ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 р. Справа № 923/363/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтокомунсервіс" м.Херсон

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" м. Херсон

про стягнення 362665грн. 05коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Шелудько С.М., довір. № 523 від 12.08.2014р.

від відповідача - директор Савіна Н.Н., копія наказу № 3 від 28.01.2005р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонавтокомунсервіс" (позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (відповідач) 362665 грн. 05 коп. заборгованості за договором про вивезення твердих побутових відходів № 50007 від 01.02.2014року.

Представником позивача в порядку ст. 22 ГПК України було подано заяви про зменшення позовних вимог № 954 від 24.03.2015року та № 995 від 09.04.2015року, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 343227грн. 68 коп. у зв'язку з тим, що відповідач перерахував позивачу частину боргу в сумі 5000грн. 00коп. платіжним дорученням № 1473 від 06.03.2015 р., 5000грн. 00коп. платіжним дорученням № 1475 від 10.03.2015 р., 5000грн. 00коп. платіжним дорученням № 1486 від 11.03.2015 р. та 4437 грн. 37 коп. платіжним дорученням № 1559 від 24.03.2015 р. Оскільки вищевказані заяви не суперечать законодавству, не зачіпають інтересів інших осіб і не порушують охоронюваних законом їх прав, суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи вищезазначені заяви позивача.

З огляду на викладене, має місце нова ціна позову - 343227 грн. 68 коп., в межах якої вирішується спір між сторонами.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному об'ємі.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

Між сторонами 01.02.2014 р. було укладено договір про вивезення твердих побутових відходів № 50007 (далі договір), за умовами якого (п.1.1.) відповідач доручає та сплачує, а позивач приймає на себе зобов'язання надавати послуги з вивезення (збирання та перевезення) твердих побутових відходів від житлового фонду, що знаходиться на обслуговуванні відповідача та є складовою послуги з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно з п. 4.4. договору оплата за виконанні роботи здійснюється відповідачем у строк до 25-го числа кожного місяця наступного за розрахунковим, на підставі наданих позивачем рахунків та актів виконаних робіт.

Відповідно до пп. 5.2.4. п. 5.2. договору відповідач зобов'язується проводити розрахунки з позивачем у повному обсязі та в установлені строки, відповідно до розділів 3 та 4 даного договору.

Позивач зазначає, що всупереч п. 4.4. та пп. 5.2.4. п. 5.2. договору, відповідач неодноразово порушував умови договору та не здійснює своєчасної та повної оплати за надані йому послуги з вивезення ТПВ.

На виконання вимог договору позивач належним чином виконав зобов'язання щодо вивезення (збирання та перевезення) твердих побутових відходів від житлового фонду, що знаходиться на обслуговуванні відповідача та є складовою послуги з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій.

Факт належного виконання договору позивачем підтверджується актами надання послуг, які містяться в матеріалах справи (а.с. 32-38).

Судом встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань, станом на 04.03.2015 р. за відповідачем обліковується заборгованість за надані послуги з вивезення ТПВ за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 р. та за січень 2015 р. в розмірі 362665грн. 05коп., а саме: за липень 2014 р. сума боргу складає 27900 грн. 00 коп., за серпень 2014 р. - 65219 грн. 80 коп., за вересень 2014 р. - 64780 грн. 62 коп., за жовтень 201 р. - 69148 грн. 89 коп., за листопад 2014 р. 63634 грн. 05коп., за грудень 2014 р. - 52544 грн. 32 коп., за січень 2015 р. - 19437 грн. 37 коп.

Відповідач перерахував позивачу частину боргу в сумі 5000грн. 00коп. платіжним дорученням № 1473 від 06.03.2015 р., 5000грн. 00коп. платіжним дорученням № 1475 від 10.03.2015 р., 5000грн. 00коп. платіжним дорученням № 1486 від 11.03.2015 р. та 4437 грн. 37 коп. платіжним дорученням № 1559 від 24.03.2015 р.

З огляду на часткову сплату боргу, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 343227грн. 68 коп., у зв'язку з чим позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Частина 1 ст.175 ГК України визначає, що майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а друга сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин регулюються також Цивільним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено претензію № 809 від 28.01.2015 року з вимогою сплатити суму заборгованості за надані послуги.

Доказів перерахування боргу в сумі 343227грн. 68коп., як і будь-яких заперечень проти позову, відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення 343227грн. 68коп. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 362665грн. 05коп. Отже, розмір судового збору за подання до суду даної позовної заяви становить 7253грн. 30коп.

Позивач додав до позовної заяви платіжне доручення № 354 від 04.03.2015року про сплату 7253грн. 40коп. судового збору.

Таким чином, при зверненні до суду позивачем було надлишково сплачено 0грн. 10коп. судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, з державного бюджету України підлягає поверненню позивачу 0грн. 10коп. надлишково сплаченого судового збору.

В подальшому позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з тим, що відповідач після порушення провадження у справі частково сплатив заборгованість.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог.

Однак, пунктом 4.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено наступне.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позов задоволено в повному обсязі, а заява позивача про зменшення розміру позовних вимог була подана у зв'язу із тим, що відповідач після порушення провадження у справі частково сплатив заборгованість, витрати зі сплати судового збору в розмірі 7253грн. 30коп. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки саме з його вини спір доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (73000, м.Херсон, вул. Лавреньова, 3, код ЄДРПОУ 31047410, п/р 26000047949800 в ПАТ "Укрсиббанк", МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавтокомунсервіс" (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 35, код ЄДРПОУ 31006311, п/р 26008000030514 в РВ АБ "Південній" в м. Херсон, МФО 328209) суму боргу в розмірі 343227грн. 68коп. та 7253грн. 30коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути з державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонавтокомунсервіс" (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, 35, код ЄДРПОУ 31006311) - 0(нуль) грн. 10(десять) коп. надлишково сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 354 від 04.03.2015р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 923/363/15.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.04.2015р.

Суддя В.П.Ярошенко