АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/5424/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1289/15Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р. І. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Хіль Л.М.

суддів Кузнєцової О.Ю., Мартєва С.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк"

на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 31 грудня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк" про повернення грошових коштів, відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору та стягнення моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом та просив стягнути із ПАТ «Дельта Банк» грошові кошти у сумі 357 378,46 грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору банківського вкладу (депозиту) та моральної шкоди.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 31 грудня 2014 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк» про повернення грошових коштів, відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору та стягнення моральної шкоди.

В апеляційному порядку вказану ухвалу оскаржило ПАТ «Дельта Банк».

Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 31 грудня 2014 року та направити справу за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк» про повернення грошових коштів, відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору та стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Відповідно до ч.5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Доводи апелянта про те, що відносини з приводу банківського вкладу (депозиту) не є послугою, спростовується нормами чинного законодавства.

Відповідно до преамбули до ЗУ «Про захист прав споживачів» цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 17 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до п.14 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги: банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до п.1 абз.3 ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» до банківських послуг належить залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб.

Отже, ЗУ «Про захист прав споживачів» поширює свою дію на послуги, що надаються банком клієнтові щодо залучення у вклади (депозити) коштів.

За таких обставин, позивач, як споживач банківських послуг, що надавалися ПАТ «Дельта Банк», правомірно скористався своїм правом, наданим ч.5 ст. 110 ЦПК України, та звернувся із позовом до відповідача за своїм зареєстрованим місцем проживання.

Виходячи з вищевикладеного, колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже відсутні підстави для її скасування або зміни, які передбачені ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк" - відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 31 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Л.М. Хіль

Судді О.Ю. Кузнєцова

С.Ю. Мартєв

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: