УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2015 р. Справа № 876/1044/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 05 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій протиправними, зобов»язання провести перерахунок і виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю,-
В С Т А Н О В И В:
11 листопада 2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (далі - відповідач, пенсійний орган) щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії та доплати до пенсії; зобов»язати пенсійний орган здійснити нарахування та виплату йому державної пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, із урахуванням встановленого мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в межах строку звернення до суду по 02.08.2014 року, з урахуванням проведених виплат.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 05 грудня 2014 року позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо ненарахування та невиплати пенсії в розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов»язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу основної пенсії в розмірі не менше 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 12.05.2014 року до 02.08.2014 року, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно п. 6-7 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» ( в редакції закону № 1622-VII від 31.07.2014 року) ВР України встановила, що норми і положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФ України та бюджетів інших фондів загальнообов»язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Окрім цього, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається КМ України; питання обчислення розміру пенсій по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у відповідності до закону, регулюються постановами уряду.
Постановою КМ України №1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту окремих категорій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено порядок виплати та розміри пенсій, доплат та компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дана постанова набрала чинності з 01.01.2012 року та не скасована і не визнана неконституційною.
Нарахування і виплата пенсії позивачу здійснювалися із врахуванням вимог, передбачених постановами КМ України № 1210 від 23.11.2011 року та №112 від 25.03.2014 року.
На підставі ст. 197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, позивач віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, являється інвалідом І групи.
Позивач отримує, у порядку, визначеному відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсію по І групі інвалідності, захворювання пов»язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, а також позивач є непрацюючим пенсіонером, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення.
Окрім того, позивачу виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю.
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв»язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів І групи, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими десяти мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам І групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Будучи інвалідом І групи, особою, яка віднесена до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач одержує пенсію по інвалідності на підставі ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, на підставі ст. 50 цього Закону.
Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем на підставі постанов КМ України №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та №654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16.01.2014 року №719-VII, що набрав чинності з 01.01.2014 року, не передбачено норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік».
Нормами п. 6-7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року № 1622-VІІ, які набрали чинності з 03.08.2014 року, передбачено, що норми і положення ст.ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов»язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року №1622-VІІ, передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
Вказаний Закон було офіційно опубліковано в газеті «Голос України» 02.08.2014 року (№146), а відтак, з урахуванням дати набрання чинності вказаним Законом (03.08.2014 року), позивач у період з 12.05.2014 року до 02.08.2014 року включно має право на отримання державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про задоволення позовних вимог з вищевикладених мотивів.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 05 грудня 2014 року у справі №162/1179/14-а - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
В.В. Святецький