Справа № 755/20232/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Нестеровському Б.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за кредитним договором від 18 вересня 2007 року № 28807С185 у сумі 985 926,23 доларів США (що за курсом НБУ станом на 31 липня 2013 року = 7,993 гривень за 1 долар США і складає - 7 880 508,35 гривень) та 45 475,11 гривень; судові витрати покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 28807С185 від 18 вересня 2007 року із змінами і доповненнями. На виконання положень пункту 2.1. статті 2 кредитного договору банк відкрив відповідачу не відновлювальну кредитну лінію з лімітом 2 000 000,00 доларів США, з кінцевою датою його погашення 18 вересня 2028 року. При цьому, відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту у строк та у сумах, визначених графіком, що є додатком до кредитного договору (підпункт 2.4.1. пункту 2.4. статті 2 кредитного договору). За користування кредитом відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу проценти у розмірі та строки, встановлені кредитним договором (підпункт 2.5.1 пункту 2.5. статті 2 кредитного договору). Крім того, згідно з пунктом 2.2.1. пункту 2.2. статті 2 кредитного договору позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту (доларах США) у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: LIBOR (12m) + 5,60 %, але не менше 11,00 % річних. В зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом, банком було направлено позичальнику відповідну вимогу № 153-7/467 від 21 червня 2013 року про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором протягом десяти календарних днів. Разом з цим, всупереч взятих на себе зобов'язань, позичальником не погашено у встановлений строк заборгованість за кредитним договором. Повна сума заборгованості позичальника за кредитним договором станом на 31 липня 2013 року, згідно із розрахунком заборгованості становить 985 926, 23 доларів США (що за курсом НБУ станом на 31 липня 2013 року = 7,993 гривень за 1 долар США і складає - 7 880 508,35 гривень) та 45 475,11 гривень, і складається з: 908 451,83 доларів США - заборгованості за кредитом (основним боргом); 77 474,40 доларів США - заборгованості за процентами; 37 003,65 гривень - пені, нарахованої на прострочену заборгованість за процентами; 8 471,46 гривень - пені, нарахованої на прострочену заборгованість за кредитом (основним боргом).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву про стягнення заборгованості, письмових поясненнях на позовну заяву, долучених до матеріалів справи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 28807С185, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 000 000,00 доларів США з кінцевою датою погашення " 18" вересня 2028 року на фінансування будівництва.

Згідно з пунктом 2.2.1. пункту 2.2. статті 2 кредитного договору, позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту у розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: LIBOR (12m) + 5,60 % річних, але не менше 11,00 % річних.

В подальшому, 24 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 28807С185 від 18 вересня 2007 року, згідно якої було змінено п. 2.1.ст. 2 та п.п. 2.8.1. п. 2.8. ст. 2 кредитного договору (а.с.24-25).

04 березня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 28807С185 від 18 вересня 2007 року, згідно якої п.п 2.2.1. договору було доповнено абзацом наступного змісту: "У разі невиконання позичальником умов щодо надання звітності не рідше, ніж щокварталу протягом строку дії відстрочення погашення кредиту, визначених четвертим абзацом підпункту 3.3.1. цього договору, з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому позичальником порушено або не виконано вищезазначену умову, процента ставка за кредитом становитиме: процентна ставка, визначена цим підпунктом, плюс 1% річних. Процентна ставка змінюватиметься в порядку, визначеному цим договором (а.с.26-27).

Додатковою угодою № 3 до кредитного договору № 28807С185 від 18 вересня 2007 року, від 14 жовтня 2009 року, у зв'язку із зміною назви відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" сторони дійшли згоди замінити по тексту договору назву відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" на публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк" (а.с.33).

В подальшому, додатковою угодою № 4 від 31 березня 2010 року та додатковою угодою № 5 від 27 липня 2011 року, сторонами були внесені зміни до п.п. 2.8.1. договору, що визначає забезпечення зобов'язань позичальника за цим договором (а.с.39-41).

06 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 6 до кредитного договору № 28807С185 від 18 вересня 2007 року, згідно якої п.п. 2.5.1 договору було викладено, зокрема, у такій редакції: " 2.5.1. Позичальник сплачуватиме банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в підпункті 2.2.1. цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року і підлягають сплаті з 1 по 30 число кожного місяця на рахунок НОМЕР_1, відкритий у ВАТ "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313 (а.с.42-43).

31 липня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 7 до кредитного договору № 28807С185 від 18 вересня 2007 року, згідно якої п.п. 2.8.1. договору було викладено у новій редакції (а.с.49).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.п. 2.4.1. п. 2.4. ст. 2 кредитного договору, позичальник зобов'язаний погасити кредит на рахунок, вказаний у підпункті 2.3.1. цього договору в строк, зазначений у пункту 2.1. цього договору. Погашення кредиту позичальник повинен здійснювати у валюті кредиту у строки та у сумах, визначених Графіком надання та погашення кредиту за договором. Строки, передбачені Графіком надання та погашення кредиту за договором, є обов'язковими для виконання позичальником.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги сторона позивача посилалася на факт порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим у позивача виникло право на дострокове стягнення заборгованості. В той же час, суд не може в повній мірі погодитися з даними твердженнями сторони позивача, з огляду на наступне.

За правилом статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності з положенням частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 28807С185 від 18 вересня 2007 року за період з 01 червня 2012 року до 31 липня 2013 року, наданого стороною позивача (а.с.126-127), відповідачем за період з 18 вересня 2007 року по 15 січня 2012 року було внесено в рахунок погашення кредиту (тіла кредиту), суму коштів у розмірі 365 642, 40 доларів США, що відповідає графіку погашення кредиту.

Також, 31 липня 2012 року відповідачем було внесено в рахунок погашення кредиту (тіла кредиту), суму коштів у розмірі 35 845, 75 доларів США, в рахунок погашення заборгованості за період 01 лютого 2012 року по 15 червня 2012 року.

Відповідно до п.п. 2.6.1. п. 2.6. ст. 2 кредитного договору, позичальник може здійснити дострокове погашення кредиту або його частини разом з усіма нарахованими до дати дострокового погашення процентами за користування кредитом та іншими платежами, належними до сплати за цим договором. У цьому випадку в разі часткового дострокового погашення кредиту зміни до Графіку надання та погашення кредиту за договором не вносяться, якщо таке не вимагає одна з сторін договору, та зараховуються як чергові платежі згідно з Графіком надання та погашення кредиту за договором.

Згідно наданого розрахунку заборгованості, 31 липня 2012 року відповідачем було сплачено суму коштів у розмірі 685 046, 77 доларів США. При цьому, дана сума коштів вносилася відповідачем в рахунок сплати чергових платежів, що передбачено положенням п.п. 2.6.1. п. 2.6. ст. 2 кредитного договору, беручи до уваги те, що будь-яких змін до Графіку надання та погашення кредиту сторонами не вносилося. З урахуванням Додатку №1 до кредитного договору (Графіку надання та погашення кредиту), в новій редакції від 06 липня 2012 року, сума щомісячного платежу зі сплати кредиту (тіла кредиту) з 01 квітня 2010 року по 30 серпня 2028 року становить 8171, 80 долар США. З урахуванням внесеної 31 липня 2012 року відповідачем суми грошових коштів в погашення кредиту, останнім достроково погашено кредит по 30 червня 2019 року.

В той же час, 21 червня 2013 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості у розмірі 968 993, 69 доларів США, яка включає в себе прострочені платежі по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 51 936,80 доларів США, строкові платежі з погашення процентів за користування кредитом в сумі 8605,06 доларів США, заборгованість за кредитом (основним боргом) у сумі 908 451 ,83 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у сумі 73 898, 35 гривень. (а.с.62).

Згідно п.п. 2.6.2. п. 2.6. ст. 2 кредитного договору, позичальник зобов'язаний здійснити дострокове погашення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом, комісій, зборів та інших належних до сплати платежів за договором протягом 10 календарних днів з дня отримання письмової вимоги банку про таке дострокове погашення у випадку, якщо, зокрема: позичальник не виконав будь-яке зобов'язання за цим договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не впливає із суті кредитного договору.

Частиною другою статті 1050 цього ж Кодексу встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею четвертою цього ж Кодексу визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно вимог ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

За вказаних обставин, враховуючи принципи верховенства права, законності, рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін, з урахуванням дострокової сплати відповідачем основного боргу з випередженням Графіку погашення кредиту за договором, суд вважає, що позивач не набув права достроково вимагати повернення усіх чергових платежів по кредитному договору, оскільки така вимога призведе до дисбалансу договірних відносин сторін.

В той же час, суд вважає підставним для застосування у даних спірних правовідносинах здійснений позивачем розрахунок суми заборгованості по сплаті процентів, згідно якого починаючи з квітня 2013 року відповідачем не було здійснено платежів в рахунок сплати відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим за період з 01 жовтня 2012 року по 31 липня 2013 року сума прострочених процентів за користування кредитом становить 77 474, 40 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день здійснення розрахунку становить 619 252, 86 гривень.

Крім того, відповідно до п.п. 2.4.2. п. 2.4. ст. 2 кредитного договору, у разі порушення строків погашення кредиту, вказаних у Графіку надання та погашення кредиту за договором, процентів та платежів за цим договором, позичальник сплачує банку за кожний день прострочення, включаючи день платежу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховуються на суму прострочених платежів починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати повного погашення простроченої заборгованості за кредитом включно, процентами та платежами за цим договором у повному обсязі.

Як вбачається з наданого стороною позивача розрахунку заборгованості, враховуючи загальну суму прострочених процентів, за період з 01 жовтня 2012 року по 31 липня 2013 року (включно) загальний розмір пені на суму прострочених процентів за кредитним договором становить 37 003,65 гривень.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 28807С185 від 18 вересня 2007 року, що підлягає сплаті відповідачем, станом на 31 липня 2013 року становить 656 256, 51 гривень, яка складається з: 77 747, 40 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31 липня 2013 року становить 619 252, 86 гривень - заборгованості за процентами; 37 003, 65 гривень - пені, нарахованої на прострочену заборгованість за процентами.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В порядку ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 3 441 гривень.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 530, 610 - 612, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за кредитним договором №28807С185 від 18 вересня 2007 року зі сплати процентів в розмірі 77 474, 40 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 31 липня 2013 року становить 619 252, 86 гривень, пені на суму прострочених процентів в розмір 37 003, 65 гривень, та судовий збір в сумі 3 441 гривню, а всього 659 697 (шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто сім) гривень 51 (п`ятдесят одну) копійку.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: