УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2015 р. Справа № 876/112/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Кузьмича С.М., Бруновської Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Державної міграційної служби України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Луцького міського відділу управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 17 вересня 2014 року позивач звернулася до Луцького МВ УДМСУ у Волинській області з метою подання документів на оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Позивачем було подано органу міграційної служби наступні документи: заяву-анкету встановленого зразка, паспорт громадянина України, копію виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см та оригінал квитанції про сплату державного мита. Проте, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 231 від 31 березня 1995 року "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення", крім вищеперерахованих документів, працівник Луцького МВ УДМСУ у Волинській області вимагав надання додаткових документів: заяви-доручення для оформлення довідки про несудимість та ксерокопії паспорта громадянина України. Поряд з цим, наполягав на обов'язковій оплаті добровільної платної послуги вартістю 87,15 грн. за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та оплаті 120,00 грн. за бланк паспорта з обов'язковим наданням квитанцій про оплату цих послуг. Позивач з такими вимогами працівника Луцького МВ УДМСУ у Волинській області не погодилася, оскільки такі вимоги постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 не передбачені. Луцьким МВ УДМСУ у Волинській області було відмовлено позивачу у прийнятті документів на оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Позивач оскаржила відмову у прийнятті документів на оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон шляхом подання 17 вересня 2014 року письмової заяви та скарги на ім'я начальника Луцького МВ УДМСУ у Волинській області. Проте, листом від 08 жовтня 2014 року за №0710/91-К відповідачем запропоновано позивачу оплатити вартість послуг за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87,15 грн. та вартість бланка паспорта в розмірі 120,00 грн., а також повторно звернутися до відповідного підрозділу ДМС України з переліком документів, визначених пунктом 9 додатку № 4 до наказу ДМС України від 11 березня 2013 року № 48 (у редакції наказу ДМС України від 15 жовтня 2013 року № 232). Позивач вважає такі дії щодо відмови в прийнятті документів на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон неправомірними, така відмова не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, а відтак не погоджуючись з вищезазначеним звернулась до суду.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у прийнятті документів для оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон з підстави ненадання квитанцій про сплату вартості послуги за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87 гривень 15 копійок та вартості бланка паспорта в розмірі 120 гривень 00 копійок.
Зобов'язано Луцький міський відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області прийняти від ОСОБА_1 за її особистим зверненням документи для розгляду питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон без квитанцій про сплату вартості послуги за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87 гривень 15 копійок та вартості бланка паспорта в розмірі 120 гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Луцький міський відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Сторони в судове засідання не прибули, хоч про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 17 вересня 2014 року звернулася до Луцького МВ УДМСУ у Волинській області з метою подання документів на оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, подавши при цьому заяву - анкету (а.с.7), паспорт громадянина України (а.с.8-10), копію картки фізичної особи - платника податків (а.с.12), дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см (а.с.13), квитанцію про сплату державного мита в сумі 170,00 грн. (а.с.6).
Зазначені документи не були прийняті працівниками Луцького МВ УДМСУ у Волинській області та повернуті позивачу, зокрема з тих підстав, що позивач не надала документів про оплату послуги вартістю 87,15 грн. за оформлення та видачу паспорта громадянина України для тимчасового виїзду за кордон та про оплату вартості бланка паспорта в розмірі 120,00 грн.
ОСОБА_1 не погодившись з відмовою у прийомі документів подала 17.09.2014 року скаргу начальнику Луцького МВ УДМСУ у Волинській області (а.с.60, 61). За результатами розгляду даної скарги, листом від 08.10.2014 року за № 0710/89-Г запропоновано позивачу оплатити вартість послуг за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87,15 грн. та вартість бланка паспорта в розмірі 120,00 грн., а також повторно звернутися до відповідного підрозділу ДМС України з переліком документів, визначених пунктом 9 додатку № 4 до наказу ДМС України від 11 березня 2013 року № 48 (наказ ДМС України від 15.10.2013 року № 232) (а.с.14-16).
Статтею 7 Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 року № 3857-XII (далі - Закон № 3857-XII) закріплено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню. З метою реалізації наведеної бланкетної норми КМ України 31.03.1995 року було прийнято постанову № 231, якою затверджено Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення (далі - Правила № 231).
