н.с.619/3491/14-ц

н.п.2/619/93/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Овсяннікова В.С.,

при секретарі судового засідання - Гомон Р.Л.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради, треті особи: Дергачівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про відновлення порушеного права власності, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій після уточнення просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, домоволодіння АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на зазначене домоволодіння.

На підтвердження позову вказав, що з 1982 року він разом з батьками, братом та сестрою проживав за адресою: АДРЕСА_1. З 1958 року по 1959 рік почав будівництво будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, який закінчив будівництвом в 1965 році. В будівництві зазначеного житлового будинку йому допомагав брат ОСОБА_6 разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 Його сестра ОСОБА_5 в будівництві участі не приймала.

12.07.1960 року він одружився та переїхав проживати до дружини за адресою: АДРЕСА_2, де з 10.01.1961 року був прописаний.

Після закінчення будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, на підставі сервітуту на право користування житловим приміщенням, укладеного в усній формі його сестра ОСОБА_5 проживала у зазначеному будинку.

22.06.1961 року виконком Дергачівської селищної ради рішенням №15/6 виділив ОСОБА_5 земельну ділянку площею 700 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 у безстрокове користування для будівництва індивідуального житлового будинку, зобов'язавши до 31.12.1961 року отримати в БТІ технічну документацію на право будівництва будинку на зазначеній земельній ділянці.

Дане рішення було прийняте без його відому.

23.11.1961 року ОСОБА_5 та виконком Дергачівської селищної ради уклали договір №3874 про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності житловою площею не більше 60 кв.м. Строк дії договору до 24.11.1964 року, більше він сторонами не подовжувався, бо це не було передбаченого зазначеним договором.

На підставі того, що договір №3874 від 23.11.1961 року був укладений без його відому, строк дії договору закінчився 24.11.1964 року, тому цей документ не може бути правовим документом на право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник вимоги позовної заяви підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач представник Дергачівської міської ради Дергачівського району Харківської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував, просив розглядати справу у його відсутність.

Представник третьої особи Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій не заперечував проти задоволення позову, просив розглядати справу у його відсутність.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні просила в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити та застосувати позовну давність обґрунтовуючи це тим, що її бабка ОСОБА_8 здійснювала догляд за ОСОБА_5, яка проживала за адресою: АДРЕСА_1. При цьому за життя ОСОБА_5 26.11.2013 року склала на її ім'я заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу за реєстровим №1882, яким заповіла їй все належне майно де б таке не знаходилось та з чого б воно не складалось та все те, що буде належати ОСОБА_5 на день смерті за законом.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 померла.

17.03.2014 року вона звернулась до Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5

Але при повторному зверненні до Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області за видачею свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, у зв'язку зі зверненням ОСОБА_1 до суду.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, третю особу, представника третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, оглянувши відео докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Рішенням виконавчого комітету Дергачівської селищної ради №15/6 від 22.06.1961 року ОСОБА_5 виділено земельну ділянку площею 700 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 у безстрокове користування для будівництва індивідуального житлового будинку, зобов'язавши до 31.12.1961 року отримати від БТІ технічну документацію на право забудови будинку по вищезазначеній ділянці (а.с.45).

На підставі рішення виконкому Дергачівської селищної ради №15/6 від 22.06.1961 року про відвід ОСОБА_5 земельної ділянки площею 700 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, 23.11.1961 року між ОСОБА_5 та Дергачівською селищною радою укладено договір про передачу у безстрокове користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку з терміном закінчення будівництва до 24.11.1964 року (а.с.43-44).

Як вбачається з заповіту від 26.11.2013 року посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №1882 ОСОБА_5 все належне їй майно що належить їй на день смерті за законом заповіла ОСОБА_3 (а.с.52).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 померла.

На підставі повідомлення КПТІ «Інвенрос» від 22.05.2014 року, згідно інвентаризаційної справи №3893 станом на 01.01.2013 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_5 згідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, завіреного 30.11.1961 року №3874 Дергачівською державною нотаріальною конторою. Остання інвентаризація проводилась 23.06.1972 року (а.с.12).

З повідомлення Дергачівської державної нотаріальної контори від 12.09.2014 року вбачається, що після смерті ОСОБА_5 до Дергачівської державної нотаріальної контори 17.03.2014 року надійшла заява при прийняття спадщини за заповітом від ОСОБА_3; 08.07.2014 року надійшла заява про прийняття спадщини від брата померлої - ОСОБА_1 (а.с.38-40).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є рідним братом позивача ОСОБА_1 Зазначений спірний будинок будував його брат, але в зазначеному будинку проживала їх сестра ОСОБА_5, сплачувала комунальні послуги за будинок, тобто фактично управляла житловим будинком. За якою адресою проживав ОСОБА_1 з 1958 року по 1965 року він не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 проживала у спірному будинку на підставі усної домовленості між нею та ОСОБА_1, після чого вона планувала передати зазначений будинок у приватну власність брату - ОСОБА_1

З дослідженого судом відеозапису неможливо встановити ким він був зроблений, між ким ведеться розмова та у зв'язку з нечітким звуком неможливо встановити про що йдеться у наданому відеозаписі.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребувати майно з чужого незаконного володіння може лише власник цього майна. Позивач жодних письмових доказів на підтвердження того, що спірне майно належить йому на праві власності не надав.

Земельна ділянка йому не виділялась, будинок йому не здавався.

За таких обставин у позивача відсутні правові підстави для визнання за ним права власності на спірний будинок та його витребування.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Як вбачається з ч.1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Посилання позивача на той факт, що ОСОБА_3 не є родичем ОСОБА_5, а тому вона не може бути спадкоємцем за заповітом є безпідставними. Позивачем вона не була залучена в якості відповідача та подала клопотання про залучення до участі у справі.

Пред'являючи позов ОСОБА_1 посилається на той факт, що він з 1958 року по 1965 року будував будинок за адресою: АДРЕСА_1, тому без його відому ОСОБА_5 вчиняти будь які правочини не могла, але ніяких належних доказів на підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 не надав.

Крім того, факт будівництва будинку без виділу земельної ділянки у встановленому законом порядку не тягне за собою виникнення права власності.

Статтею 405 ЦК України визначено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Оскільки позивач не був власником спірного будинку, його посилання на встановлення сервітуту є безпідставними.

Відмовляючи в задоволенні позову суд також виходить з того, що спірний будинок не може бути витребувано у померлої особи.

Що стосується пояснень ОСОБА_3 про застосування позовної давності, суд виходить з того, що позовна давність може бути застосована у разі доведеності та обґрунтованості позовних вимог. В даному випадку суд відмовляє в задоволенні позовних вимог по суті.

Судові витрати підлягають стягненню з позивача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 387, 1223, 1235 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 59, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради, треті особи: Дергачівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про відновлення порушеного права власності, визнання права власності - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.С. Овсянніков