ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" січня 2007 р.
11 год. 50 хвил. Справа № АС-41/408-06 (в.о.о.13/242-04)
вх. № 13584/1-41 (в.о.о. 6893/1-13)
Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.
представників сторін :
позивача - Данько Л.В. - державний податковий інспектор (за дорученням)
1 відповідача - не з"явився.
2 відповідача - не з"явився.
по справі за позовом ДПІ у Київському районі м. Харкова
до ПФ "АММ", м. Х-в
ТОВ "Омега-2", м. Харків
про визнання угоди недійсною
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсною угоди, на підставі ст. 49 Цивільного кодексу України 1963р., укладеної між ПП „АММ” та ТОВ „Омега-2”, як таку, що укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що оскаржувана угода, укладена між ПП „АММ” та ТОВ „Омега-2” має бути визнана недійсною, оскільки ТОВ „Омега-2” за місцем реєстрації не знаходиться, директор керівництвом своєї фірми не займається, а займається бухгалтер, ні документів, ні печатки підприємства не бачив.
Відповідачі в судове засідання не з”явились, відзиви на позов не надали. Повістки про виклик в судове засідання, ухвали про призначення справи до розгляду та позовні матеріали направлялись відповідачам поштою та повернулися до суду з поміткою: „не значиться”.
Надані документи свідчать, що ПП „АММ” зареєстровано у виконкомі Харківської міської ради з 11.04.2000 р. Як платник податків та зборів знаходиться на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова з 30.05.2000 р., свідоцтво платника ПДВ № 28747252 з 02.04.2002 р., внесено в єдиний державний реєстр підприємств та організацій України 25.04.2000 р.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 25.06.2003 р. між ПП „АММ” та ТОВ „Омега-2” була укладена угода № 37 на придбання лазерних дисків у кількості 30 штук з зображенням бренда на загальну суму 60000000 грн., в т.ч. ПДВ – 10000000 грн. по податковій накладній № 634 від 25.06.2003 р.
Матеріалами справи встановлено, що прокуратурою Київського району м. Харкова 07.08.2003 р. була порушена кримінальна справа № 21030104 по ст. 366 ч. 2 КК України по факту внесення службовими особами ПФ „АММ” до офіційних документів за відомо неправдивих відомостей, якщо вони спричинили тяжкі наслідки. Директор ПФ „АММ” Абрамян С.А. 21.07.2003 р., зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” шляхом надання до ДПІ у Київському районі м. Харкова податкової декларації з ПДВ заявила до відшкодування з бюджету держави ПДВ у розмірі 10000000,00 грн. Але згідно висновку експертизи ХНДІСЕ ім. засл. проф.. М.С. Бокаріуса об”єктів інтелектуальної власності від 24.09.2003 р. № 6148 зображення, яке знаходиться на компакт-дисках (об”єкти № 1-30), не може бути товарним знаком без наявності свідоцтва стосовно його реєстрації у якості знака для товарів та послуг. Крім того, зображення, яке знаходилось на компакт-дисках (об”єкти № 1-30), не підлягають оцінки у вигляді товарного знаку без наявності свідоцтва про його реєстрацію у якості знаку для товарів та послуг. Також вироком Київського районного суду м. Харкова по справі № 1-995/02 від 22.06.2004 р. по обвинуваченню директора ПП „АММ” Абрамян С.А. було з”ясовано, що податкові накладні від імені ТОВ „Омега-2” виписані бухгалтером ПП „АММ” Єрмаковою Е.В. Також встановлено, що директор ПП „АММ” Абрамян С.А. зловживав службовим положенням, чим спричинив шкоду державним інтересам.
Позивач наполягає на тому, що оскаржувана угода підлягає визнанню недійсною на підставі ст. 49 ЦК України 1963 р.
Оскільки оскаржувана угода була укладена в період дії Цивільного кодексу 1963р., була виконана сторонами в період дії Цивільного кодексу 1963р. та зважаючи на приписи п.4 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України (що діє з 01.01.2004р.), суд вважає можливим застосування до оскаржуваної угоди положення Цивільного кодексу 1963р.
Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу 1963р., якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною, з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Таким чином, наявність у юридичної особи умислу на укладення угоди з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, є основною умовою визнання угоди недійсною на підставі ст. 49 ЦК України 1963 р.
Згідно п.7.1 роз’яснення президії Вищого господарського суду України „Про внесення змін і доповнень до роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111” від 26.04.2002р. № 04-5/491 у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку із здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого документу, що посвідчує особу, або на підставну особу - засновника суб'єкта підприємницької діяльності, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно із статтею 49 Цивільного кодексу України незалежно від часу їх укладення.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.10.1978р. № 3 "Про судову практику про визнання угод недійсними” до угод, укладених з метою, завідомо суперечних інтересам держави та суспільства, зокрема належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
Також рішенням Московського районного суду м. Харкова від 05.12.2005 р. статут, установчий договір та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ ”Омега-2” визнані недійсними з моменту реєстрації. Також визнаний недійсним оскаржуваний договір № 37 від 25.06.2003 р. Рішення набрало чинності. Судом встановлено, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2005 р. по справі № 42/86-04 за позовом ПП „АММ” до ДПІ у Київському районі м. Харкова про відшкодування ПДВ у сумі 10000000,00 грн. було задоволено апеляційну скаргу відповідача. В позові ПП „АММ” до ДПІ про відшкодування ПДВ було відмовлено по договору № 37 від 25.06.2003 р., укладеного між ПП „АММ” та ТОВ „Омега-2” на придбання лазерних дисків у кількості 30 штук з зображенням бренда на загальну суму 60000000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 10000000,00 грн. по податковій накладній № 634 від 25.06.2003 р. віднесена 10000000,00 грн. до податкового кредиту. Постанова Харківського апеляційного господарського суду набрала законної сили. Так, Харківським апеляційним господарським судом встановлено недійсність угоди по договору № 37 від 25.06.2003 р., укладеного між ПП „АММ” та ТОВ „Омега-2” на придбання лазерних дисків у кількості 30 штук з зображенням бренда на загальну суму 60000000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 10000000,00 грн. по податковій накладній № 634 від 25.06.2003 р.
Таким чином, враховуючи те, що рішення Московського районного суду м. Харкова від 05.12.2005 р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2005 р. по справі № 42/86-04 є належними доказами того, що оскаржувана угода має бути визнана недійсною.
Суд також зазначає, що особи, які діяли від імені ПП “АММ” здійснювали господарську діяльність підприємства з метою умисного ухилення від сплати податків, чим спричинили державі матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, то оскаржена угода підлягає визнанню недійсною, як така, що укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 8 Конституції України, враховуючи ст.ст. 17,50 КАС України, ст.ст. 4,8,17,50, 86,87, 94,138,143,151-153,160- 163 , п. 1, 7 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
1. Визнати недійсною угоду № 37 від 25.06.2003 р. на загальну суму 60000000,00 грн., (в т.ч. ПДВ 10000000,00 грн.), укладену між Приватним підприємством „АММ”, м. Харків та товариством з обмеженою відповідальністю „Омега-2”, м. Харків, як таку, що не відповідає вимогам закону та таку, що суперечить інтересам держави та суспільства.
2. Стягнути з ТОВ "Омега-2" (61000, м. Харків, вул. К. Уборевича, 34В, кв. 17,) на користь державного бюджету все отримане по угоді, а саме 60000000,00 грн. (в т.ч. ПДВ – 10000000,00 грн.).
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви
про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк,
встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі
заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі виготовлена 29.01.2007 р. о 09-30 год.
Суддя Мамалуй О.О.