Судове рішення #41785559

Справа № 343/2944/14-ц

Провадження № 22-ц/779/659/2015

Категорія 53

Головуючий у 1 інстанції Андрусів І. М.

Суддя-доповідач Соколовський В.М.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.,

секретаря Турів О.М.,

з участю: представника апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до дошкільного навчального закладу "Зірочка" про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою дошкільного навчального закладу "Зірочка", від імені якого діє ОСОБА_2, на рішення Долинського районного суду від 02 лютого 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона працює на 0,5 ставки вихователем дошкільного навчального закладу «Зірочка» (далі - ДНЗ "Зірочка") з 10.04.2006 року та методистом на 0,75 ставки з 01.12.2006 року. Наказом завідувача ДНЗ «Зірочка» №109 від 22.07.2014 року її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення р.2 п.7 та р.3 п.11 посадової інструкції вихователя та р.3 п.5 посадової інструкції методиста на основі висновків службової перевірки від 22.07.2014 року.

Зазначений наказ вважає незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів завідувачкою ДНЗ «Зірочка» ОСОБА_2, оскільки вона не вчиняла жодних дисциплінарних проступків та належним чином і в повному об'ємі виконувала всі обов'язки, визначені посадовими інструкціями.

Підставою для оголошення догани стало звернення ОСОБА_5 про те, що ніби-то вона образила її сина ОСОБА_6, назвавши його бомжем та ображала його родину, проте вона зазначала, що не ображала ні згаданого вихованця, ні його родину.

Стверджувала, що оголошення їй догани вчинено з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень, не відповідає вимогам трудового законодавства. Тому просила скасувати зазначений наказ. Також зазначала, що незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності їй було завдано моральної шкоди, яку вона оцінила в 3000 грн. і просила стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Долинського районного суду від 02 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано наказ № 109 від 22.07.2014 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3".

Стягнуто з дошкільного навчального закладу "Зірочка" на користь ОСОБА_3 500 гривень моральної шкоди, а на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

На дане рішення ОСОБА_2, яка діє від імені ДНЗ "Зірочка", подала апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість рішення. Зокрема, представник апелянта зазначає, що суд дійшов висновку про те, що не знайшов підтвердження факту образи позивачкою ОСОБА_6, не встановлено день вчинення проступку та не доведено порушення позивачкою посадових інструкцій. Такий висновок, на думку представника апелянта, не відповідає обставинам справи та матеріалам справи. Стверджує, що наказом №109 від 22.07.2014 року вихователю ОСОБА_3 оголошено догану за порушення відповідних пунктів посадових інструкцій вихователя та вихователя-методиста на підставі висновків комісії з службової перевірки. Вважає, що факт образи позивачкою вихованця закладу ОСОБА_6 був підтверджений під час розгляду справи показаннями свідків. На думку представника апелянта, зазначений наказ відповідає положенням чинного законодавства. З цих підстав просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримала та просила скаргу задовольнити.

ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили її відхилити, оскільки вважають рішення суду законним та обґрунтованим.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, заперечення позивача та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно наказу №23 від 10.04.2006 року прийнята вихователем на 0.5 ставки, а наказом 109-а від 01.12.2006 року дозволено працювати вихователем-методистом на 0,75 ставки в ДНЗ «Зірочка».

Наказом №109 від 22.07.2014 року вихователю ДНЗ «Зірочка» ОСОБА_3 оголошено догану, підставою для чого стало порушення р.2 п.7, р.3 п.11 посадової інструкції вихователя та р.3.п.5 посадової інструкції вихователя-методиста, що встановлено комісією службової перевірки. Зокрема, наказом встановлено, що 04 липня 2014 року на ім'я завідувача ДНЗ "Зірочка" ОСОБА_7 поступило звернення від ОСОБА_5, мами дитини ОСОБА_6, вихованця середньої групи №2 ДНЗ "Зірочка" про те, що вихователь даної групи ОСОБА_3 образила сина ОСОБА_6, що принижує гідність її родини і дитини. Як встановлено комісією з проведення службової перевірки, факти були підтверджені мамою і бабусею під час співбесід (а.с.4).

04.07.2014 року ОСОБА_5 подано звернення на ім'я завідувачки ДНЗ «Зірочка» ОСОБА_2, в якому вона просила прийняти міри до вихователя ОСОБА_3 (позивача), яка образила її сина ОСОБА_6, назвавши його бомжем і намовила інших дітей цієї групи з ним не гратися. Також зазначила, що були образи в сторону її родини, що принижує гідність її родини, а ще більше дитини (а.с.17).

Висновками комісії службової перевірки по факту порушення трудової дисципліни вихователем і вихователем-методистом ОСОБА_3 від 21.07.2014 року встановлено, що факт вчинення неправомірної поведінки підтверджується розповідями мами і баби вихованця ОСОБА_6, висновками психолога ОСОБА_8 та свідченнями завідуючої ДНЗ «Зірочка» ОСОБА_2 (а.с.14-15).

Той факт, що позивачка відмовилася надати пояснення з приводу звернення ОСОБА_5, матері вихованця ОСОБА_6, та ознайомлюватись і підписуватись під висновками комісії про проведення службової перевірки, свідчать складені акти від 17.07.2014 року та від 22.07.2014 року (а.с.16, 29).

У пояснювальній записці від 15.07.2014 року вихователь ОСОБА_3 зазначила, що жодного конфлікту в її групі, зокрема з вихованцем ОСОБА_6 та його родиною, не існує, так як і немає підтверджень того, в чому її звинувачують (а.с.32).

Як видно із наказу, підставою для оголошення догани є порушення ОСОБА_3 р.2 п.7, р.3 п.11 посадової інструкції вихователя та р.3.п.5 посадової інструкції вихователя-методиста.

Згідно вказаних положень посадових інструкцій вихователь та вихователь-методист має такі службові обов'язки та функції: дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку, створює атмосферу спокою, довіри та доброзичливості між дорослими та дітьми, дотримується педагогічної етики, поважає гідність дитини (а.с.22-23).

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. За змістом вказаної статті підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни - невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.

Суд правильно вважав, що висновки службової перевірки від 21.07.2014 року, які, на думку представника відповідача, є доказом на підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку, насправді, є суперечливим доказом, оскільки в наказі завідувачка ДНЗ «Зірочка» ОСОБА_2 посилається на висновки службової перевірки, датовані 22.07.2014 року. Крім цього, ці висновки грунтуються на письмовому зверненні ОСОБА_5, в якому не вказано прізвише особи, що з її слів образила її сина, не зазначено коли мав місце факт нанесення образ ОСОБА_3 вихованця ОСОБА_6 та коли з ОСОБА_5 та її мамою проводились бесіди членами чи головою комісії та звернення не зареєстроване у відповідача. Суперечливим у висновках службової перевірки є і те, що ОСОБА_6 був вихованцем групи «Дзвіночок», так як в судовому засіданні з'ясовано, що останній відвідував групу «Барвінок». З долученого представником відповідача протоколу засідання комісії службової перевірки від 23.12.2014 року вбачається, що слово «Дзвіночок» у висновках службової перевірки слід вважати опискою, натомість зазначено, що ОСОБА_3 01.07.2014 року працювала у групі «Барвінок» і здійснила порушення трудової дисципліни, назвавши дитину бомжем, хоча попередньо даний факт датувався 04.07.2014 роком. Також даний факт зазначається у графіку роботи вихователів за липень 2014 року (а.с.79-80).

Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Зважаючи на дану норму закону, судом вірно взято до уваги те, що притягуючи ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, відповідач в наказі не вказав дати вчинення дисциплінарного проступку, якщо такий мав місце, в якості кого в той час працювала ОСОБА_3, вихователем чи методистом, та докази на підтвердження нанесення позивачкою образ ОСОБА_6 та його родині.

Судом критично оцінено показання свідків, допитаних за клопотанням представника відповідача, що є обгрунтованим, оскільки їхні показання є суперечливими та не узгоджуються із поясненнями представника відповідача.

З огляду на викладене, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, належно оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов вірного висновку, що в ході розгляду справи не знайшов підтвердження факт образи позивачкою ОСОБА_6 та порушення нею трудової дисципліни, а також день вчинення проступку відповідачем не встановлений, представник відповідача не зміг довести, що ОСОБА_3 були порушені р.2 п.7, р.3 п.11 посадової інструкції вихователя та р.3 п.5 посадової інструкції вихователя-методиста, а тому наказ №109 від 22.07.2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3» підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд дійшов вірного висновку про її часткове задоволення, стягнувши 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, і цей розмір відповідає принципу розумності і справедливості.

Такий висновок суду відповідає ст.237-1 КЗпП України, якою передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, та пункту 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Враховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду в суді першої інстанції і їм судом дана належна оцінка. При цьому колегія суддів не приймає до уваги заяву про внесення змін і доповнень до апеляційної скарги (а.с.152), оскільки таку, всупереч вимогам ч.1 ст.300 ЦПК України, подано після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу дошкільного навчального закладу "Зірочка", від імені якого діє ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Долинського районного суду від 02 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Головуючий В.М. Соколовський

Судді: О.Ю. Беркій

О.В. Пнівчук



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація