ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа № 914/3461/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Зварич О.В., Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» на ухвалу господарського суду Львівської області від 13 січня 2015 року по справі №914/3461/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геосистеми»

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області (суддя Морозюк А.Я.) ухвалою від 13 січня 2015 року по справі №914/3461/14 відмовив у визнанні кредиторських вимог публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» у сумі 15 288 882,44 грн.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «Марфін Банк», просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 24 квітня 2014 року по справі №914/31/13; визнати грошові вимоги публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геосистеми» на загальну суму 15287664,44 грн., які віднести до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Покликаючись на приписи ст.ст. 1, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 543, 525 Цивільного кодексу України апелянт стверджує, що суд неправильно застосував юридичні норми, що регулюють правовідносини поруки та провадження у справі про банкрутство і помилково виходив лише з рішень судів, які не мають правового значення у справі про банкрутство. А саме, суд не врахував наслідків уведення мораторію при порушенні справи про банкрутство - з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник не може виконувати грошові зобов'язання, що виникли до дати порушення справи про банкрутство, а також заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання. Тобто, досудовий порядок врегулювання спору в даному випадку не передбачений. Крім того, апелянт стверджує, що суд першої інстанції не дотримав вимог ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України щодо повідомлення належним чином сторони про час і місце судового засідання.

Про розгляд справи учасникам провадження у справі про банкрутство повідомлено належним чином.

У судовому засіданні 25 березня 2015 року представник приватного акціонерного товариства «Марфін Банк» апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив задовольнити.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», матеріали справи №914/3461/14 і вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області від 13 січня 2015 року по справі №914/3461/14 слід залишити без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що провадження у справі №914/3461/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геосистеми» порушене ухвалою господарського суду Львівської області від 16 жовтня 2014 року за заявою приватного підприємства "Діоленд" на загальних підставах, визначених ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Цією ж ухвалою суд увів мораторій на задоволення вимог кредиторів, увів судову процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначив арбітражного керуючого Зубик Ю.З., встановив арбітражному керуючому Зубик Ю.З. оплату послуг (грошову винагороду) за виконання повноважень розпорядника майна у справі в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, призначив попереднє засідання суду.

Оголошення про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геосистеми» оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 19 жовтня 2014 року за №10159.

28 листопада 2014 року публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» звернулось до господарського суду Львівської області із заявою з грошовими вимогами до боржника на суму 15288882,44 грн. (в т.ч. 1218,00 грн. судового збору), копію якої надіслало боржнику та арбітражному керуючому Зубик Ю.З. Суд ухвалою від 03 грудня 2014 року призначив розгляд заяви у судовому засіданні 18 грудня 2014 року, а надалі відклав розгляд грошових вимог банку на 13 січня 2015 року.

Як зазначено у заяві, кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до боржника обґрунтовано кредитним договором №28800/OF і додатковими договорами до нього та договором поруки №06259-СО і додатковою угодою до нього. ТзОВ "Торговий дім "Геосистеми" поручився за виконання позивальником ТзОВ "Земкомерц" зобов'язань перед кредитором ПАТ "Марфін Банк".

Розпорядник майна разом з боржником розглянув заяву ПАТ "Марфін Банк", за результатами розгляду прийнято рішення відмовити у визнанні заявлених кредиторських вимог, про що заявника письмово повідомлено.

Господарський суд Львівської області розглянув кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» і ухвалою від 13 січня 2015 року такі відхилив. Суд виходив з положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і вказав, що у справі про банкрутство грошові вимоги кредиторів встановлюються на підставі поданих документів. У матеріалах справи відсутні докази звернення ПАТ "Марфін Банк" до ТзОВ "Торговий дім "Геосистеми" з вимогою виконати обов'язки поручителя у погодженому п. 2.1 Договору поруки порядку (згідно якого забезпечене порукою зобов'язання боржника поручитель повинен виконати на протязі 5-ти (п'яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора), у визнанні вимог Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" в розмірі 15288882,44 грн. (у т.ч. 1218,00 грн. судового збору).

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність законних підстав для визнання кредиторських вимог публічного акціонерного товариства «Марфін Банк».

Згідно з частиною 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно частиною першою статті 2 провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За визначенням статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитори - юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

За змістом статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» обґрунтовано договорами, грошове зобов'язання за якими не виконано, а саме:

1. Згідно з Кредитним договором №28800/OF, укладеним 24 травня 2011 року ПАТ "Марфін Банк" з ТзОВ "Земкомерц" (позичальник), додатковими угодами до кредитного договору №28800/OF - № 1 від 04 липня 2011 року, № 2 від 18 серпня 2011 року, № 3 від 28 грудня 2012 року позичальнику (ТзОВ "Земкомерц") надано грошові кошти у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 22 млн. грн. (кредит) включно зі сплатою за користування кредитом 17,5% річних за фактичний період користування кредитними коштами (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору банк відкриває позичальнику кредитну лінію на строк з 24 травня 2011 року до 23 травня 2012 року включно. Погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення, передбаченого п. 2.5. цього договору.

Згідно з п. 2.5. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 18 серпня 2011 року) позичальник зобов'язується повернути банку кредит не пізніше кінцевої дати, зазначеної в п. 1.3. цього договору відповідно до графіку погашення. Зокрема, фактичний залишок заборгованості позичальника за кредитним договором: станом на 18 серпня 2011 року повинен становити 22000000,00 грн.; станом на 31 грудня 2011 року - 21900000,00 грн.; станом на 31 січня 2012 року - 21980000,00 грн.; станом на 23 травня 2012 року - 0,00 грн.

Для забезпечення виконання ТзОВ "Земкомерц" (позичальник) зобов'язань за кредитним договором №28800/OF, ПАТ "Марфін Банк" (кредитор) та ТзОВ "Торговий дім "Геосистеми" (поручитель) 24 травня 2011 року уклали договір поруки №06259-СО, до якого 18 серпня 2011 року уклали додаткову угоду № 1.

За умовами Договору поруки, ТОВ «Торговий дім «Геосистеми», як поручитель, зобов'язувався у повному обсязі відповідати перед Банком (Кредитором) за виконання Позичальником усіх зобов'язань, що випливають з Кредитного договору №28800/OF.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, забезпечене порукою зобов'язання боржника Поручитель повинен виконати на протязі 5-ти (п'яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора.

За визначенням п. 5.1. Договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання боржником зобов'язань за кредитними договором із всіма додатковими угодами до нього та до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором із всіма додатковими угодами до нього.

Згідно з частиною першою статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За змістом статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно.

Відповідно до вимог частини першої статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (ч. 4 ст. 543 ЦК України).

Заява публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" з грошовими вимогами до поручителя товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геосистеми» подана у провадженні справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геосистеми».

Згідно із заявою та доданим до заяви розрахунком станом на 15 жовтня 2014 року заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Земкомерц" за кредитним договором №28800/OF від 24 травня 2011 року становить 15287664,44 грн., з яких 2703909,60 - основний борг, 5956607,98 грн. - заборгованість за відсотками, 4695223,33 грн. - пеня за порушення строків погашення кредиту за період з 05 січня 2012 року до 15 жовтня 2014 року, 1931923,53 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за період з 01 листопада 2011 року до 15 жовтня 2014 року. Проте у заяві не зазначено про звернення кредитора з вимогою до поручителя відповідно до умов договору поруки №06259-СО та додаткової угоди № 1 виконати зобов'язання за кредитним договором №28800/OF. До заяви кредитора теж не додано доказів на підтвердження вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геосистеми».

З урахуванням викладеного товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геосистеми» не має грошового зобов'язання перед публічним акціонерним товариством «Марфін Банк».

У силу положень статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припиняє заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосовані до дня введення мораторію.

Названі у цій статті заходи, спрямовані на забезпечення виконання грошових зобов'язань, застосовані до дня введення мораторію, не можна ототожнювати із передбаченими статтею 546 Цивільного кодексу України видами забезпечення виконання зобов'язання (неустойка, порука, гарантія, застава, при тримання, завдаток тощо).

Отже уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів жодним чином не перешкоджає до заяви з кредиторськими вимогами додати документи, що у встановленому порядку підтверджують вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, які виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому вимога кредитора до поручителя виконати забезпечене порукою зобов'язання боржника не є досудовим врегулюванням спору, як про це вказує апелянт. Отримання такої вимоги боржником є необхідною умовою виникнення у поручителя обов'язку виконати дійсне грошове зобов'язання боржника перед кредитором.

Слід зазначити також, що у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором №28800/OF від 24 травня 2011 року ПАТ «Марфін Банк» зверталося до господарського суду м. Києва з позовом до ТзОВ «Торговий дім «Геосистеми», як поручителя, та до ТзОВ «Земкомерц», як позичальника, про стягнення з них солідарно 10 070 052,48 грн. (первісно заявлена сума складала 26 105 523,50 грн.).

Рішенням господарського суду м. Києва від 14 травня 2014 року у справі №5011-34/12508-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2014 року, в частині вимог до ТзОВ «Земкомерц» про стягнення 2 703 909,60 грн. заборгованості за кредитом, 1 757 209,37 грн. пені за кредитом та процентами, а також 3 990 556,88 грн. заборгованості за процентами, провадження у справі припинено; в частині вимог до ТзОВ «Земкомерц» про стягнення 1 618 376,63 грн. процентів позов залишено без розгляду, а в частині вимог до поручителя ТзОВ «Торговий дім «Геосистеми» у задоволенні позову відмовлено. Підставою відмови у позові до поручителя - ТзОВ «Торговий дім «Геосистеми» слугував той факт, що поручитель не отримав письмової вимоги позивача (ПАТ «Марфін Банк») про виконання зобов'язань за кредитним договором №28800/OF, як це передбачено п. 2.1. договору поруки та встановлено законом. Відповідно у ТзОВ «Торговий дім «Геосистеми» не виникло обов'язку згідно зі ст. 530 ЦК України у погоджений сторонами у п. 2.1 Договорі поруки 5-ти денний строк виконати забезпечене порукою зобов'язання боржника (ТзОВ «Земкомерц»).

Постановою Вищого господарського суду України від 11 березня 2015 року названі судові рішення у справі №5011-34/12508-2012 залишено без змін. Вищий господарський суд України констатував, що, висновки місцевого й апеляційного господарських судів про те, що подана до суду позовна заява не є вимогою до поручителя в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України є обгрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, про що також зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Щодо доводів апелянта про недотримання судом першої інстанції вимог ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України щодо повідомлення належним чином сторони про час і місце судового засідання.

Однією із безумовних підстав скасування судового рішення є розгляд господарським судом справи за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Ухвалою від 18 грудня 2014 року по справі №914/3461/14 господарський суд Львівської області відклав попереднє засідання суду на 13 січня 2015 року, копію якої вказав надіслати учасникам у справі про банкрутство, представники яких не були присутні в судовому засіданні, у тому числі й ПАТ «Марфін Банк» (т. 6, а.с. 78-85).

У матеріалах справи наявний реєстр №1504 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 26 грудня 2014 року, в якому за порядковим номером 17 зазначено про відправлення ПАТ «Марфін Банк» (м. Іллічівськ) кореспонденції по справі №914/3461/14, копії фіскального чеку від 26 грудня 2014 року (т. 6, а.с. 86-87).

Про призначення на 18 грудня 2014 року попереднього судового засідання у справі №914/3461/14 ПАТ «Марфін Банк» теж був повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 6, а.с. 3).

Отже ПАТ «Марфін Банк» був належним чином повідомлений про розгляд господарським судом Львівської області справи №914/3461/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геосистеми» щодо розгляду кредиторських вимог.

Згідно із ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених приписів закону та фактичних обставин справи Львівський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 13 січня 2015 року по справі №914/3461/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Геосистеми» постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі дослідження усіх матеріалів справи. Апелянт належними і допустимими доказами не спростував висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Львівської області від 13 січня 2015 року по справі №914/3461/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Зварич О.В.

суддя Кордюк Г.Т.

Повний текст постанови підписано 17 квітня 2015 року.