№ 202/2463/14-к

№1-кп/0202/205/2015

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

20 квітня 2015 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мачуського О.М.

за участю секретаря Марченко М.Г.

за участю прокурора Ставицького В.А.

представників потерпілої ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42013040660000084 від 13.05.2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_4, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 09 квітня 2015 року надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2015 року призначено підготовче судове засідання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав можливим призначити судовий розгляд. Представники потерпілої не заперечували проти призначення справи до розгляду.

Обвинувачений та захисник заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у звя'зку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі проведення підготовчого судового засідання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

За змістом положень ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Згідно ст.291 КПК України обвинувальний акт має бути конкретним і містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини скоєння злочину, оскільки особа має право знати в чому саме вона звинувачується і захищатися від пред'явленого обвинувачення.

Вказані положення випливають також з п.а ч.3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист рав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально оінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження ці вимоги закону під час досудового розслідування не були виконані, а обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, належним чином не з'ясовані.

В обвинувальному акті зазначено, що своїм діянням, яке проявилось у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок несумлінного чи недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворої, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.140 КК України.

Вказане обвинувачення не можна визнати конкретним. З об'єктивної сторони злочин, передбачений ч.1 ст.140 КК України характеризується діянням, наслідками, оскільки склад вказаного злочину матеріальний та причинним зв'язком між діянням і наслідками.

Діяння виражається в невиконанні або неналежному виконанні медичним працівником своїх обов'язків. Водночас, неналежне виконання своїх обов'язків можливе внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, тобто у двох формах. Орган досудового розслідування, зазначивши, що неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, вимог закону щодо конкретності пред'явленого обвинувачення не дотримав. Також слідчий не розписав у чому саме полягає недбале чи несумлінне ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до своїх службових обов'язків.

Крім цього, диспозиція ч.1 ст.140 КК України має бланкетний характер, у кожному конкретному випадку має встановлюватися, які саме професійні обов'язки покладались на винну особу і які з цих обов'язків виконані неналежним чином, а також вимоги яких конкретно нормативних актів (інструкцій, правил, вказівок тощо) порушено винним. При цьому необхідно враховувати, що встановлення діагнозу та вибір конкретного способу і методу лікування залежать від багатьох чинників, зокрема індивідуальних особливостей організму хворого, досягнень медичної науки і досвіду лікувальної діяльності, а тому не можуть бути заздалегідь і повністю регламентовані нормативними актами у сфері охорони здоров'я.

Проте в обвинувальному акті не відображено які професійні обов'язки та вимоги яких нормативних актів порушив обвинувачений.

Крім того в супереч п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить розміру витрат на залучення експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає, що при складанні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування були допущені такі порушення вимог Кримінального процесуального кодексу, що унеможливлюють призначення судового розгляду та обвинувальний акт на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013040660000084 від 13.05.2015 року відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України- повернути прокурору для його належного складання згідно вимог чинного кримінального процесуального законодавства.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді особистого зобов'язання - продовжити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя: О.М. Мачуський