УКРАЇНА
Справа № 22-5242 2007р
Головуючий у 1 інстанції Коротких А.Ю.
Категорія
Доповідач Котула Л.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Котули Л.Г.
Суддів Карпенко C.O., Наумчука МІ.
При секретарі Слюзко Ю.М. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 березня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2006 року ОСОБА_2. звернувся з позовом до ОСОБА_1. про стягнення боргу, посилаючись на те, що 4 вересня 2003 року він позичив ОСОБА_1. 12 080 доларів США строком до 30 грудня 2003 року
Однак, в установлений строк відповідач борг не повернув, а тому просив стягнути з відповідача суму боргу, збитки , у зв'язку з інфляцією , 3 відсотки річних від, простроченої суми за період з 1 січня 2004 року по 20.липня 2006 року в сумі 4 926 грн. 85 коп., а також проценти за користування грошовими коштами на рівні однієї облікової ставки НБУ в сумі 12 925 грн. 50 коп., а всього 99917 грн. 80 коп.
У подальшому позивач уточнив свої вимоги і просив стягнути з відповідача суму, яка на 31.12.2006 року складала 111 379 грн. 63 коп., витрати по наданню правової допомоги - 10 000 грн., та судовий збір в сумі 1113 грн. 80 коп. і витрати на інформаційне забезпечення - 30 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 березня 2007 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму основного боргу - 64 386, 14 грн., збільшення основної суми боргу за рахунок інфляції(інфляційні) на суму 24 618 , 34 грн., проценти на рівні однієї облікової ставки НБУ за користування грошима у період з 01.01.04 по 31.12.06 - 16 495, 73 грн., три проценти річних за користування грошима після закінчення строку повернення позики -5 879, 44 грн. , витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн., судовий збір в сумі 1 075 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 30, 00 грн., а всього 114 435 грн. 19 коп.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення , яким відмовити у задоволені позову, оскільки судом неповно з'ясовані обставини справи та неправильно застосуванні норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду м. Києва, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення суми боргу , суд правильно виходив з того , що відповідач взяв у борг у позивача 12 080 грн. доларів США строком до 30 грудня 2003 року і не повернув їх в добровільному порядку.
Проте , при вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в національній валюті, суд безпідставно застосував курс долара до національної валюти України гривні на час отримання боргу , а не на час ухвалення рішення, а тому виходячи з курсу долара до гривні на час ухвалення рішення на користь позивача з відповідача підлягає стягненню: 61 004 грн. (12080 х 5, 05 )
При вирішенні питання про стягнення коштів за прострочення виконання зобов'язання суд невірно застосував ст. 214 ЦК України, оскільки цією нормою передбачалося стягнення боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір процентів.
Стягуючи з відповідача 24 618 грн. 34 коп. інфляції, суд не врахував, що договір позики мав місце в доларах США і проіндексував неіснуючі за договором гривні. Виходячи з того , що такі вимоги позивача не грунтуються на вимогах закону, рішення , суду, в цій частині підлягає скасуванню з відмовою позивачу у задоволені вимог, Дійшовши висновку про необхідність задоволення вимог в частині стягнення трьох відсотків річних за прострочення зобов»язання за період з 01.01.2004 року по 16.01.2007, суд помилково застосував , як розрахункові, гривні, а не предмет договору -долари США.
З огляду на зазначене, розмір стягнення буде складати: 5570, 60 грн.( 12080 дол.
США х 3%.:100 х 3 рок. = 1087, 2 дол. США 362, 4дол.США : 365дн.
х16дн.==15, 89дол.США, а всього:
1 087, 2 дол. США + 15, 89 дол. США =1103, 09 дол. США х 5.05(курс долара)= 5570, 60 грн. Зазначену суму необхідно стягнути з відповідача, а не 5 879 грн. 44 коп. При вирішенні спору суд керувався нормами ЦК України, при цьому суд виходив з того, що допущені порушення умов договору позики мали місце після набрання новим ЦК України чинності, а тому відповідно до п.4, 10 Прикінцевих перехідних положень ЦК України при . вирішенні питання про відповідальність за порушення виконання зобов'язання повинні застосовуватися норми нового ЦК України.
.Однак , з таким висновком суду не можна погодитися , оскільки зі змісту розписки ОСОБА_1. випливає, що борг позивачу він повинен повернути до 30 грудня 2003 року, тобто 31 грудня 2003 року уже має місце порушення умов договору, що спростовує висновки суду , що відповідні порушення були допущені після 1 січня 2004 року.(а.с. 10)
Крім того, задовольняючи вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача проценти на рівні облікової ставки Національного банку України від суми позики відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України , суд не звернув увагу на положення частини 2 цієї статті, якою передбачено, що договір позики вважається безпроцентним, якщо він укладений між фізичними особами і не перевищує суму п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін.
Разом з тим, суд на зазначене не звернув увагу і не надав доказів, які б свідчили про те , що договір позики пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності однією із сторін.
За таких обставин, рішення суду в частиш стягнення з відповідача на користь позивача процентів за договором позики підлягає скасуванню і в цій частині вимоги позивача не підлягають задоволенню з наведених підстав.
Згідно ч.1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про те, що приватний підприємець ОСОБА_3. , якому позивач відповідно до квитанції № 7 від 5 січня 2007 року сплатив 10 000 грн. за надання правової допомоги, є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги.
Відповідно до довіреності від шостого жовтня 2006 року ОСОБА_3. надано позивачем повноваження представляти його інтереси в суді. Саме в такому процесуальному статусі згідно з протоколами судових засідань ОСОБА_3. приймав участь у судових засіданнях.
За таких обставин, рішення суду і в цій частині підлягає скасуванню з відмовою у задоволені вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 березня 2007 року в частині стягнення з ОСОБА_1. збитків, викликаних інфляцією та коштів за прострочення виконання зобов'язання та процентів за користування грошовими коштами та витрати на правову допомогу скасувати.
У частині вимог про стягнення збитків викликаних інфляцією та процентів за користування грошовими коштами та правову допомогу відмовити, а в частині вимог про стягнення коштів за прострочення виконання зобов'язання стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5570 грн. 60 коп.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основного боргу змінити , зменшивши суму боргу, що підлягає стягненню з 64 386 грн. 14 коп. до 61 004 грн.
Рішення суду набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання до цього суду касаційної скарги.