АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа № 635/6040/14-ц Головуючий І інстанції - Сітбаталова Н.І.
Провадження№22ц/790/1725/15 Суддя-доповідач - Кіпенко І.С.
Категорія: договірні
Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2015 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Кіпенка І.С.,
суддів - Шаповал Н.М., Котелевець А.В.,
за участі секретаря - Таран В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 01 грудня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а:
07 липня 2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитними договорами в сумі 6 513 448,57грн..
В обґрунтування позову вказували, що 15.10.2007 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 54 000,00 доларів США, а 12.05.2008 року між цими ж сторонами був укладений кредитний договір, відповідно до якого останньому надано кредит у сумі 47500,00 доларів США.
29.06.2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю. Згідно даного договору ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло на себе зобов'язання за кредитними договорами за № МL-702/342/2007 від 15.10.2007року та № МL -702/913/2008 від 12.05.2008 року.
Відповідач свої зобов'язання не виконує, в зв'язку з чим станом на 08.05.2014 року виникла заборгованість по вказаним вище кредитним договорам.
Відповідач в судове засідання першої інстанції не з'явився, про час, день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу слухати за відсутністю представника банку та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 01 грудня 2014 рокув задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» посилаючись на не відповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення районного суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Справа до розгляду в суді апеляційної інстанції призначалась не одноразово, на 24 лютого 2015року, на 10,24,31 березня 2015року, на 7,14 квітня 2015року.
В судове засідання сторони не з'явились.
Судова колегія вважає, що відповідач ОСОБА_2 зловживає своїми процесуальними правами, поштову кореспонденцію не отримує, в судове засідання жодного разу не з'явився.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з підстав, передбачених п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що на момент пред'явлення позову строк дії кредитних договорів не закінчився, однак банк, звернувшись до суду із зазначеним позовом, фактично вимагає достроково розірвати кредитні договори. Крім того згідно п. 1.9.1 кредитних договорів, банк мав право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної Вимоги, а такої вимоги матеріали справи не містять.
Однак з такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно зі ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржуване рішення суду не відповідає.
Як встановлено судовим розглядом та підтверджується матеріалами справи, 15.10.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір відповідно до якого Банк надав відповідачу кредит в сумі 54 000,00 доларів США, а 12.05.2008 року між цими ж сторонами був укладений кредитний договір, відповідно до якого останньому надано кредит у сумі 47 500,00 доларів США. (а.с. 4- 8, 12-16).
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 3.1.1. ст. 3 частини 2 Кредитних договорів, за порушення прийнятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% (один відсоток) від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Статтями 526, 610, 611 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Взятих не себе зобов'язань, щодо повернення кредитних коштів у відповідності до строків зазначених у кредитному договорі ОСОБА_2 не виконував.
Матеріали справи містять виписку з особового рахунку ОСОБА_2, розрахунки сум заборгованості, з яких вбачається, що станом на 08.05.2014 року виникла заборгованість по вказаним вище кредитними договорами, а саме:
за кредитним договором за № МL -702/342/2007 (договір 1)
· по тілу кредиту - 50400,00 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти встановленому НБУ станом на 08.05. 2014 року складає 584 136,0грн.);
· по нарахованим та не сплаченим відсоткам - 12 792,34 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти встановленому НБУ станом на 08.05. 2014 року складає 148 263,22грн);
· пеня - 2 674 143,55грн;
за кредитним договором за № МL -702/913/2008 (договір 2)
· по тілу кредиту - 46180,55доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти встановленому НБУ станом на 08.05. 2014 року складає 535 232,57грн);
· по нарахованим та не сплаченим відсоткам - 11453,48 доларів США (за офіційним курсом гривні до іноземної валюти встановленому НБУ станом на 08.05. 2014 року складає 132 745,83грн);
· пеня - 2 438 927,40грн;
Як вбачається з матеріалів справи, пеня була нарахована позивачем з урахування вимог ст.258 ЦК України щодо спеціальної позовної давності.
Однак нарахована сума пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами 1, 2 складає відповідно 2 674 143,55грн, та 2 438 927,40грн; при сумі боргу за кредитом та відсотками відповідно 732 399грн.22к. та 667 978грн.40к., тобто сума пені значно перевищує суму боргу за кредитом та відсотками.
Судова колегія вважає, що вказана пеня підлягає стягненню частково, оскільки відповідно до положень ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991p. № 1023-ХІІ умови угоди є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором (п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону).
Пеня у даному зобов'язанні нарахована таким чином, що сума пені перевищує суму боргу за кредитом та відсотками, що є очевидним порушенням принципу добросовісності.
Враховуючи, що розмір пені значно більший від розміру боргового зобов'язання, судова колегія вважає за необхідне застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, визначивши неустойку за договорами 1, 2 в розмірі відповідно 732 400 грн. та 668 000 грн.
Таким чином позов підлягає задоволенню частково :
- за кредитним договором за № МL -702/342/2007 (договір 1)
- по тілу кредиту - 584 136,0грн.
- по нарахованим та не сплаченим відсоткам 148 263,22грн.;
- пеня - 732 400 грн;
всього : 1 464 799грн. 20к.
- за кредитним договором за № МL -702/913/2008 (договір 2)
- по тілу кредиту - 535 232,57грн.;
- по нарахованим та не сплаченим відсоткам 132 745,83грн.;
- пеня - 668 000 грн;
всього: 1 335 978грн.40к.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні до суду з позовом та з апеляційною скаргоюТОВ «ОТП Факторинг Україна» було сплачено судовий збір в сумі 3654грн та 1827грн. відповідно, зазначені судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 317, 319 ЦПК України судова колегія
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 01 грудня 2014 року скасувати.
Позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1), на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (адреса: 03618, м. Київ, вул.. Фізкультури, 28 Д, ідентифікаційний код 36789421, р/р 26507002333333 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528,
- заборгованість за кредитним договором № МL-702/342/2007 від 15.10.2007року, - 1 464 799грн. 20к. (один мільйон чотириста шістдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто дев'ять гривен 20 копійок).
- заборгованість за кредитним договором № МL -702/913/2008 від 12.05.2008 року, -1 335 978грн.40к. (один мільйони триста тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривен 40 копійок).
- судовий збір в розмірі 5481 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят одну) гривню.
Рішення суду апеляційної інстанціїнабирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді -