УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2015 року Справа № 173933/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючого судді - Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі за позовом Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
В червні 2013 року позивач Комунальне підприємство «Сокальжитлокомунсервіс» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006051601/0 від 14.07.2010 року, № 0010261601/0 від 22.11.2010 року.
Також позивач звернувся до суду з іншим адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004541601 від 24 червня 2011 року, № 0006841601 від 03 серпня 2011 року № 0008491601 від 26 грудня 2011 року, № 0000161601 від 15 березня 2012 року, № 0000341601 від 21 травня 2012 року.
Також позивач звернувся до суду з іншим адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2012 року № 0000401601.
Ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року та від 10 вересня 2014 року об'єднано адміністративні справи № 2а-5523/12/1370, № 2а-5522/12/1370 і № 2а-5524/12/1370 в одне провадження.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області № 00006051601/0 від 14.07.2010 року та № 0010261601/0 від 22.11.2010 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням, його оскаржили сторони.
Позивач у поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що суд першої інстанції при розгляді справи неповністю з'ясував усі обставини, що мають значення для справи, допустив порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить таку скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби проведено документальні невиїзні (камеральні) перевірки, щодо дотримання КП «Сокаль-житлокомунсервіс» вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами».
За результатами проведених перевірок складено акти № 594/160131963156 від 07 липня 2010 року, № 916/160/31963156 від 11.11.2010 року, якими встановлено порушення КП «Сокальжитлокомунсервіс» граничних строків сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
На підставі вищевказаних Актів відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: 14 липня 2010 року № 0006051601/0, яким КП «Сокальжитлокомунсервіс»зобов'язано сплатити штраф у розмірі 15 764 грн. (50% від суми узгодженого податкового зобов'язання) на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 -ІІІ; 22 листопада 2011 року № 0010261601/0, яким КП «Сокальжитлокомунсервіс»зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 378 грн. (50% від суми узгодженого податкового зобов'язання) на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 -ІІІ.
Позивач покликається на те, що податковий орган неправомірно визначив факт несплати погодженої суми, щодо податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 31.07.2006 року по 30.06.2010 року та з 30.10.2006 року по 29.10.2010 року. Так як товариство виконало податкове зобов'язання з ПДВ, що підтверджується платіжними документами: платіжне доручення № 1680 від 26 липня 2006 року, на суму 4000,00 грн., № 1636 від 27 липня 2006 року на суму 6000 грн.
ДПІ у Сокальському районі Львівської області самостійно зарахувало вищезазначену проплату, змінивши призначення платежу, яку визначено товариством у платіжному дорученні
До 01.01.2011 року (станом на дату виникнення спірних правовідносин) спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами" № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (далі -Закон № 2181).
Пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181 передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
У відповідності до вимог пп.7.1.1 п.7.1 зазначеної статті джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно п.6 ст.7 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999р. за №679-ХІV, з наступними змінами та доповненнями, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
Згідно пункту 3.8 даної Інструкції Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Законом № 2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Не передбачено таких повноважень і згідно вимог Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 року за №509-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбачено п. 7.7. ст. 7 Закону №2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Платник податків, як передбачено абзацом 1 пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Даючи аналіз платіжним дорученням № 1680 від 26.07.2006 року та за № 1636 від 27.07.2006 року суд приходить до висновку, що ДПІ у Сокальському районі Львівської області визначивши призначення платежу за інший період ніж той, що був визначений товариством, протиправно змінило призначення платежу визначене платником податків.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень № 0006051601/0 від 14.07.2010 року та № 0010261601/0 від 22.11.2010 року підлягають задоволенню.
Щодо інших позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, за результатами проведеної ДПІ у Сокальському районі Львівської області перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного КП «Сокаль-житлокомунсервіс» податкового зобов'язання до бюджету складено акти № 495/160/31963156 від 20 червня 2011 року, № 156/160/31963156 від 26 липня 2011 року, № 589/160/31963156 від 20 грудня 2011 року, № 211/1601/31963156 від 13 березня 2012 року, № 122/1601/31963156 від 07 травня 2012 року та № 190/1601/31963156 від 30.05.2012 року, якими встановлено порушення КП «Сокальжитлокомунсервіс» граничних строків сплати сум узгоджених податкових зобов'язаннь з податку на додану вартість.
На підставі вищевказаних Актів відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: 24 червня 2011 року № 0004541601, яким КП «Сокальжитлокомунсервіс» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 12274,12 грн. (20% від суми узгодженого податкового зобов'язання) на підставі пункту 57.1 ст.57 Податкового кодексу України; 03 серпня 2011 року № 0006841601, яким КП «Сокальжитлокомунсервіс» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10407,40 грн. (20% від суми узгодженого податкового зобов'язання) на підставі пункту 57.1 ст.57 Податкового кодексу України; 26 грудня 2011 року № 0008491601, яким КП «Сокальжитлокомунсервіс» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 28979,01 грн. (20% від суми узгодженого податкового зобов'язання) на підставі пункту 57.1 ст.57 Податкового кодексу України; 15 березня 2012 року № 0000161601, яким КП «Сокальжитлокомунсервіс» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 32031,27 грн. (20% від суми узгодженого податкового зобов'язання) на підставі пункту 57.1 ст.57 Податкового кодексу України; 21 травня 2012 року № 0000341601, яким КП «Сокальжитлокомунсервіс» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 28165,24 грн. (20% від суми узгодженого податкового зобов'язання) на підставі пункту 57.1 ст.57 Податкового кодексу України; 11 червня 2012 року № 0000401601, яким КП «Сокальжитлокомунсервіс» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 12645,96 грн. (20% від суми узгодженого податкового зобов'язання) на підставі пункту 57.1 ст.57 Податкового кодексу України.
Позивач є платником податку на додану вартість та відповідно до статті 16 Податкового кодексу та зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1).
До 01.01.2012 року обов'язок платника податків і зборів (обов'язкових платежів) подавати до державних податкових органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) визначався статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування". Складовими податкової звітності є податкова декларація, розрахунок (далі -податкова декларація).
Згідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом і на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Таким чином, податкова декларація у розумінні податкового кодексу - це документ, що подається до відповідного державного органу із зазначенням відомостей, на підставі яких він виконує дії (операції, процедури, функції), що належать до його компетенції.
Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно підпункту 49.18.1 пункту 49.18 Податкового кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (період), що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) -протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
КП «Сокальжитлокомунсервіс» у відповідності до таких вимог Податкового кодексу своєчасно подало до ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2007 року, за жовтень 2010 року, за лютий 2008 року, за березень 2008 року, за квітень 2008 року, за травень 2008 року, за червень 2008 року, за липень 2008 року, за серпень 2008 року, за вересень 2008 року, за жовтень 2008 року, за листопад 2008 року, за грудень 2008 року та за січень 2009 року.
КП «Сокальжитлокомунсервіс» задекларувало до сплати такі податкові зобов'язання по податку на додану вартість: за липень 2007 р. -61371 грн.; за жовтень 2007 р. -52037 грн.; за лютий 2008 р. -37793 грн.; за березень 2008 р. -47758 грн.; за квітень 2008 року. -30957 грн.; за травень 2008 року. -39976 грн.; за червень 2008 року. - 50149 грн.; за липень 2008 року -44681 грн.; за серпень 2008 року -43037 грн.; за вересень 2008 р. -52174 грн.; за жовтень 2008 року -40368 грн.; за листопад 2008 року -40625 грн.; за грудень 2008 року - 66751 грн.; за січень 2009 р. - 56312 грн.
Інформація, вказана у поданій податковій звітності, є підставою для нарахування та сплати податкового зобов'язання.
Податкове зобов'язання -сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пункт 14.1.156. статті 14 Податкового кодексу).
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
КП «Сокальжитлокомунсервіс» здійснювало сплату до державного бюджету суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначені ним у податкових деклараціях вказаних вище періодів, наступним чином: за липень 2010 року - платіжними дорученнями № 617 від 16.05.2011 року, № 615 від 16.05.2011 року, № U868478 від 20.05.2011 року , № 675 від 20.05.2011 року, № 683 від 23.05.2011 року; за жовтень 2010 року платіжними дорученнями № 975 від 21.07.2011 року, № 978 від 22.07.2011 року, № 977 від 22.07.2011 року; за лютий 2008 року платіжними дорученнями № 1352 від 23.09.2011 року, № 1366 від 26.09.2011 року, № 1374 від 27.09.2011 року; за березень 2008 року платіжними дорученнями № 1540 від 24.10.2011 року, № 1539 від 24.10.2011 року; за квітень 2008 року платіжними дорученнями № 1700 від 22.11.2011 року, № 1707 від 23.11.2011 року; за травень 2008 року платіжними дорученнями № U2203345 від 24.11.2011 року, № 211 від 08.12.2011 року, № 217 від 09.12.2011 року; за червень 2008 року платіжними дорученнями № 51 від 19.01.2012 року, № 52 від 20.01.2012 року, № 100 від 26.01.2012 року, № U83296 від 27.01.2012 року; за липень 2008 року платіжними дорученнями № 103 від 27.01.2012 року, № U82396 від 27.01.2012 року, № U112994 від 31.01.2012 року; за серпень 2008 року платіжними дорученнями № U112994 від 31.01.2012 року, № 216 від 20.02.2012 року, № 211 від 20.02.2012 року, № 223 від 21.02.2012 року; за вересень 2008 року платіжними дорученнями № 223 від 21.02.2012 року, № 236 від 22.02.2012 року, № 237 від 22.02.2012 року; за жовтень 2008 року платіжними дорученнями № 361 від 21.03.2012 року; за листопад 2008 року платіжними дорученнями № 362 від 21.03.2012 року, №63 від 22.03.2012 року, № 543 від 19.04.2012 року, № 547 від 20.04.2012 року, № 554 від 23.04.2012 року; за грудень 2008 року платіжними дорученнями № 560 від 24.04.2012 року, № 109 від 25.04.2012 року, № 569 від 25.04.2012 року, № 574 від 26.04.2012 року, № 687 від 21.05.2012 року, № 710 від 22.05.2012 року; за січень 2009 року платіжними дорученнями № 713 від 23.05.2012 року, № 729 від 24.05.2012 року, № 730 від 28.05.2012 року.
Відповідно пункту 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, призначеного платником податку.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Аналіз положень вказаної норми свідчить, що Податковим кодексом на орган держаної податкової служби з 01.01.2011 року покладено обов'язок у разі наявності у платника податків податкового боргу здійснювати зарахування платежів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, та одночасно встановлено заборону платнику податків спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу.
Матеріалами справи підтверджено, що кошти, які КП «Сокальжитлокомунсервіс» сплачувало як грошове зобов'язання по податку на додану вартість, починаючи з січня 2011 року, податкові органи зараховували на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
З урахуванням того, що на час набрання чинності Податковим кодексом ( 01.01.2011 року) у КП «Сокальжитлокомунсервіс»був наявний податковий борг по податку на додану вартість, податкові органи відповідно до пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу правомірно, починаючи з січня 2011 року, зараховували кошти, що позивач сплачував протягом 2011 року як грошове зобов'язання по податку на додану вартість відповідних звітних періодів, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року у справі №2а-5522/12/1370- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська