233 № 233/1512/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2015 Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Котормус Т. І. , розглянувши матеріал цивільної справи за заявою Комунального підприємства "Компанія “Вода Донбасу" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява КП "Компанія "Вода Донбасу" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП "Компанія "Вода Донбасу" заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 2204,24 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 121,80 грн.

Заява обґрунтована тим, що боржник не сплачує своєчасно вартість отриманих послуг з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого, за період з 01.09.2011р. по 01.03.2015р. утворилась заборгованість в сумі 2204,24 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

У пункті 13 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" №14 від 23.12.2011р. (далі – Постанова) зазначено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

В порушення зазначених вище вимог, заявником не надано суду договору про надання послуг, доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг, доказів, що вказують на правильність і безспірність розрахунків та застосування тарифів на ці послуги тощо.

Долучена до заяви роздруківка по особовому рахунку не може слугувати належним доказом наявності безспірної заборгованості боржника перед заявником та доказом порушення суб’єктивного права заявника саме цим боржником, а відтак такий документ не може бути самостійною підставою для видачі судового наказу.

У п. 9 Постанови зазначено, що наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Крім того, додатковою обставино, яка вказує на наявність спору про право є факт вимог заявника за межами строку позовної давності. Так, заявник просить стягнути з боржника суму заборгованості починаючи з 01.09.2011р., хоча заява поступила до суду 02.04.2015р., що вказує на наявність вимог заявника про стягнення з боржника сум, нарахованих за межами трьохрічного строку позовної давності, який встановлений ст. 257 ЦК України.

Як роз’яснено у п. 9 Постанови, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Враховуючи, що наказне провадження є спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення, вважаю за неможливе встановити у даній справі факт суб’єктивного права у заявника вимоги до боржника а також факт безспірної суми заборгованості, яку просить стягнути заявник. Тому, приходжу до висновку, що має місце спір про право, що є підставою для відмови заявнику у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Одночасно суд роз’яснює, що заявник має право на розгляд заявлених вимог у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Керуючись ст. ст. 96, 100-102, 208-210 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

У прийнятті заяви про видачу судового наказу Комунальному підприємству "Компанія “Вода Донбасу" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 2204,24 грн. – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом п‘яти днів з дня отримання її копії.

Суддя