ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року Справа № 876/371/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Калуш та Калуському районі на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Калуш та Калуському районі про перерахунок пенсії -

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2014 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до УПФ України в місті Калуш та Калуському р-ні про зобов'язання відповідача зарахувати період з 27.01.1988 р. по 15.08.2000 р. до пільгового стажу за списком №1 з березня 2014 року.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.12.2014 року, - адміністративний позов задоволено частково. Визнано незаконними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу. Зобов'язано відповідача зараховувати позивачу час перебування на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом до стажу роботи для призначення пенсії за віком по Списку №1, при розрахунку коефіцієнту стажу,зараховувати цей стаж як пільговий з 27.01.1988 р. по 15.08.2000р., виплачувати пенсію у пільгових розмірах та повернути недоотриману суму пенсійних виплат з 01 березня 2014 року.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, зазначену постанову оскаржило управління Пенсійного фонду України в місті Калуш та Калуському районі, яке просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.12.2014 року та в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права та суттєвим порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи документальними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та Законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Судом першої інстанції встановлено що позивач працював в підземних роботах на руднику «Ново-Голинь» з 17.08.1963 р. по 26.01.1988 р. .Загальний стаж на травень 1991 р. при переході з пенсії по інвалідності на пільгову пенсію по віку за Списком №1,становив 30 років 11 місяць 5 днів, з яких 24 роки , 5 місяців і 9 днів - пільговий стаж, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах,що підтверджується копією трудової книжки.

Згідно листа управління Пенсійного фонду України в місті Калуші та Калуському районі № 384/Я-15 від 01.12.2014 року, повідомлено про те, що у березні 2014 р. було встановлено порушення у зарахуванні страхового стажу ,яке призвело до безпідставного завищення коефіцієнту страхового стажу роботи,внаслідок чого загальний стаж роботи після усунення порушення, становить 30 років 11 місяців 05 днів,в тому числі робота за Списком №1 -21 рік 02 місяці 14 днів,робота в шахті - 3 роки 12 днів,а розмір пенсії становить 2030,92 грн..

До 13.05.1991 року позивач отримував пенсію по інвалідності по 2 групі внаслідок профзахворювання , а з 13.05.1991 року йому була призначена пенсія за віком по Списку №1.

З 01.03.2014 року відповідачем було зменшено розмір пенсії до 2030,92 грн..

Позивач 24.11.2014 року звернувся до відповідача з заявою про надання інформації щодо зменшення пенсії, та отримав відповідь від 01.12.2014 року № 384/Я-15 , що при переведенні його з 13.05.1991 року на пенсію за віком за Списком №1 період перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання було помилково занесено в електронну базу даних, як робота за Списком № 1. З 01.03.2014 року пенсійну справу приведено у відповідність до норм чинного законодавства і періоди перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання занесено в базу даних як перебування на інвалідності. Тому розмір пенсії зменшився.

Ст.24 ч.1 аб.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відповідно до ст.9 ч.4 Закону України «Про охорону праці» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Згідно ст.56 ч.5 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Враховуючи положення вищевикладених норм колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період перебування позивача на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням, а саме: з 27.01.1988р. по 15.08.2000р., повинен зараховуватися при призначенні та визначенні йому розміру пенсії як період роботи за Списком №1, оскільки законодавець прямо вказує на зарахування даного стажу як на стаж роботи із шкідливими умовами для призначення пенсії не просто на пільгових умовах, а й в пільгових розмірах.

Однак, згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку. Позивач пропустив належний строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом лише 03.12.2014 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто починаючи з 03.06.2014 року, а позовні вимоги поза межами строку звернення до суду, - слід залишити без розгляду.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання про помилковість висновку суду першої інстанції в частині незастосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, відтак оскаржувану постанову належить скасувати та винести нову про часткове задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.3 ч. ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Калуш та Калуському районі - задоволити частково.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.12.2014 року по справі № 345/4995/14-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити частково.

Визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в місті Калуш та Калуському районі щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 періоду перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням до пільгового стажу за Списком №1.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Калуш та Калуському районі зараховувати ОСОБА_1 період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з 27.01.1988 р. по 15.08.2000р. до пільгового стажу роботи за Списком №1.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Калуш та Калуському районі повернути позивачу недоплачену суму пенсії, починаючи з 03.06.2014 року та проводити виплату пенсії згідно норм діючого законодавства України.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Калуш та Калуському районі про перерахунок пенсії за період з 01.03.2014 року по 02.06.2014 року - залишити без розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: C.М. Кузьмич

В.З. Улицький