Справа № 130/3124/14-к

Провадження №11-кп/772/336/2015 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Сенько Л. Ю.

Доповідач : Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОКРЕМА ДУМКА

до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 07.04.2015 року в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014020130000371 від 13 травня 2014 року по обвинуваченню неповнолітнього ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 125 КК України.

Вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_2 визнано винуватим за ч. 2 ст. 156 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років; за ч. 2 ст. 125 КК України призначено покарання у виді арешту строком на один місяць.

За ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено засудженому ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_2 відраховується з часу його затримання.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 07 квітня 2015 року більшістю голосів колегії суддів вирішено апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 та законного представника обвинуваченого ОСОБА_3 залишено без задоволення. Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28 січня 2015 року щодо ОСОБА_2 залишено без змін.

З висновком колегії суддів Апеляційного суду Вінницької області не згоден, а тому на підставі ч. 3 ст. 375 КПК України вважаю за необхідне викласти окрему думку.

Як вбачається із оскаржуваного вироку, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 13 травня 2014 року в період часу з 11 годин 30 хвилин до 12 години 00 хвилин, перебуваючи у власному будинку, який розташований в АДРЕСА_1, вчинив розпусні дії відносно малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та умисно заподіяв останній тілесні ушкодження.

Так, малолітня ОСОБА_4 перебуваючи у вищевказаному будинку, підійшла до дивану, на якому в той час лежав обвинувачений ОСОБА_2, де зняла із себе колготки разом із плавками, оголивши при цьому свої статеві органи, після чого залізла на диван, де перебував обвинувачений ОСОБА_2

В цей час обвинувачений ОСОБА_2 відчув статеве збудження, достеменно знаючи, що ОСОБА_4 є малолітньою, та користуючись безпорадним станом малолітньої ОСОБА_4, неможливістю чинити останній опір, з метою задоволення статевої пристрасті, порушуючи нормальний розвиток малолітньої, яка внаслідок свого малолітства не інформована щодо сутності статевих відносин між жінкою та чоловіком та не усвідомлювала і не розуміла характеру та змісту вчинюваних відносно неї дій, використовуючи таким чином її безпорадний стан і не можливість чинити опір умисно, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи їх вчинення, спустив з себе штани та спідню білизну, оголивши таким чином свій статевий орган, який на той час був у збудженому стані.

У подальшому обвинувачений ОСОБА_2 почав здійснювати дії, спрямовані на розбещення малолітньої ОСОБА_4, а саме умисно, спільно з останньою почав імітувати рухи у вигляді проведення статевого акту. Під час здійснення вказаних розпусний дій обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи в емоційно - збудженому стані, умисно, усвідомлюючи свою фізичну перевагу над потерпілою, шляхом нажиму (натиску) своїм статевим прутнем у збудженому стані на статеві органи малолітньої ОСОБА_4, завдаючи при цьому їй фізичного болю спричинив їй легкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово - медичної експертизи № 61 від 30.05.2014 року у малолітньої ОСОБА_4 виявлено розрив промежини, який виник від дії тупого твердого предмету, до яких належить і палець руки чи прутєнь в напруженому стані, можливо і 13.05.2014 року та відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вчинені, щодо малолітньої потерпілої ОСОБА_4 судом першої інстанції кваліфіковано за ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 125 КК України вірно та не оспорювались у поданій апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене, вважаю що суд міг би призначити покарання та звільнити неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст.ст. 75, 104 КК України, врахувавши те, що останній щиро розкаявся у вчиненому, вперше вчинив злочин у неповнолітньому віці, проживає з матір'ю, двома сестрами та братом без батька, який тільки помер, вихованням сина займається мати, в загальному стан здоров'я неповнолітнього обвинуваченого задовільний, останній позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, на обліку в психіатра та на обліку в наркокабінеті Жмеринської ЦРЛ не значиться, крім того до уваги було взято те, що обвинувачений та його законний представник просили вибачення у законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та відшкодували матеріальну та частково моральну шкоду, обставини, які б обтяжували покарання відсутні, а також те, що з неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_2 до моменту вчинення ним розпусних дій відносно потерпілої жодного разу не було проведено профілактичної та образотворчої бесіди з приводу сексуального виховання та безпеки життя, що в свою чергу не надало обвинуваченому належного рівня психологічного розвитку та розуміння значення ризиків статевих відносин та їх можливих наслідків, що проявилися в зв'язку з недосформованістю морально-етичних цінностей, а тому, на мою думку, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 та законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28 січня 2015 р. підлягає задоволення.

07 квітня 2015 року Суддя: В.В. Федчук

07 квітня 2015 рокум. Вінниця