Справа № 682/3603/13-ц

Провадження № 2/682/1113/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2013 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Тончук Р.І.,

при секретраі Придачук Г.Л.,

за участю позивачки ОСОБА_2, її представника адвоката Андріївського О.А.,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про припинення права на частку в спільному майні,

встановив:

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про припинення власності на частку в спільному майні. Посилається на те, що з 2001 по 2012 рік перебувала у шлюбі з відповідачем. Під час перебування у шлюбі ними була приватизована двокімнатна квартира АДРЕСА_1. Згідно свідоцтва про право власності на це житло, що видане 27.11.2007 року квартира належить на праві спільної сумісної власності їй, ОСОБА_4 та їх неповнолітньому синові ОСОБА_5 17.04.2012 року шлюб між нею та ОСОБА_4 розірвано і він проживає з іншою жінкою. Однак, він зареєстрований у їх спільній квартирі, чинить їй перешкоди у користуванні квартирою, зокрема, змінив замок на вхідних дверях. У лютому 2013 року Славутським ЖКО на них було відкрито окремі особові рахунки. За спільною домовленістю було визначено, що вона та син користується більшою кімнатою, а відповідач меншою. Однак, він продовжував чинити їй перешкоди у користуванні квартирою, виганяв її з квартири, заблокував сірниками замок вхідних дверей, за його заявою Славутським РЕМ та Славутською філією Хмельницькгаз було відключено подачу електроенергії та газопостачання до квартири. Загальна площа квартири становить 88.7 кв.м., а житлова 36.4 кв.м. і виділ в натурі 1/3 частини неможливий. Спільне користування квартирою неможливе з-за неприязних стосунків, що склались між ними після розірвання шлюбу, постійних сварок, припинення сімейних стосунків. Крім того, сину виповнилось 10 років, а відповідно до ст. 50 ЖК України заселення однієї кімнати особами однієї статі , старшими за 9 років не допускається. У зв"язку з зазначеними обставинами просила припинити право власності ОСОБА_4 на 1/3 частину спірної квартири. Вартість цієї частини квартири в сумі 72991 грн. нею внесено на депозитний рахунок суду.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позов підтримала просить припинити право відповідача на належну йому частку квартири

Відповідач ОСОБА_4 позову не визнав, давши пояснення про те, що спірну квартиру отримав він, як військовослужбовець, від Міністерства оборони України. Після приватизації квартири він є власником 1\3 її частини. Іншого житла він не має, а тому категорично заперечує проти припинення права на цю частину квартири. Вартість квартири є суттєво заниженою і за кошти, внесені позивачкою на депозитиний рахунок суду, він не зможе придбати навіть однокімнатної квартири. Факт його проживання з іншою жінкою у її квартирі не може бути підставою для позбавлення його права на частину житла, що належить йому на праві власності. Він проживає з другою дружиною у її квартирі, але не має права власності на це житло, там не зареєстрований. У зв"язку з цим бажає залишити за собою право на 1\3 частину квартири. На них дійсно відкрито окремі особові рахунки і кожен з них окремо вносить плату за свою частину житла. Позивачка у спірній квартирі також не проживає, а проживає у квартирі свого батька, яка є вільною, оскільки батько проживає в окремому будинку. Позивачці та синові користуватись квартирою не перешкоджає. Замок на вхідних дверях змущений був змінити, оскільки він був зламаний у зв"язку з залиттям квартири. Постачання електроенергії та газопостачання до квартири за його заявою дійсно було тимчасово припинено, оскільки у ній ніхто не проживав, інших зазначених позивачкою перешкод в користуванні житлом також не вчиняв.

Заслухавши пояснення сторін, свідків,вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторонам та їх неповнолітньому сину на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. Зазначене стверджується свідоцтвом про право власності, виданим відділом приватизації житла та комунального майна Славутської міської ради 27.11.2007 року(а.с.6), витягом про реєстрацію права власності на це нерухоме майно(а.с.7),поясненнями сторін.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє , користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.Згідно ст. 369 ЦК України співвласники майна, що у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, є неподільною, спільне володіння та користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім"ї. Відповідачу ОСОБА_4 належить 1/3 частина спірної квартири і така частка не є незначною. Поділити житло в натурі неможливо, оскільки воно розташоване у багатоквартирному будинку і облаштовувати дві окремі квартири не має технічної можливості. Однак, сторони за взаємною згодою встановили порядок користування цим житлом. За їх домовленістю позивачка з сином користується більшою кімнатою, а відповідач меншою. У зв"язку з цим Славутським ЖКО кожному з них відкрито окремий особовий рахунок і вони окремо вносять плату за комунальні послуги. Зазначене стверджується поясненнями сторін, наданими ними квитанціями про сплату таких послуг(а.с.85-89). ОСОБА_4зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1, що стверджується довідкою сектору адресно-довідкової роботи УДМС України в Хмельницькій області від 18.11.2013 року(а.с.55). Іншого житла на праві власності, крім спірної квартири, він не має, що стверджується довідкою КП "Славутське ЖКО" від 14.11.2013 року № 165(а.с.63). Отже, припинення права на частку у спільній квартирі завдасть істотної шкоди його інтересам. Підстав вважати, що спільне володіння та користування спірною квартирою неможливе, немає, оскільки сторони самі встановили порядок користування нею. Спори, що періодично виникають між сторонами, не є підставою для припинення права відповідача на частину житла. У разі вчинення одним із співвласників перешкод у користування належною йому часткою, інтереси другого співвласника можуть бути захищені шляхом звернення до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні власністю.

Керуючись ст.ст. 316,317 319, 321,346, 365, 369 ЦК України, ст.ст. 8,10,212, 213 ЦПК України, суд

вирішив:

ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_4 про припинення права на частку у квартирі АДРЕСА_1, відмовити.

Внесені на депозитний рахунок суду 72991 грн. повернути ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня його оголошення.

Головуючий: