Справа № 522/9486/14-ц
Провадження № 2/496/188/15
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2015 року Біляївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді Калінюка Р.Б.,
при секретарі - Квашенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа УДАІ ГУМВС України в Одеській області про витребування майна із чужого незаконного володіння, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, який згодом було уточнено, в якому просить суд визнати недійсною довіреність Серії ВМК № 770461 від 04.09.2009 року, яка була видана приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Вержиковським О.М. Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля ТОYОТА СОRОLА, кузов НОМЕР_8, двигун НОМЕР_9, який був укладений 03.10.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Скасувати реєстрацію автомобіля ТОYОТА СОRОLА, сірого кольору, д/н НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3 в УДАІ УМВС України в Одеській області за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Витребувати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, користь автомобіль ТОYОТА СОRОLА, сірого кольору, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2, двигун НОМЕР_9.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її рідний син ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина на нерухоме та рухоме майно, зокрема на автомобіль НОМЕР_4, сірого кольору, 2008 р.в., кузов НОМЕР_8, двигун № НОМЕР_3.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_5, була заведена Восьмою одеською державною нотаріальною конторою. Згідно відповіді Головного управління МВС України в Одеській області №7/2 від 17.01.2009 року на запит нотаріуса, станом на 15.01.2009 року, значиться зареєстрованим в РЕВ при ВДАІ ГУМВС в Одеській області на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 автомобіль НОМЕР_4, 2008 року випуску, сірого кольору, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_9. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_11 зазначений автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_5, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1. Згідно мирової угоди , яка 29 жовтня 2009 року була визнана Суворовським районним судом м.Одеси по справі № 2-2662/09 , за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом було визнано право власності на легковий автомобіль ТОYОТА СОRОLА, 2008 р.в., д/н НОМЕР_5. Також позивач зазначає, що після укладення мирової угоди невстановлені особи незаконно заволоділи зазначеним автомобілем. В теперішній час СВ Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області триває досудове розслідування по кримінальному провадженню №12014600490001909 від 01.05.2014 року, за ознаками складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України. Незважаючи на звернення до правоохоронних органів по факту незаконного заволодіння транспортним засобом, позитивного результату досягнуто не було. В результаті витребування доказів по справі № 2-1341/2010, була отримана копія довіреності від імені ОСОБА_5 серії ВМК №770461 від 04.09.2009 року, яка була видана приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Вержиковським О.М.
04.09.2009 року невстановлена особа, діючи нібито від імені ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, надала довіреність на право керування та розпорядження вищевказаним автомобілем на ім'я ОСОБА_4. На підставі сфальшованої довіреності 05.09.2009 року ОСОБА_4 в РЕВ -1 м. Одеси зняв з обліку автомобіль НОМЕР_4, який є спадковим майном після смерті ОСОБА_5
В заяві про зняття автомобіля з обліку зазначаються технічні характеристики автомобіля ТОYОТА СОRОLА, який на праві приватної власності належав покійному ОСОБА_5, д/н НОМЕР_5, 2008 р.в., кузов НОМЕР_8, двигун НОМЕР_9, сірого кольору, які співпадають з даними зазначеного автомобіля при постановці його на облік ОСОБА_5, 20.10.2008 року в РЕВ №2 при ВДАІ ГУМВС України в Одеській області. Таким чином, зазначений автомобіль вибув з володіння спадкоємців ОСОБА_5, поза їх волею, незаконним шляхом. На підставі підробленої довіреності на право розпорядження автомобілем ОСОБА_4, відчужив спірний автомобіль ОСОБА_2 03.10.2009 року спірний автомобіль був зареєстрований на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. На автомобіль видано д/н НОМЕР_6, кузов НОМЕР_8. Станом на 19.09.2014 року автомобіль значиться на обліку.
Як зазначалося вище, автомобіль з такими технічними характеристиками був зареєстрований за померлим ОСОБА_5 на праві приватної власності та вибув із володіння його спадкоємців незаконним шляхом.
Позивач до судового засідання не з'явилась, однак від її представника до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, в якій зазначено, що позивач та представник позов підтримують та просять суд ухвалити відповідне рішення та не заперечують проти ухвалення заочного рішення (т.2 а.с.22).
Відповідач до судового засідання повторно не з'явився, хоча судом був повідомлений про день слухання справи належним чином, а тому за згодою позивача суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 224 ЦПК України.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі (т.1 а.с.241).
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10, виданим першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за №9589 (т.1 а.с.9).
Після його смерті відкрилась спадщина на нерухоме та рухоме майно, зокрема на автомобіль НОМЕР_4, сірого кольору, 2008 р.в., кузов НОМЕР_8, двигун НОМЕР_9.
Також судом встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5, була заведена 14.01.2009 року Восьмою одеською державною нотаріальною конторою (т.1 а.с.44-65).
Згідно відповіді Головного управління МВС України в Одеській області №7/2 від 17.01.2009 року на запит нотаріуса, станом на 15.01.2009 року, значиться зареєстрованим в РЕВ при ВДАІ ГУМВС в Одеській області на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, автомобіль НОМЕР_4, 2008 року випуску, сірого кольору, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_9.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_11 вищезазначений автомобіль був зареєстрований 20.10.2008 року за ОСОБА_5 (т.1 а.с.11).
Також судом встановлено, що 23.02.2009 року ОСОБА_6 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_7 про визнання факту проживання у фактичних шлюбних відносинах з померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 з 1992 року по день його смерті та про визнання права спільної сумісної власності на майно нажите в період проживання у фактичних шлюбних відносинах (т.1 а.с.14-15).
29.10.2009 року було винесено ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси, згідно якої було затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, ОСОБА_7, а саме: ОСОБА_6 визнала за ОСОБА_1, ОСОБА_7 право власності у рівних долях у порядку спадкування на легковий автомобіль НОМЕР_4, 2008 року випуску, сірого кольору, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_9, який є власністю померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 та зареєстрований на його ім'я (т.1 а.с.16).
Судом встановлено, що в результаті витребування доказів по справі № 2-1341/2010, була отримана копія довіреності від імені ОСОБА_5 серії ВМК №770461 від 04.09.2009 року, яка була посвідчена приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Вержиковським О.М., із якої вбачається, що 04.09.2009 року невстановлена особа, діючи від імені ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, надала довіреність на право керування та розпорядження вищевказаним автомобілем на ім'я ОСОБА_4 (т.1 а.с.260).
Із відповіді приватного нотаріуса Вержиковського Олександра Миколайовича вбачається, що правочин зареєстрований в журналі для реєстрації нотаріальних дій за №1405 від 04.09.2009 року, підпис особи гр. ОСОБА_5 в даному журналі наявний. Згідно ст. 27 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулась до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов'язаного із вчиненням нотаріальної дії; подала недійсні та/або підроблені документи; не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа (т.1 а.с.244).
Згідно відповіді Головного управління МВС України управління Державтоінспекції центр №1 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, від 09.09.2014 року №42/1-2233 на підставі вищевказаної довіреності 05.09.2009 року ОСОБА_4, в РЕВ -1 м. Одеси зняв з обліку автомобіль НОМЕР_4, який є спадковим майном після смерті ОСОБА_5 (т.1 а.с.139).
Згідно відповіді Головного управління МВС України управління Державтоінспекції центр №1 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, від 20.09.2014 року №42/1-2389, автомобіль ТОYОТА СОRОLА, кузов НОМЕР_8, 2008 р.в., сірого кольору, який був зареєстрований на ім'я ОСОБА_5 - 05.09.2009 року знятий з обліку для реєстрації та 03.10.2009 року зареєстрований на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 На автомобіль видано д/н НОМЕР_6 (т.1 а.с.173).
В судовому засіданні встановлено, що в заяві про зняття автомобіля з обліку зазначаються технічні характеристики автомобіля ТОYОТА СОRОLА, який на праві приватної власності належав покійному ОСОБА_5, д/н НОМЕР_5, 2008 р.в., кузов НОМЕР_8, двигун НОМЕР_9, сірого кольору (т.1 а.с.140), які співпадають з даними зазначеного автомобіля при постановці його на облік ОСОБА_5 20.10.2008 року в РЕВ №2 при ВДАІ ГУМВС України в Одеській області (т.1 а.с.11). Таким чином, зазначений автомобіль вибув з володіння спадкоємців ОСОБА_5, поза їх волею, незаконним шляхом. На підставі підробленої довіреності на право розпорядження автомобілем ОСОБА_4 відчужив спірний автомобіль ОСОБА_2, 03.10.2009 року спірний автомобіль був зареєстрований на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. На автомобіль видано д/н НОМЕР_6, кузов НОМЕР_8. Станом на 19.09.2014 року автомобіль значиться на обліку (т.1 а.с.173).
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, вивчивши матеріали справи, враховуючи той факт, що довіреність від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4, була видана 04.09.2009 року, а зазначений в ній у якості довірителя ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та фактично він не міг звернутися до нотаріуса для оформлення довіреності, суд приходить до висновку про необхідність визнання вказаної довіреності недійсною, та, оскільки ця довіреність є базовим документом щодо проведення всіх дій відносно автомобіля ТОYОТА СОRОLА, кузов НОМЕР_8, двигун НОМЕР_9, суд вважає за можливим задовольнити позов частково, а саме також скасувати реєстрацію автомобіля НОМЕР_4, 2008 року випуску, сірого кольору, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_9 в УДАІ УМВС України в Одеській області за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та витребувати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, користь автомобіль НОМЕР_4, 2008 року випуску, сірого кольору, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_9.
В частині позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля ТОYОТА СОRОLА, кузов НОМЕР_8, двигун НОМЕР_9, який був укладений 03.10.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, суд вважає що в цій частині позов не підлягає задоволенню, так як позивачем не було надано до суду доказів укладення вказаного договору.
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1 - 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Згідно ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч.2 ст.353 цього Кодексу.
Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, 203, 215, 216, 316, 317, 321, 387, 388 Цивільного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: УДАІ ГУМВС України в Одеській області про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити частково.
Визнати недійсною довіреність Серії ВМК № 770461 від 04.09.2009 року, яка була посвідчена приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Рівненської області Вержиковським О.М., за р.№ 1405.
Скасувати реєстрацію автомобіля НОМЕР_7, 2008 року випуску, сірого кольору, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_9 в УДАІ УМВС України в Одеській області за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3
Витребувати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 автомобіль ТОYОТА СОRОLА, 2008 року випуску, сірого кольору, кузов НОМЕР_2, двигун НОМЕР_9.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання відповідачем його копії.
Суддя Біляївського районного
суду Одеської області Р.Б.Калінюк