Справа №2-1748/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

30 жовтня   2008 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючої судді Федусик В.В., при секретарі   Нікітіної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом Головного Одеського управління у справах захисту прав споживачів в інтересах ОСОБА_1до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2про розірвання договору купівлі-продажу, повернення сплаченої грошової суми та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Головне Одеське управління у справах захисту прав споживачів (далі - Управління) звернулося до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1. до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2про розірвання договору купівлі-продажу, повернення сплаченої грошової суми та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 27.02.2006 року ОСОБА_1. у відповідачки в магазині «Любой Каприз» за адресою: м.Одеса, Новощепний ряд, 2 придбала мебельний набір «Чикаго -2» вартістю 2890,00 гривень, який згодом обміняла з доплатою у розмірі 420,00 гривень на м'який куточок «Фаворит». Через два місяці з моменту купівлі товару позивачкою було виявлено недоліки - розійшлися шви на покритті сидінь, з причин чого позивачка звернулася до продавця з вимогою про усунення недоліків і 06.05.2006 року відповідачем було взято на ремонт неякісну частину м'якого куточка, в підтвердження чого було надано товарний чек, і повернуто 26.06.2006 року. Проте через два дні після повернення з ремонту шви на сидіннях знову розійшлися і 20.06.2006 року позивачка звернулася до відповідачки з письмовою заявою про розірвання договору купівлі-продажу та повернення коштів за придбаний товар. 21.06.2006 року відповідач знову взяв на ремонт основну частину меблів і 21.07.2006 року повернута після ремонту.

Управління вважає, що із-за наведених обставин позивачка має право на розірвання договору та відшкодування збитків, яких вона зазнала, в тому числі повернення сплаченої грошової суми у розмірі 3310,00 гривень  та  моральної шкоди у розмірі 15 000,00 гривень.

У судовому засіданні Управління та позивачка позов підтримали, просять його задовольнити, обґрунтовуючи позовні вимоги положеннями ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості, ст.23 ЦК України, згідно частини першої якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, та Постановою Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1999 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)».

Відповідачка та її представник позов не визнали, просять в задоволені позову відмовити, вважають, що позивачка ОСОБА_1., звертаючись до Управління із заявою про порушення її прав споживача порушила порядок звернення, встановлений Законом України «Про звернення громадян», а факти, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсності, так як ОСОБА_2 приймала всі необхідні заходи по усуненню недоліків товару й матеріальної і моральної шкоди з цього приводу позивачці не спричинено.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1. задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 27.02 2006 року у магазині м'яких меблів «Любой каприз» було куплено мебельний набір «Чикаго-2» вартістю 2890,00 гривень. В подальшому покупцем було доплачено 420,00 гривень і мебельний набір 06.03.2006 року був обміняний на м'який куточок «Фаворит».

Як вбачається з товарного чеку від 06.05.2006 року частина куплених меблів була взята на ремонт і 26.05.2006 року повернута. При цьому на товарному чеку від 26.05.2006 року зроблено напис про відсутність претензій до ремонту. В подальшому 21.06.2006 року було забрано на ремонт частини меблів, а 21.07.2005 року - повернута, що підтверджується товарним чеком від 21.07.2006 року.

Згідно гарантійних забов'язань, викладених на замовленні товару від 27.02.2006 року, замовником мебельного набору «Чикаго-2», а потім обміняного м'якого куточка «Фаворит» вартістю 3310,00 гривень, є ОСОБА_3.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено термін споживача - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;

З огляду на викладене, позивачка ОСОБА_1. не є споживачем в розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів» і на неї не поширюється дія цього Закону.

Таким чином, доводи Управління та позивачки суд вважає непереконливими, оскільки наявні в матеріалах справи докази та встановлені на їх підставі обставини справи не підтверджують сукупність необхідних складових для застосування до відповідачки ОСОБА_2санкцій встановлених положеннями Закону України «Про захист прав споживачів», а отже, не дають і достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1,8 Закону України «Про захист прав споживачів» ст.ст. 10, 58, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головному Одеському обласному Управлінню у справах захисту прав споживачів в інтересах ОСОБА_1- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі у 10-ти денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.