Відповідно до п. 10 Правил № 231, для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон подається: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 "Про державне мито" (далі - Декрет № 7-93), платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Відповідно до п. 6 ст. 2 Декрету № 7-93, державне мито справляється за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії. Підпунктом "б" пункту 6 статті 3 Декрету № 7-93 встановлено, що ставка державного мита за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон встановлюються в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 170,00 грн.
У пункті 27 розділу І Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, розмір плати за їх надання, затвердженого постановою КМ України від 04.06.2007 року № 795 (у редакції постанови КМ України від 26.10.2011 року № 1098), визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87,15 грн..
Отже, сплата встановленого Декретом № 7-93 державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із вчиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України паспорта на право виїзду за кордон, у тому числі й вартість бланка такого паспорта, вартість персоналізації, з огляду на що вимога повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта є протиправною. Також, неправомірною є й вимога відповідача стосовно сплати вартості бланка у розмірі 120,00 грн. у зв'язку з тим, що Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1098 (далі - Порядок № 1098), на який посилається Луцький МВ УДМСУ у Волинській області, не встановлює розмір такого відшкодування, не передбачають його й Правила № 231.
Колегія суддів констатує, що умови, які є обов'язковими для виконання при оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, встановлюються виключно положеннями Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 03.12.2013 року у справі № 21-416а13, яка в силу частини першої статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Колегія суддів не приймає до уваги покликання відповідача від 08.10.2014 року № 0710/89-Г (а.с.14-16) на положення Закону України "Про адміністративні послуги" від 06 вересня 2012 року № 5203-VІ (далі - Закон № 5203-VІ) та норми Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, зважаючи на те, що державний орган не повинен переслідувати мети отримання економічної вигоди від результатів своєї функціональної діяльності.
Згідно ст.11 Закону № 5203-VІ при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір). Розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються законом з урахуванням її соціального та економічного значення. Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) зараховується до державного або відповідного місцевого бюджету. Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб'єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб'єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо). Стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється.
Відповідно до положень ч.2 ст. 20 зазначеного Закону, до набрання чинності законом, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори), плата за надання адміністративних послуг (адміністративний збір) при зверненні за отриманням платних адміністративних послуг сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Відтак, положення Закону № 5203-VІ передбачають сплату адміністративної послуги одноразово за весь комплекс дій та рішень суб'єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків). Проте на даний час відповідний закон, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори) не прийнятий, а тому відповідна плата повинна сплачуватися у порядку і розмірах, встановлених законодавством, а саме Декретом № 7-93, оскільки інші платежі спеціальними правовими актами, що регулюють правовідносини з оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, - Законом № 3857-ХІІ та Правилами № 231 не передбачені.
Також, відповідно до п. 2, 3 Порядку № 1098 послуги надаються за письмовою заявою фізичних або юридичних осіб із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові (найменування), місця реєстрації/проживання (місцезнаходження) та виду послуги, а також за постановою (ухвалою) суду в цивільних та господарських справах; оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування замовником коштів через банки, відділення поштового зв'язку або програмно-технічні комплекси самообслуговування.
Отже, послуги, які надаються органами Державної міграційної служби не мають обов'язкового характеру та надаються лише за бажанням особи, на підставі поданої нею письмової заяви, тобто відповідач з огляду на положення Порядку № 1098 не може вимагати плати за адміністративні послуги.
Згідно з матеріалів справи позивачем не подавалось такої письмової заяви до територіального органу ДМС України, не отримував та не виявляв бажання отримувати від відповідача додаткові послуги, а відтак вимоги відповідача що сплатити платежі за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, які не передбачені Законом №3857-XII та Правилами № 231, є безпідставними.
Відносно вимоги позивача про кваліфікування протиправних дій та притягнення до відповідальності посадових осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 слід зазначити, що такі задоволенню не підлягають, оскільки до повноважень адміністративного суду не належить вирішення питання про притягнення до відповідальності посадових осіб за допущені порушення законодавства.
Таким чином, перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Державної міграційної служби України у Волинській області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі №803/2445/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: С.М. Кузьмич
Н.В. Бруновська