Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 -1158 / 08 Головуючий у 1 інстанції: Голубкова М. А.
Суддя-доповідач: Приймак В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Приймака В.М. ,
Суддів: Подліянової Г.С. ,
Мануйлова Ю.С.
При секретарі: Батарейній О.О.
За участю адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_4, приватний нотаріус Ніколаєвська Людмила Борисівна, друга Запорізька державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2001 року ОСОБА_2 звернулась до суду :з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним.
Свої вимоги мотивувала тим, що їй та її матері ОСОБА_7 на праві власності належало 71/96 частина житлового будинку АДРЕСА_1, 25/96 частин цього ж будинку належить на праві власності на спадщину за заповітомОСОБА_4 після смерті ОСОБА_8згідно свідоцтва на спадщину від 06.02.1988 року.
15.08.1988 року на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, ОСОБА_7успадкувала та оформила на себе після смерті ..ОСОБА_8право власності на 15/96 частин житлового будинку АДРЕСА_1
16.11.1988 року ОСОБА_9 подарувала своїй онуці ОСОБА_2 7/12 частин житлового будинку АДРЕСА_1
2
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.1991 року домогосподарство було поділене: ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було разом виділено 71/96 частина житлового будинку, а ОСОБА_4- 25/96 частин цього ж будинку.
27.04.1998 року її мати оформила на ОСОБА_2нотаріальне доручення, згідно якого надала їй повноваження продати всю належну її частку спірного житлового будинку за ціною та умовами на її розсуд.
У 1998 роціОСОБА_3погодилась взяти в найом належну їй та її матері частину житлового будинку та пообіцяла виселити двоюрідних сестер із належаної їм частини будинку, які не бажали виселятись добровільно. Відповідачу це не вдалось і вона запропонувала їй викупити за суму, еквівалентну 4000 доларів США ту частину житлового будинку, яка належала їй та її матері. На цю пропозицію вона отримала згоду.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4був відсутній у 1998 році, тому нотаріально оформити договір купівлі - продажу вони не змогли, тому домовились оформити договір купівлі - продажу двома іншими договорами, а саме, складений в простій письмовій формі договір займу грошей від 26.07.1998 року та нотаріально посвідчений договір дарування від 06.08.1998 року. Відповідач підписала договір займу у 2001 році, а вона-у 1998 році.
11.09.2001 року вони з відповідачем підписали доповнення до договору займу грошей від 26.07. ;998 року, яким змінили п. 2 цього договору. У 2001 році ОСОБА_3відмовилась виконувати досягнуті з нею домовленості, проте до теперішнього часу проживає у спірному будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_7Спадкоємцями після її смерті в порядку першої черги за законом є вона та її рідні братОСОБА_5 та сестра ОСОБА_6 Протягом встановленого законом терміну вона звернулась до другої нотаріальної державної контори із заявою про прийняття спадщини, а брат та сестра подали заяви про відмову від спадщини.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати договір дарування від 06.08.1998 року недійсним, з посиланням на ст. ст. 47, 48 ЦК України в редакції 1963 року..
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вона, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати, ухвалити нове рішення по справі та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав..
Згідно ч. 1 ст. .308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 06.08.1998 року посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ніколаєвськом Л.Б., ОСОБА_2, позивач по справі, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_73а дорученням, подарувала ОСОБА_3 71/96 частину житлового будинкуАДРЕСА_1
Відповідно до ст. 243 ЦК України в редакції 1963 року, одна сторона по договору дарування передає безкоштовно іншій стороні майно у власність.
3
Судом встановлено, що на момент укладення договору дарування відповідач не передавала позивачу будь-яких грошей. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
За таких обставин суд першої. Інстанції дійшов правильного висновку про те, що оспорюваний договір дарування був укладений у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстав для визнання його недійсним на підставі ст. ст. 47, 48 ЦК України в редакції 1963 року немає.
Законно та обґрунтовано суд першої інстанції не прийняв до уваги договір займу від 26.07.1998 року оскільки зазначений договір не відповідає вимогам діючого на той момент законодавства. Крім того, як пояснили сторони у судовому засіданні, зазначений договір був підписаний значно пізніше після підписання договору дарування.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що договір дарування був вимушено замінений договором купівлі-продажу не відповідають дійсності та суперечать вимогам діючого законодавства. За таких обставин суд першої інстанції законно та обгрунтовано не прийняв до уваги вищезазначений договір.
Крім того, законність договору дарування підтверджується також тією обставиною, що з моменту укладення цього договору і по теперішній час відповідач постійно проживає у цьому будинку.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Оскільки оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2007 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців