Справа № 682/4015/14-ц

Провадження № 2/682/1205/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2014 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Тончук Р.І.

при секретарі Придачук Г.Л.,

за участю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Посилається на те, що 31 січня 2014 року ОСОБА_2 позичив у нього 100000 грн. Тоді ж вони уклали письмовий договір позики та, крім того, відповідач видав йому розписку про отримання цієї суми позики. Згідно договору та розписки він зобов»язувався повернути борг до 1.03.2016 року щомісячними платежами в розмірі 4000 грн.(по 1000 грн. щотижня).

Однак, ОСОБА_2 боргу не повертає, жодної суми не сплатив. Борг становить 100000 грн. У зв»язку з цим відповідно до ст. 1052 ЦК України він вправі вимагати дострокового повернення боргу. Просить стягнути з відповідача на його користь 100000 грн. боргу.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав,давши пояснення про те, що фактично 100000грн. він у ОСОБА_1 не позичав. ОСОБА_1 давав йому у тимчасове користування автомобіль і вони уклали договір позики лише з метою перестраховки на випадок, якщо автомобіль буде пошкоджено або втрачено. В такому випадку він повинен був би сплатити позивачу зазначену суму коштів. Однак, автомобіль він ОСОБА_1 повернув,а, отже, не повинен сплачувати зазначену в договорі позики суму.

Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_2 у позивача ОСОБА_1 у борг 100000 грн. стверджується письмовим договором позики, що укладений між сторонами 31.01.2014 року та підписаний ними(а.с.4,5), розпискою відповідача про отримання цієї суми коштів(а.с.6).

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Позивачем надана крім договору,розписка відповідача про отримання у борг 100000 грн.строком до 1.03.2016 року. ОСОБА_2 у судовому засіданні ствердив факт написання ним власноручно цієї розписки та підписання договору. Неповернення боргу стверджується наявністю у позивача оригіналів договору позики та розписки. Відповідно до ст. 545 ч. 3 ЦК України виконання боржником свого зобов»язання підтверджується наявністю у нього боргового документа, а такі документи знаходяться у позивача. Доводи відповідача про те, що фактично він грошей у борг не отримував, а договір уклав та видав розписку як гарантію повернення позивачу взятого у тимчасове користування автомобіля у належному стані і лише в разі його пошкодження або знищення він повинен був би сплатити позивачу обумовлену ними суму коштів, спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.Зазначені відповідачем обставини у договорі не вказані і не стверджуються жодними доказами. Укладаючи договір, сторони зазначили в ньому, що укладення договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі. Умови договору їм зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін. Договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені в ньому. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - дружини сторін, даючи згоду відповідно на надання та отримання позики, також зазначали у своїх заявах про те, що це є саме договором позики, а не іншою угодою між сторонами. Це ж ствердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 Вона ж пояснила, що проект договору був наданий саме відповідачем.З цих підстав не можуть бути прийняті до уваги як належний доказ пояснення свідка ОСОБА_4 про те, що її чоловік ОСОБА_2 позики не отримував.Договір позики у встановленому порядку недійсним не визнаний.

Згідно договору позики відповідач зобов»язаний повертати позику щотижневими платежами в розмірі 1000 грн., або 4000 грн. щомісячно, як зазначено у розписці. З пояснень сторін вбачається, що відповідач зовсім не сплачував боргу . Отже, відповідно до ст.ст. 1050 ч. 2,1052 ЦК України позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики .

Згідно ст.526 ЦК України зобов»язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Невиконання боржником зобов»язання за договором

позики є підставою для стягнення з нього суми боргу.

Керуючись ст.ст.526,530, 1046, 1049, 1050, 1052 ЦК України, ст.ст. 8,10, 88,212, 213 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовільнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100000 грн. боргу за договором позики та 1000 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: