ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р.Справа № 2/59-10-3285

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого Пироговського В.Т.

Суддів : Аленіна О.Ю.

Філінюка І.Г.

(склад колегії суддів сформовано відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справи між суддями від 09.04.2015р.)

при секретарі Бондар.М.Ю.

Учасники процесу в судове засідання не з'явились. Про час і місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.03.2015 р. ( про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню)

у справі № 2/59-10-3285

за заявою Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області

до боржника Закритого акціонерного товариства "Фрунзівський молзавод"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2015р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 14.04.2015р. апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.03.2015р. у справі № 2/59-10-3285.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду, проте своїм правом на участь в судовому засіданні не скористались, про причини неявки своїх представників суд не повідомили.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку, визначеному ст.102 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.11.2012р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс у справі № 2/59-10-3285 про банкрутство ЗАТ „Фрунзівський молзавод"; ліквідовано та припинено юридичну особу ЗАТ „Фрунзівський молзавод", виключено банкрута з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; припинено повноваження ліквідатора - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.; припинено провадження у справі. Крім того, стягнуто з арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. на користь ПАТ „УкрСиббанк" 27 227, 34 грн. коштів, отриманих від реалізації заставного майна (пункт 3 резолютивної частини, т.6 а.с.54-58).

На виконання вказаної ухвали 07.12.2012 року господарським судом виданий наказ про стягнення з арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. (ліцензія серії АВ № 271772 від 04.04.2006 р.) на користь ПАТ „УкрСиббанк" (61050, м. Харків, пр-т Московський, 60, код 09807750, МФО 351005, рахунок № 29090000000113) - 27 227 (двадцять сім тисяч двісті двадцять сім), 34 грн. (т.6 а.с.152).

Постановою другого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ від 09.09.2013р. №В-11/548 відмовлено в прийнятті виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання цього наказу на підставі п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», через відсутність у наказі інформації щодо ідентифікаційного коду боржника (т.6 а.с.151).

Ухвалою суду від 03.12.2013р. за заявою стягувача виправлено описку в п.3 резолютивної частини ухвали від 27.11.2012р., а саме зазначено ідентифікаційний код боржника - НОМЕР_1 (т.6 а.с. 180).

Цього ж дня господарським судом виданий наказ (т.7 а.с.4).

Постановою другого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ від 05.02.2014р. №В-11/220 відмовлено в прийнятті виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 03.12.2013р. у зв'язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст..18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у ньому не вказана адреса мешкання або місцезнаходження боржника (т.7 а.с.5).

Ухвалою суду від 15.05.2014р. вдруге внесено виправлення в ухвалу суду від 27.11.2012р., а саме вказано адресу боржника арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. - АДРЕСА_1 (т.7 а.с.15).

Іншою ухвалою від цієї дати виправлена аналогічна описка в наказі від 03.12.2013р. (т.7 а.с.16-17).

На виконання вказаної ухвали, 15.05.2014р. господарським судом видано новий наказ, з урахуванням виправлених недоліків щодо адреси боржника. (т.7 а.с.30). При цьому, у наказі зазначено, що він виданий на підставі ухвали, яка набрала чинності 15.12.2014р.

Постановою другого Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ від 24.07.2014р. №В-11/602 відмовлено в прийнятті виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 15.05.2014р. на підставі того, що ухвала, на підставі якої видано наказ, не вступила в законну силу (т.7 а.с.29).

Ухвалою господарського суду від 27.11.2014р. за заявою ПАТ „УкрСиббанк" виправлено описку в наказі від 15.05.2014р., а саме зазначено дату набрання ухвалою законної сили - 15.05.2014р. замість 15.12.2014р. (т.7 а.с.43-44).

Судом 27.11.2014р. на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 15.05.2014р. виданий відповідний наказ (т.7 а.с.45).

У грудні 2014р. арбітражний керуючий Дарієнко В. Д. звернувся до суду першої інстанції із заявою в порядку ст. 117 ГПК України про виправлення допущеної в наказі господарського суду Одеської області від 27.11.2014р. описки, в якій просив привести зміст наказу у відповідності із вимогами ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: датою видачі документа вказати 07.12.2012р., а також зазначити, що наказ виданий на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 27.11.2012р. по справі №2/59-10-3285, яка вступила в законну силу 02.12.2012р.

В обґрунтування заяви боржник вказує на те,що наказ у справі видається лише один раз (або може бути виданий дублікат), і ухвала господарського суду про виправлення помилки в наказі не являється підставою для видачі нового наказу. Виконавчий документ є способом виконання у даному випадку ухвали господарського суду Одеської області від 27.11.2012р. в частині стягнення коштів на користь ПАТ „УкрСиббанк", а не ухвали суду від 15.05.2014р. про виправлення описки.

Крім того, заявник вважав, що ухвала про затвердження ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство ЗАТ „Фрунзівський молзавод" набрала чинності не 27.11.2012р., а 02.12.2012р., тобто після після закінчення встановленого ГПК України строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2015р. (суддя Бахарєв Б.О..) визнано накази від 03.12.2013р., 15.05.2014р. та 27.11.2014р. у справі №2/59-10-3285 такими, що не підлягають виконанню.

Крім того, внесено виправлення в наказ від 07.12.2012р., а саме зазначено ідентифікаційний код арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. та його адресу.

Ухвала мотивована тим, що при виправленні помилок в наказі суду від 07.12.2012р. повинні виноситись лише відповідні ухвали, а видача нових наказів законодавством не передбачена. Відтак, накази від 03.12.2013р., 15.05.2014р. та 27.11.2014р., як видані помилково, відповідно до ст..117 ГПК України, підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 12.03.2015р. скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про виправлення описки, а також, у зв'язку з виявленими недоліками в роботі арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. винести окрему ухвалу, яку направити в Головне управління юстиції в Одеській області для проведення перевірки та запобігання допущення в діях арбітражного керуючого недоліків у майбутньому, посилаючись на те, що ухвала винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог банк наполягає на тому, що станом на 27.11.2014р. (після внесення попередньо трьох виправлень в наказ від 07.12.2012р.) не існувало чотирьох різних виконавчих документів про стягнення боргу, як це помилково трактує суд . Натомість, первісний наказ був виправлений та виданий стягувачеві на підставі ухвали суду від 27.11.2014р., в мотивувальній частині якої у якості підстави для видачі наказу зазначалась ухвала про затвердження ліквідаційного балансу від 27.11.2012р. Таким чином, оскаржувана ухвала суду в частині визнання наказів від 03.12.2013р. та 15.05.2014р. такими, що не підлягають виконанню є безпідставною у зв'язку з відсутністю предмету, а саме вищевказаних виконавчих документів. Визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу від 27.11.2014р. є незаконним, у зв'язку з відсутністю передбачених законом для цього підстав.

На думку банку, форма наказу від 27.11.2014р. відповідає положенням Закону України «Про виконавче провадження» і не порушує права божника, і саме за ним має відбуватись примусове виконання державною виконавчою службою.

Крім того, банк вважає, що внесення судом першої інстанції виправлень в наказ від 07.12.2012р. в частині зазначення ідентифікаційного коду та адреси проживання боржника є безпідставним, оскільки такі виправлення вже вносились ухвалами від 03.12.2013р. та 15.05.2014р.

ПАТ «Укрсоцбанк» зауважує, що заява арбітражного керуючого про виправлення описки спрямована на затягування часу, з метою невиконання свого обов'язку щодо перерахування коштів, які мали бути скеровані кредитору і без видачі судового наказу та процедури примусового стягнення з ліквідатора. Такі дії арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., а саме тривале ухилення від повернення банку коштів, отриманих від реалізації заставного майна, свідчать про значні недоліки у його роботі, що зумовлює необхідність відповідного судового реагування з боку суду, в провадженні якого перебувала справа про банкрутство.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду - без змін. В обґрунтування своєї позиції ліквідатор зазначає, що у даній справі утворилась ситуація, коли існує чотири різних накази з одним і тим же складом сторін, по одному і тому ж стягненню, на виконання чотирьох різних рішень суду, що суперечить засадам правосуддя. У даному випадку стягнення має відбуватись лише за ухвалою від 27.11.2012р., на виконання якої 07.12.2012р. виданий відповідний наказ (який видається один раз). Всі інші накази являються його дублікатами, в яких допущені помилки. При цьому, ПАТ «Укрсоцбанк» зверталося до суду із заявами не про виправлення відповідних описок к наказі від 07.12.2012р., а про виправлення помилок в помилково виданих наказах від 03.12.2013р. та 15.05.2014р. При виправленні помилок у наказі постановляється ухвала, яка є доповненням до наказу і яка разом із наказом пред'являється до державної виконавчої служби.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників провадження у даній справі до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів зазначає.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 116. ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

За приписами ч.ч.1,2 ст..117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Як вже зазначалось на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 27.11.2012 року ПАТ "УкрСиббанк" 07.12.2012 р. господарським судом виданий наказ про стягнення з арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. на користь банку 27 227, 34 грн.

У зв'язку з тим, що вказаний судовий наказ не відповідав вимогам, встановленим до виконавчого документу, ухвалами господарського суду Одеської області від 03.12.2013р., 15.05.2014р. та 27.11.2014р. виправлялись помилки в частині зазначення ідентифікаційного коду та місцезнаходження боржника, а також дати набрання судового рішення законної сили. При цьому, на виконання вказаних ухвал судом першої інстанції видані три нових накази з виправленими недоліками.

Разом з тим, в п. 34 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/163 від 12.03.2009р. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України зазначено, що відповідно до приписів статті 117 ГПК господарський суд, який видав наказ, може за заявою стячувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі; таке виправлення вноситься до наказу ухвалою господарського суду.Видача при цьому господарським судом нового наказу з текстом, що відповідав би здійсненим виправленням, законом не передбачено. Наказ, до якого в установленому порядку внесено виправлення, є виконавчим документом у розумінні Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням внесених до цього наказу виправлень.

Отже, ухвала про виправлення описки в судовому рішенні про стягнення грошових коштів або у наказі суду не є підставою для видачі нового наказу.

У відповідності до ч.4 ст.114 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що накази від 03.12.2013р., 15.05.2014р. та 27.11.2014р., як видані помилково, слід визнати такими, що не підлягають виконанню.

Доводи апеляційної скарги про те, що насправді не існувало чотирьох різних виконавчих документів судова колегія вважає хибними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи, оскільки кожен з цих наказів містить різні дати, та у якості підстав їх видачі вказані різні судові рішення, що не відповідає вимогам закону.

Водночас, судова колегія дійшла висновку, що судом правомірно внесено виправлення в наказ від 07.12.2012р. в частині зазначення ідентифікаційного коду боржника - арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. та його місцезнаходження, оскільки це відповідає приписам ст..117 ГПК України. У даному випадку, ухвала суду від 12.03.2015р. є доповненням до наказу від 07.12.2012р. і разом із наказом має бути пред'явлене стягувачем до державної виконавчої служби для виконання.

Судова колегія відхиляє доводи ПАТ "УкрСиббанк" про те, що відповідні виправлення вже вносились до наказу ухвалами господарського суду від 03.12.2013р. та 15.05.2014р., оскільки зі змісту вказаних ухвал вбачається, що виправлення внесені в п.3 резолютивної частини ухвали від 27.11.2012р., а не до наказу від 07.12.2012р. При цьому, відповідно до п.4 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» відомості, викладені у наказі суду, не можуть відрізнятись від відомостей, викладених у резолютивній частині рішення (ухвали), на виконання якого видається судовий наказ. Отже у даному випадку зміст ухвал від 03.12.2013р., 15.05.2014р. та 12.03.2015р. не є тотожним, і навпаки, саме внесення виправлень до резолютивної частини ухвали від 27.11.2012р. мало передувати виправленню відповідних недоліків у наказі від 07.12.2012р.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята з дослідженням всіх обставин справи та без порушень норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставами для її зміни чи скасування.

Щодо вимог апеляційної скарги про винесення окремої ухвали в порядку ст..90ГПК України, то судова колегія відзначає, що у даній справі тривале невиконання ухвали про стягнення з арбітражного керуючого коштів, отриманих від реалізації заставного майна, спричинене не недоліками в роботі арбітражного керуючого, як стверджує банк, а технічними помилками при видачі відповідного наказу господарським судом. Відтак, вимоги банку в цій частині також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-106 ГПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 12.03.2015 р. (при визнання наказів такими, що не підлягають виконанню) по справі № 2/59-10-3285 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 16.04.2015р.

Головуючий суддя В.Т.Пироговський

Суддя О.Ю.Аленін

Суддя І.Г.Філінюк