них є донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час перебування у шлюбі ними було набуто у власність житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами у АДРЕСА_1, Любешівського району, та земельну ділянку для обслуговування цього будинку, придбано автомобіль «Фольксваген Кадді», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3, та рухомі речі. Згоди щодо поділу нажитого за час шлюбу майна між ним та відповідачкою не досягнуто, а тому позивач просить: визнати спільною сумісною власністю подружжя:

- житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1, з виділеною для його обслуговування земельною ділянкою,

- автомобіль "Фольксваген Кадді", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2,

- побутову техніку, меблі та обладнання, а саме: телевізор "Елджі" вартістю 4000 грн., телевізор "Голдстар" вартістю 400 грн., телевізор "Соні" вартістю 400 грн., антену супутникового телебачення вартістю 1600 грн., холодильник вартістю 2000 грн., морозильну камеру вартістю 2000 грн., мікрохвильову піч вартістю 400 грн., газову плиту "Гефест" вартістю 2500 грн., комп'ютер вартістю 8000 грн., пилосмок вартістю 400 грн., пральну машину вартістю 2400 грн., стінку кімнатну для залу вартістю 2000 грн., стінку кухонну вартістю 3000 грн., м'який куточок вартістю 2000 грн. та систему газового обладнання вартістю 15000 грн.;

- виділити у натурі відповідачці ОСОБА_3 та визнати за нею право власності у житловому будинку на приміщення першого поверху, а саме: тамбур 1.1.1, кладову 1.1.2, кімнату 1.1.3, кладову 1.1.4, тамбур 1.1.5, кухню 1.1.6, кладову 1.1.7, прихожу 1.1.8, вбиральню 1.1.9, ванну 1.1.10 та 1/2 частину господарської споруди - хліва Б-1, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину автомобіля "Фольксваген Кадді", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, виділити у натурі і визнати за останньою право власності на телевізор "Голдстар", телевізор "Соні", холодильник, морозильну камеру, мікрохвильову піч, газову плиту "Гефест", комп'ютер, пилосмок, пральну машину, стінку кухонну та систему газового обладнання, і стягнути з відповідачки на його користь судові витрати у справі;

а йому виділити в натурі та визнати за ним право власності у житловому будинку на приміщення другого поверху, а саме: хол 2.2.11, кімнату 2.2.12, кладову 2.2.13, кімнату 2.2.14, кладову 2.2.15, кімнату 2.2.16 та 1/2 частину господарської споруди - хліва Б-1, визнати за ним право власності на 1/2 частину автомобіля "Фольксваген Кадді", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, та виділити йому у натурі і визнати за ним право власності на телевізор "Елджі", антену супутникового телебачення, стінку кімнатну для залу та м'який куточок.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2014 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, залучено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Любешівському районі.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2014 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, -Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Любешівському районі, належною третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області.

Ухвалою суду від 20 листопада 2014 року позов ОСОБА_1 у частині вимог про визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділу комп'ютера і земельної ділянки залишено без розгляду.

Під час судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 неодноразово змінював позовні вимоги і остаточно просить визнати спільною сумісною власністю подружжя житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1, Любешівського району, автомобіль «Фольксваген Кадді», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, та побутову техніку, меблі і обладнання, а саме: телевізор "Елджі", телевізор "Голдстар", телевізор "Соні", антену супутникового телебачення, холодильник, морозильну камеру, мікрохвильову піч, газову плиту "Гефест", пилосмок, пральну машину, стінку кімнатну для залу, стінку кімнатну для прихожої, стінку кухонну, м'який куточок, стіл кухонний дерев'яний і газовий котел;

- виділити у натурі у порядку поділу майна подружжя відповідачці ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на приміщення: 1-1, 1-2, 1-8, 1-9, 1-10, 1-7, 2-11, 2-12, 2-13, сходи а1, балкон а3 та 43/100 частини господарської споруди хліва-гаража Б-1, у житловому будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1, Любешівського району, з врахуванням стягнення з неї грошової компенсації за відхилення від вартості, яка приходиться на ідеальні частки будинковолодіння, згідно висновку проведеної додаткової судової будівельно-технічної експертизи № О-17 від 12.02.15 р. (запропонований експертом варіант поділу будинковолодіння № 1 для другого співвласника);

- виділити йому у натурі у порядку поділу майна подружжя та визнати за ним право власності на приміщення: 1-5, 1-4, 1-6, 1-3, 2-14, 2-15, 2-16, балкон а2 та 57/100 частини господарської споруди хліва-гаража Б-1, у житловому будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1, Любешівського району, з врахуванням отримання ним грошової компенсації за відхилення від вартості, яка приходиться на ідеальні частки будинковолодіння, згідно висновку проведеної додаткової судової будівельно-технічної експертизи № О-17 від 12.02.15 р. (запропонований експертом варіант поділу будинковолодіння № 1 для першого співвласника);

- зобов'язати співвласників виконати будівельні роботи по переобладнанню та переплануванню житлового будинку та стягнути з відповідачки ОСОБА_3 грошову компенсацію (різницю) за відхилення від вартості затрат співвласників будинковолодіння на перепланування житлового будинку після розподілу, згідно висновку проведеної додаткової судової будівельно-технічної експертизи № О-17 від 12.02.15 р.;

- визнати за ним та за відповідачкою ОСОБА_3 право власності по 1/2 частині автомобіля "Фольксваген Кадді", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 за кожним;

- виділити у натурі у порядку поділу майна подружжя відповідачці ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на телевізор «Голдстар», телевізор «Соні», холодильник, морозильну камеру, мікрохвильову піч, газову плиту «Гефест», пилосмок, пральну машину, стінку кухонну, стінку кімнатну для прихожої;

- виділити йому у натурі у порядку поділу майна подружжя та визнати за ним право власності на телевізор "Елджі", антену супутникового телебачення, стінку кімнатну для залу, м'який куточок, дерев'яний кухонний стіл і газовий котел. Стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на його користь понесені ним судові витрати у справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 змінені позовні вимоги з підстав, викладених у позові підтримали, за виключенням віднесення до спільної сумісної власності подружжя і поділу дерев'яного кухонного стола, і просили їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги визнали частково, а саме, не заперечували поділити житловий будинок по першому варіанту розподілу, запропонованому висновком судової будівельно-технічної експертизи № О-57/1 від 03.07.2014 року, зокрема, відповідачці виділити у житловому будинку приміщення запропоновані для другого співвласника, та поділити рухомі речі, визнавши за нею право власності та виділивши їй телевізор "Голстар", телевізор "Соні", холодильник, морозильну камеру, мікрохвильову піч, газову плиту "Гефест", пилосмок, пральну машину, стінку кухонну, стінку кімнатну для прихожої. У частині вимог про визнання спільною сумісною власністю подружжя автомобіля "Фольксваген Кадді" та виділення у власність позивача котла заперечили. Окрім того, відповідачка пояснила, що спірний автомобіль є її особистою власністю, оскільки був придбаний за кошти, подаровані її батьками.

Представник третьої особи - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області - у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_3 16 жовтня 1993 року було зареєстровано шлюб. Від шлюбу народилася дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з заочним рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 06 березня 2012 року, яке набрало законної сили 20 березня 2012 року, шлюб між сторонами розірвано.

За час шлюбу сторонами було набуто у власність житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1, Любешівського району, Волинської області, чого вони у судовому засіданні не заперечили. Свідоцтво про право власності на це нерухоме майно було видане виконкомом Любешівської селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області 31 січня 2001 року на ім'я позивача ОСОБА_1

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК України.

У відповідності до ст. 22, ч. 1 ст. 28 КпШС України, який діяв на час набуття сторонами у власність житлового будинку, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 1 ст. 29 КпШС України, якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми.

Аналогічні положення закріплені у ст. ст. 60, 70 СК України, ст. 368 ЦК України.

Отже, спірний житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1, Любешівського району, є спільною сумісною власністю сторін і кожному з них належить право власності на 1/2 частину цього будинковолодіння.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № О-57/1 від 03.07.2014 року, експертом запропоновано два технічно можливі варіанти поділу спірного житлового будинку та господарських будівель і споруд. Перший варіант розподілу будинковолодіння передбачає виділення у власність першого співвласника тамбура 1-5, кладової 1-4, кухні 1-6, кімнати 1-3, кімнати 2-14, кладової 2-15, кімнати 2-16, балкона а2, та 57/100 частин хліва-гаража "Б-1" (хлів 10,54 х 4,38 м), що становить 48/100 часток, а у власність другого співвласника тамбура 1-1, кладової 1-2, прихожої 1-8, вбиральні 1-9, ванної 1-10, кладової 1-7, холу 2-11, кімнати 2-12, кладової 2-13, сходів а1, балкона а3 та 43/100 частин хліва-гаража "Б-1" (гараж 8,25 х 4,55 м), що становить 52/100 частин спірного будинковолодіння (позначення приміщень наведені згідно відомостей, вказаних у технічному паспорті, складеному 19.12.2000 року (Т. 1 а.с. 110-116, Т. 2 а.с. 2-7). У відповідності до цього варіанту розподілу передбачається виконання наступних переобладнань і будівельних робіт по влаштуванню двох ізольованих квартир: двом співвласникам закласти цеглою дверні прорізи між приміщеннями 1-6 і 1-8, 1-3 і 1-8, 2-16 і 2-11, 2-14 і 2-11, влаштувати автономні мережі електропостачання, опалення, газопостачання, водопостачання, каналізації, переобладнати пічне опалення, всього на загальну суму 85202 грн. (вартість проведення цих робіт для кожного співвласника становить по 42601 грн.); окрім того, першому співвласнику необхідно влаштувати добудову площею 7,5 кв.м. (санвузол) з розмірами, як показано на плані до висновку судової будівельно-технічної експертизи № О-57/1 від 03.07.2014 р. (додаток № 3), влаштувати дверний проріз із вхідними дверима та віконним прорізом на місці віконного прорізу в приміщенні 1-5, влаштувати ганок на три сходинки площею 4,0 кв.м., демонтувати умивальник та цегляну кухонну піч в приміщенні 1-6, влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-6 і 1-3, 2-16 і 2-14, влаштувати гвинтові міжповерхові сходи в приміщенні 1-6, переобладнати приміщення 1-6 в кухню-вітальню, всього на суму 104866 грн. (Т. 2 а.с. 172-196).

З висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 12.02.2015 року вбачається, що вартість спірного будинковолодіння становить 758435 грн., відступ від ідеальної частки по першому варіанту розподілу становить 17949 грн. 15 коп., які другий співвласник сплачує першому співвласнику.

Статтею 152 Житлового кодексу України передбачено, що у тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої ради.

Рішенням виконкому Любешівської селищної ради № 1 від 23.12.2014 року надано дозвіл на переобладнання житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у дві окремі квартири між співвласниками ОСОБА_3 та ОСОБА_1, проведення якого передбачається при розподілі будинковолодіння по першому запропонованому експертом варіанту (Т. 2 а.с. 121).

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, при розподілі будинку по вказаному варіанту можливо встановлення окремих систем водопостачання та водовідведення (Т. 2 а.с. 198).

У відповідності до листа Головного управління держсанепідслужби у Волинській області, саме такий варіант розподілу будинковолодіння дозволяє дотриматись вимог п. 2.2.7, п. 2.30 ДБН В. 2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» (Т. 2 а.с. 162).

Окрім того, як пояснив у судовому засіданні експерт Волинської торгово-промислової палати ОСОБА_6, при визначені можливих варіантів розподілу спірного будинковолодіння, ним були враховані норми ДБН і запропоновані ним варіанту поділу відповідають таким нормам.

Згідно з висновком Любешівського районного сектора Управління ДСНС України у Волинській області, розподіл будинковолодіння по першому варіанту розподілу відповідає нормам по пожежній безпеці (Т. 2 а.с. 166).

Отже, враховуючи думку сторін, які у судовому засіданні досягли згоди щодо поділу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами по першому запропонованому експертом варіанту розподілу з виділенням ОСОБА_1 приміщень, передбачених для першого співвласника, а відповідачці ОСОБА_3 - приміщень, передбачених для другого співвласника, та беручи до уваги відповідність цього варіанту розподілу санітарно-епідеміологічним нормам і вимогам пожежної безпеки, можливість влаштування окремого водопостачання, водовідведення, газопостачання, електропостачання, і те, що такий розподіл не порушує норм житлового законодавства, зокрема щодо норми житлової площі на одну особу, суд приходить до висновку, що саме по такому варіанту розподілу доцільно поділити спірне будинковолодіння, що відповідатиме інтересам обох сторін та не позбавлятиме кожного з них можливості належно користуватися своєю частиною житлового будинку.

Оскільки згідно з вказаним варіантом розподілу будинковолодіння має місце різниця між ідеальними і реальними частками, і позивач ОСОБА_1 погодився отримати грошову компенсацію за відхилення від вартості часток у будинковолодінні, а відповідачка ОСОБА_3 погодилася сплатити таку компенсацію та внесла на депозитний рахунок відповідну суму коштів, то з останньої належить стягнути на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від вартості, яка приходиться на ідеальні частки будинковолодіння у розмірі 17949 грн. 15 коп.

Як вбачається з висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 12.02.2015 року (Т. 2 а.с. 172-196) затрати співвласників будинковолодіння для переобладнання житлового будинку після розподілу по першому варіанту з влаштуванням двох ізольованих квартир становитимуть: для першого співвласника - 147467 грн., а для другого співвласника - 42601 грн.. Відхилення від затрат на перепланування та переобладнання будинковолодіння на користь першого співвласника становитиме 52433 грн. (147467 + 42601) : 2 - 42601).

За змістом ст. 360 ЦК України кожний учасник спільної часткової власності повинен нести витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки, витрати на проведення робіт з перепланування і переобладнання будинку повинні розподілятися між співвласниками з урахуванням їх часток та обставин справи.

Отже, суд вважає, що сторони повинні нести витрати по переобладнанню порівну, а тому з відповідачки належить стягнути на користь позивача різницю вартості переобладнань у розмірі 52433 грн.

На думку суду, не можуть бути підставою для звільнення відповідачки від несення витрат по переобладнанню у рівних частках з позивачем, доводи про те, що на її утриманні є одна неповнолітня дитини і вона сплачує кошти за її навчання.

Матеріали справи свідчать, що з позивача на користь відповідачки згідно з рішенням Любешівського районного суду від 19 березня 2012 року стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 800 грн. щомісячно (Т. 1 а.с. 123). Відповідачка не довела перед судом, що такий розмір присуджених аліментів недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини, з позовом про збільшення розміру аліментів вона до суду не зверталася. У зв'язку з навчанням дочка сторін проживає у м. Луцьку (Т. 2 а.с. 99), а не у спірному житловому будинку.

Судом також встановлено, що за час шлюбу сторонами 15.10.2011 року був придбаний автомобіль «Фольксваген Кадді», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. Право власності на цей транспортний засіб було зареєстровано 01.12.2011 року за відповідачкою ОСОБА_3 з правом керування автомобілем позивачем ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (Т. 1 а.с. 125, 127)

З пояснень відповідачки ОСОБА_3 вбачається, що цей транспортний засіб куплено за 96000 грн., з чим відповідач у судовому засіданні погодився.

Згідно із ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

З роз'яснень, наведених у п.п. 22, 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вбачається, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Окрім того, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 СК України, майно, набуте дружиною (чоловіком) за час шлюбу, але на підставі договору дарування, є особистою приватною власністю кожного з них.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що спірний автомобіль був придбаний нею у відсутності позивача, коли останнього не було на території України. Частину коштів у сумі 68000 грн. для придбання автомобіля «Фольксваген Кадді» їй подарували батьки, а іншу частину коштів вона позичила.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили ту обставину, що подарували дочці ОСОБА_3 для купівлі автомобіля 68000 грн., а з показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вбачається, що під час купівлі спірного транспортного засобу позивач ОСОБА_1 присутній не був.

Разом з тим, ч. 5 ст. 719 ЦК України передбачено, що договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", валютними цінностями, зокрема, є валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і долучений до матеріалів справи у простій письмовій формі договір дарування від 10.10.2011 року (Т. 1 а.с. 159), згідно з яким ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_3 кошти у сумі 68000 грн., не можуть бути належним доказом на підтвердження тієї обставини, що спірний автомобіль належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_3

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, будучи допитаний як свідок, пояснив, що під час шлюбу з позивачкою ними був придбаний автомобіль «Фольксваген Гольф», який перед придбанням автомобіля «Фольксваген Кадді», у 2011 році ОСОБА_3 був проданий іншій особі, а кошти від його реалізації витраченні на придбання автомобіля «Фольксваген Кадді». Обставину продажу влітку 2011 року автомобіля «Фольксваген Гольф» відповідачка ОСОБА_3 не заперечила, однак пояснила, що кошти від його реалізації у сумі 28000 грн. були витрачені нею на утримання сім'ї, оскільки на той час позивач не працював.

Статтею 60 СК України передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя. У такому разі позивач звільняється від доведення цієї обставини, яка має значення для правильного вирішення справи, а відповідачка, якщо заперечує проти цього, відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України має довести протилежне (спростувати матеріально-правову презумпцію).

На думку суду, відповідачка ОСОБА_3 не спростувала належними, допустимими та достатніми доказами презумпцію виникнення права спільної сумісної власності подружжя на автомобіль «Фольксваген Кадді».

Доводи її про те, що вже з лютого 2010 року, тобто і на час придбання спірного автомобіля, вона не вела спільного господарства з позивачем, хоча й перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, не знайшли свого підтвердження. Як вбачається з рішення Любешівського районного суду від 06 березня 2012 року, на яке відповідачка посилається як на підставу своїх тверджень, під час розгляду справи про розірвання шлюбу судом таких обставин встановлено не було. Про те, що сторони не проживають разом з лютого 2010 року зазначається лише в описовій частині вказаного рішення, де сформульовано пояснення ОСОБА_3, на які остання посилалася як на підставу своїх вимог розірвати шлюб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що автомобіль "Фольксваген Кадді", 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, є спільною сумісною власністю сторін і за кожним з них належить визнати право власності по 1/2 частині на цей транспортний засіб.

За час шлюбу сторонами також були придбані телевізор "Елджі", телевізор "Голстар", телевізор "Соні", антена супутникового телебачення, холодильник, морозильна камера, мікрохвильова піч, газова плита "Гефест", пилосмок, пральна машина, стінка кімнатна для залу, стінка кухонна, м'який куточок та газовий котел, чого вони не заперечували.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 погодили вартість цих речей, а саме, телевізор "Елджі" - 2000 грн., антена супутникового телебачення - 1600 грн., стінка кімнатна для залу - 2000 грн., м'який куточок - 2000 грн., газовий котел - 1500 грн., телевізор "Голстар" - 400 грн., телевізор "Соні" - 200 грн., холодильник - 2000 грн., морозильна камера - 1000 грн., мікрохвильова піч -100 грн. (сто), газова плита "Гефест" - 1500 грн., пилосмок - 100 грн., пральна машина - 2400 грн., стінка кухонна - 1500 грн.

Враховуючи думку та інтереси сторін, суд вважає доцільним розподілити вказане майно наступним чином: позивачу виділити у власність - телевізор "Елджі", антену супутникового телебачення, стінку кімнатну для залу, м'який куточок, газовий котел, а всього майна на загальну суму 9100 грн., а відповідачці виділити у власність - телевізор "Голстар", телевізор "Соні", холодильник, морозильну камеру , мікрохвильову піч, газову плиту "Гефест", пилосмок, пральну машину, стінку кухонну, а всього на суму 9200 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував проти незначного відхилення від рівності часток в разі поділу рухомих речей у вказаний спосіб.

Доводи відповідачки ОСОБА_3, що окрім вказаних вище речей, їй належить виділити газовий котел, а не позивачу, оскільки вона проживає у житловому будинку, є безпідставними. Судом встановлено, що газовий котел знаходиться у частині житлового будинку, яка виділяється позивачу. Окрім того, виділення спірного котла відповідачці призведене до значного відхилення від рівності часток сторін при розподілі.

Отже, поділ речей у вищевказаний спосіб найбільше відповідатиме інтересам сторін та вимогам чинного законодавства.

Окрім того, позивачу ОСОБА_1 належить повернути внесені ним на депозитний рахунок суду кошти, відповідно до квитанції від 01.04.2015 року, платіжного доручення № Р24А803234114342188 від 01.04.2015 року на суму 7579,01 грн., платіжного доручення № Р24А128288552240825 від 03.12.2014 року на суму 10000 грн., платіжного доручення від 05.12.2014 року на суму 370,14 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 22, 24, 28, 29 Кодексу про шлюб та сім'ю України, ст.ст. 57, 60, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 360, 368, 719 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 58- 60, 62, 66, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1, Любешівського району, Волинської області, автомобіль «Фольксваген Кадді», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, телевізор «Елджі», телевізор «Голстар», телевізор «Соні», антену супутникового телебачення, холодильник, морозильну камеру, мікрохвильову піч, газову плиту «Гефест», пилосмок, пральну машину, стінку кімнатну для залу, стінку кухонну, м'який куточок та газовий котел спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1, Любешівського району, Волинської області, поділити між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в натурі у відповідності до варіанту № 1 судової будівельно-технічної експертизи № О-57/1 від 03.07.2014 року та додаткової судової будівельно-технічної експертизи № О-17 від 12.02.2015 року.

Визнати право власності за ОСОБА_1 та виділити йому у житловому будинку та господарських будівлях і спорудах, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, Любешівський район, Волинська область, такі приміщення: тамбур 1-5, кладову 1-4, кухню 1-6, кімнату 1-3, кімнату 2-14, кладову 2-15, кімнату 2-16, балкон а2, та 57/100 частин хліва-гаража «Б-1» (хлів 10,54 х 4,38 м).

Всього виділити у власність ОСОБА_1 48/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1, Любешівського району, Волинської області, вартістю 361268 грн. (триста шістдесят одна тисяча двісті шістдесят вісім) 35 коп.

Визнати право власності за ОСОБА_3 та виділити їй у житловому будинку та господарських будівлях і спорудах, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, Любешівський район, Волинська область, такі приміщення: тамбур 1-1, кладову 1-2, прихожу 1-8, вбиральню 1-9, ванну 1-10, кладову 1-7, хол 2-11, кімнату 2-12, кладову 2-13, сходи а1, балкон а3 та 43/100 частин хліва-гаража «Б-1» (гараж 8,25 х 4,55 м).

Всього виділити у власність ОСОБА_3 52/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1, Любешівського району, Волинської області, вартістю 397166 грн. (триста дев'яносто сім тисяч сто шістдесят шість) 65 коп.

Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 провести будівельні роботи і переобладнання у житловому будинку, а саме: закласти цеглою дверні прорізи між приміщеннями 1-6 і 1-8, 1-3 і 1-8, 2-16 і 2-11, 2-14 і 2-11; влаштувати автономні мережі електропостачання, опалення, газопостачання, водопостачання, каналізації, переобладнати пічне опалення, на загальну суму 85202 грн. (вісімдесят п'ять тисяч двісті дві) (вартість переобладнань для кожного співвласника становить по 42601 грн. (сорок дві тисячі шістсот одна)).

Зобов'язати ОСОБА_1 провести будівельні роботи і переобладнання у житловому будинку, а саме: влаштувати добудову площею 7,5 кв.м. (санвузол) з розмірами, як показано на плані до висновку судової будівельно-технічної експертизи № О-57/1 від 03.07.2014 р. (додаток № 3); влаштувати дверний проріз із вхідними дверима та віконним прорізом на місці віконного прорізу в приміщенні 1-5; влаштувати ганок на три сходинки площею 4,0 кв.м.; демонтувати умивальник та цегляну кухонну піч в приміщенні 1-6; влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-6 і 1-3, 2-16 і 2-14; влаштувати гвинтові міжповерхові сходи в приміщенні 1-6; переобладнати приміщення 1-6 в кухню-вітальню, всього на суму 104866 грн. (сто чотири тисячі вісімсот шістдесят шість).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю між ідеальною та реальною частками поділу будинковолодіння у розмірі 17949 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) 15 коп., що були внесені ОСОБА_3 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (р/р 37315003000983, ЄДРПОУ 26276277, МФО 803014 в ГУДКУ у Волинській області).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю вартості будівельних робіт по переобладнанню будинковлодіння у розмірі 52433 грн. (п'ятдесят дві тисячі чотириста тридцять три).

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в порядку поділу майна подружжя право власності по 1/2 частині за кожним на автомобіль «Фольксваген Кадді», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

Виділити із спільного майна подружжя у власність ОСОБА_1:

телевізор «Елджі» вартістю 2000 грн. (дві тисячі),

антену супутникового телебачення вартістю 1600 грн. (одна тисяча шістсот),

стінку кімнатну для залу вартістю 2000 грн. (дві тисячі),

м'який куточок вартістю 2000 грн. (дві тисячі),

газовий котел вартістю 1500 грн. (одна тисяча п'ятсот),

а всього майна на загальну суму 9100 грн. (дев'ять тисяч сто).

Виділити із спільного майна подружжя у власність ОСОБА_3:

телевізор «Голстар» вартістю 400 грн. (чотириста),

телевізор «Соні» вартістю 200 грн. (двісті),

холодильник вартістю 2000 грн. (дві тисячі),

морозильну камеру вартістю 1000 грн. (одна тисяча),

мікрохвильову піч вартістю 100 грн. (сто),

газову плиту «Гефест» вартістю 1500 грн. (одна тисяча п'ятсот),

пилосмок вартістю 100 грн. (сто),

пральну машину вартістю 2400 грн. (дві тисячі чотириста),

стінку кухонну вартістю 1500 грн. (одна тисяча п'ятсот),

а всього майна на загальну суму 9200 грн. (дев'ять тисяч двісті).

Внесені ОСОБА_1 кошти на депозитний рахунок суду, відповідно до квитанції від 01.04.2005 року, платіжного доручення № Р24А803234114342188 від 01.04.2014 року на суму 7579 грн. (сім тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) 01 коп., платіжного доручення № Р24А128288552240825 від 03 грудня 2014 року на суму 10000 грн. (десять тисяч), платіжного доручення від 05 грудня 2014 року на суму 370 грн. (триста сімдесят) 14 коп. публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк», на розрахунковий рахунок № 37315003000983 банку ГУ ДКСУ у Волинській області МФО 803014, код ЄДРПОУ 26276277, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, - повернути ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: О. В. Антонюк