Справа № 740/419/15 Провадження № 22-ц/795/516/2015 Головуючий у I інстанції: Скалозуб О. М.

Категорія: цивільна Доповідач: Кузюра Л. В.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

05 березня 2015 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого судді Кузюри Л.В.,

Суддів: Вінгаль В.М., Харечко Л.К.

При секретарі: Покладі Д.В.

За участю: ОСОБА_1, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 5 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на дитину та звільнення від сплати аліментів на дружину,-

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 5 лютого 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свої вимоги тим, що рішення було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, за доводами апеляційної скарги, суд всупереч вимогам закону не взяв до уваги те, що син, який перебуває на утриманні ОСОБА_1, з 2014 року навчається в Київському вищому професійному училищі залізничного транспорту ім. В.С. Кудряшова, у зв'язку з чим потребує значних коштів на проїзд, харчування, одяг та оренду житла. Відповідач, яка є матір'ю ОСОБА_4, будь-якої допомоги цій дитині, яка навчається, не надає. Враховуючи важкий матеріальний стан, для створення старшому сину умов для навчання, позивач був вимушений додатково влаштуватися працювати та отримати кредит.

В поданих письмових запереченнях ОСОБА_3 просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 5 лютого 2015 року залишити без зміни, зазначивши, що судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 23 червня 2014 року з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття та на утримання відповідача у даній справі ОСОБА_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною трьох років.

26 лютого 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про припинення стягнення з нього аліментів на утримання відповідачки ОСОБА_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) та зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на утримання дочки ОСОБА_5, з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), посилаючись на те, що вересня 2014 року їх старший син почав навчатись в учбовому закладі і матеріальну можливість навчання старшого сина забезпечує лише позивач.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальний та сімейний стан позивача з часу ухвалення судом рішення про стягнення з нього аліментів не змінився, а тому відсутні правові підстави для задоволення його позову.

Проте, з наведеним висновком суду в повній мірі не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.

Положеннями ч.2 ст.84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Згідно з приписами ст. 85 СК України таке право припиняється лише у випадках передання дитини на виховання іншій особі, у разі смерті дитини, виключення відомостей про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.

Зважаючи на те, що наявності жодної з обставин, зазначених вище, судом першої інстанції встановлено не було, рішення суду в частині відмови в задоволенні вимоги ОСОБА_1 про припинення стягнення з нього аліментів на утримання відповідача ОСОБА_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) є законним і підстави для його скасування в цій частині відсутні.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, стягнутих з нього на користь ОСОБА_1 за рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 23 червня 2014 року на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1\4 частини всіх видів його заробітку, підлягає скасуванню через невірну правову оцінку судом обставин справи та порушення приписів ч.1 ст. 192 СК України.

Положеннями наведеної правової норми передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи встановлено, що рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 було ухвалено Ніжинським міськрайонним судом 23 червня 2014 року, після чого, старшим сином сторін ОСОБА_4, 18 серпня 2014 року було укладено угоду з Київським вищим професійним училищем залізничного транспорту ім.В.С.Кудряшова про навчання за кваліфікацією провідник пасажирського вагону з оплатою навчання в сумі 656 грн щомісячно (а.с.12). Зазначені витрати, починаючи з вересня 2014 року, несе позивач у даній справі, що підтверджено копіями квитанцій ( а.с.13, 14). Крім наведеного, позивач несе витрати з указаного часу за оренду житла для старшого сина, його харчування, одяг, забезпечення необхідними підручниками та приладдям під час навчального процесу.

Зважаючи на зміну в матеріальному становищі позивача починаючи з вересня 2014 року у зв"язку з наведеними вище обставинами, апеляційний суд знаходить, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зменшення розміру аліментів, які за рішенням суду було стягнуто з позивача у даній справі на утримання дочки, не ґрунтується на матеріалах справи та суперечить вимогам ч.1 ст. 192 СК України.

Враховуючи обставини даної справи, рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 5 лютого 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, стягнутих з нього на користь ОСОБА_3 за рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 23 червня 2014 року на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом Чернігівської області рішення про зменшення розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 за рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 23 червня 2014 року на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1\4 до 1\6 частин всіх видів його заробітку.

Керуючись ст.. 182, 192 СК України, ст.88, 303, 307, 309, 313,314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 5 лютого 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, стягнутих з нього на користь ОСОБА_3 за рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 23 червня 2014 року на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1\4 частини всіх видів його заробітку, скасувати.

Зменшити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 за рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 23 червня 2014 року на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1\4 до 1\6 частин всіх видів його заробітку.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору за апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в сумі 60 (шістдесят) грн. 90 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: