АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/5424/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1289/15Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р. І. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Хіль Л.М.

суддів Кузнєцової О.Ю., Мартєва С.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк"

на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 12 січня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк" про повернення грошових коштів, відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору та стягнення моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом та просив стягнути із ПАТ «Дельта Банк» грошові кошти у сумі 357 378,46 грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору банківського вкладу (депозиту) та моральної шкоди.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 31 грудня 2014 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк» про повернення грошових коштів, відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору та стягнення моральної шкоди.

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову та просив накласти арешт на грошові кошти ПАТ «Дельта Банк» у сумі 357 378,46 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 12 січня 2015 року заяву ОСОБА_2 задоволено та накладено арешт на грошові кошти ПАТ «Дельта Банк» у сумі 357 378,46 грн.

В апеляційному порядку вказану ухвалу оскаржило ПАТ «Дельта Банк».

Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 12 січня 2015 року та відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про накладення арешту на грошові кошти ПАТ «Дельта Банк» у сумі 357 378,46 грн, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Відповідно до ч.1,3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або у інших осіб.

Посилання апелянта на втручання у їх господарську діяльність шляхом накладення арешту на їх грошові кошти є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції накладено арешт на грошові кошти банку у межах ціни позову, а тому відсутні підстави вважати, що цим самим ПАТ «Дельта Банк» буде обмежений у свободі господарської діяльності.

Доводи апелянта щодо неможливості накладення арешту на кореспондентські рахунки банку є неспроможними.

Відповідно до ч.1 ст. 59 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Відповідно до Листа НБУ від 25.10.2001 № 18-211/3950 «Про порядок накладення арешту на кореспондентські рахунки комерційних банків» частина четверта статті 59 Закону заборонила накладення арешту на кореспондентські рахунки комерційних банків без зазначення конкретної суми, оскільки, враховуючи специфіку комерційних банків, кошти, які знаходяться на їх кореспондентських рахунках належать не тільки банку і припинення усіх операцій на них зачіпає інтереси як банку, так і його клієнтів.

Таким чином, на сьогодні постановами слідчого, санкціонованими прокурором, постановами державного виконавця або рішеннями суду можливе накладення арешту лише на кошти, які знаходяться на кореспондентському рахунку банку, в конкретно визначеній сумі.

З урахуванням того, що оскаржуваною ухвалою суду було накладено арешт на грошові кошти ПАТ «Дельта Банк» у сумі 357 378,46 грн, а отже судом першої інстанції здійснено забезпечення позову ОСОБА_2 в межах та порядку визначеному чинним законодавством.

Доводи апеляційної скарги представника ПАТ «Дельта Банк» щодо недоведеності необхідності застосування заходів забезпечення позову спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 25 листопада 2014 року (а.с. 31) та копій квитанцій про неможливість виконання операцій зі зняття грошових коштів з поточного рахунку (а.с.33-34), позивач не має можливості через дії відповідача розпорядитися належними йому грошовими коштами, а тому колегія суддів погоджується з тим, що є підстави вважати, що ПАТ «Дельта Банк» може чинити перешкоди у виконанні можливого рішення суду про стягнення з останнього грошових коштів у розмірі 357 378,46 грн.

При цьому обмеження встановлені НБУ щодо обмеження отримання готівкових коштів в іноземній валюті, на що посилається апелянт, жодним чином не спростовує правильності ухвали місцевого суду з огляду на те, що на поточному рахунку НОМЕР_1, що належить позивачеві, розміщені грошові кошти у національній валюті України - гривні.

Доводи апелянта щодо неможливості користування коштами банку протягом тривалого часу навіть після належного виконання ним своїх зобов'язань є неспроможними, оскільки за наявності відповідних підстав судом може бути розглянуто питання заміни виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову, в порядку визначеному ст. 154 ЦПК України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу про про забезпечення позову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже відсутні підстави для її скасування або зміни, які передбачені ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк" - відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 12 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Л.М. Хіль

Судді О.Ю. Кузнєцова

С.Ю. Мартєв

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: