номер провадження справи 11/18/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2015 Справа № 908/598/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (пр. Московський, буд. 9, корп. 5, м. Київ, 04073; код ЄДРПОУ 34480657),

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (вул. Шахтарів Донбасу, буд. 163, м. Донецьк, Донецька область, 83060; код ЄДРПОУ 327945511),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Самокиша В.Ю. - дов. №23-12/14-34 від 23.12.2014;

від відповідача: Давидова С.О. - дов. б/н від 20.03.2015;

про: витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» про витребування з незаконного володіння ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» майна - вантажний автомобіль MAN 26413, № кузову/шасі WMAH23ZZ34GI68294.

Ухвалою від 29.01.2015р. порушено провадження у справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

У зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві, зокрема зазначив, що спір виник внаслідок порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу № L640-04/07 від 26.04.2007р. в частині повернення предмету договору після закінчення терміну на який він укладався. Разом з цим, позивач просить судові витрати віднести на відповідача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає, твердження позивача про сплив строку дії договору лізингу хибним, та таким, що не відповідає дійсності. Застосовуючи норми законодавства у сфері регулювання правовідносин оренди (найму), вважає, що за відсутності заперечень позивача з приводу продовження строку дії договору, він продовжений на такий самий термін, тобто на 5 років, а відтак підстави вважати, що ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» незаконно володіє та витребувати предмет лізингу відсутні.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

26.04.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L640-04/07, згідно з п. 1.1 якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (Додаток №2 до Договору), а лізингоодержувач, в свою чергу зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором лізингу.

В силу положень ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Зазначені норми кореспондуються зі ст. 806 Цивільного кодексу України.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння та користування відповідачу, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 22.06.2007р.

Предметом лізингу є: вантажний автомобіль MAN 26413, № кузову/шасі WMAH23ZZ34GI68294.

Відповідно до п. 1.2 Договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених у Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору) та не може бути менше одного року.

Відповідно до п. 5.4. Додатку № 4 «Загальні умови фінансового лізингу» до Договору (надалі - Загальні умови) першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

Таким чином, сторони погодили, що строк лізингу за Договором складається з 60 періодів лізингу: з липня 2007 року по червень 2012 року.

У відповідності до п. 8.2.1 Загальних умов лізингоодержувач має право використовувати предмет лізингу протягом строку лізингу.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. В свою чергу, лізингодавець має право вимагати повернення предмету лізингу (ст. 10 зазначеного Закону).

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині повернення предмету лізингу після спливу строку лізингу, належним чином не виконав, чим порушив права ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» як власника.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави володіла ним.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Так, способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Положеннями ст. 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 400 Цивільного кодексу України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку, заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, витребування майна власником з чужого незаконного володіння.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про витребування майна - вантажний автомобіль MAN 26413, № кузову/шасі WMAH23ZZ34GI68294 із незаконного володіння ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» заявлені ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» правомірно та обґрунтовано, підтверджені зібрати у справі доказами а відтак підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача про відсутність підстав вважати володіння предметом лізингу незаконним у зв'язку із пролонгацією строку дії договору, судом до уваги не приймаються виходячи з наступного:

Відповідач наполегливо застосовує норми законодавства, що регулюють орендні правовідносини. Так, дійсно, лізинг є різновидом оренди, проте більш детально врегульовані положення про лізинг в Законі України «Про фінансовий лізинг», в п. 7 ч. 2 ст. 11 якого чітко зазначено обов'язок лізингоодержувача повернути об'єкт лізингу після закінчення строку лізингу, а не строку дії договору.

З даною нормою кореспондуються п. 8.2.1 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору), відповідно до якого лізингоодержувач має право користуватись предметом лізингу лише протягом строку лізингу, а не строку дії договору.

Як зазначалось раніше, строк лізингу визначено у 60 місяців з липня 2007р. по червень 2013р., тобто майно у відповідача з липня 2013 року знаходиться безпідставно (незаконно).

Судові витрати віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Зобов'язати боржника - товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (вул. Шахтарів Донбасу, буд. 163, м. Донецьк, Донецька область, 83060; код ЄДРПОУ 32794511) повернути кредитору - товариству з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (пр. Московський, буд. 9, корп. 5, оф. 1, м. Київ, 04073; код ЄДРПОУ 34480657) майно - вантажний автомобіль MAN 26413, № кузову/шасі WMAH23ZZ34GI68294 - за актом приймання-передачі у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (вул. Шахтарів Донбасу, буд. 163, м. Донецьк, Донецька область, 83060; код ЄДРПОУ 32794511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (пр. Московський, буд. 9, корп. 5, оф. 1, м. Київ, 04073; код ЄДРПОУ 34480657) 4357 (чотири тисячі триста п'ятдесят сім) грн. 46 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 09.04.2015р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 14.04.2015р.

Суддя С.А.Гончаренко