У Х В А Л А
16 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Коротких О.А.,
суддів: Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Одеській області (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація ЮКАС» до Інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а:
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 11 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року, позовні вимоги задовольнив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 лютого 2015 року ці судові рішення залишив без змін.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Інспекція 2 квітня 2015 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Подана заява відповідає вимогам, встановленим статтею 239-1 КАС.
У заяві Інспекція посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 138, 139, 198, 201 Податкового кодексу України.
На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2013 року, яка, на думку Інспекції, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, судами встановлено фактичне здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ГРАНТ ТАЙМ», за результатами яких першим отримано належним чином оформлені податкові накладні, а також встановлено факт використання наданих послуг у власній господарській діяльності позивача, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про безпідставність донарахування податковим органом грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
Разом із тим у справі, на рішення в якій посилається Інспекція, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, суди встановили, що у даних спірних правовідносинах фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток стали висновки податкового органу щодо безтоварності операцій товариства з контрагентом, та зазначили, що сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що поставка товару мала місце, тому наявні у позивача первинні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, що передбаченні чинним законодавством. Суд касаційної інстанції зазначив, матеріалами справи не підтверджено, а позивачем не доведено реальність господарських операцій за спірним договором.
Таким чином, рішення касаційного суду від 20 листопада 2013 року, додане на обґрунтування заяви, постановлене цим судом за інших фактичних обставин справи перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України, а отже не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої Інспекцією заяви.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація ЮКАС» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.А. Коротких
Судді: І.Л. СамсінО.О. Терлецький