УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 р. Справа № 876/765/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Бруновської Н.В.,

при секретарі судового засідання - Корнієнко О.А.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському про визнання дій протиправними, та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2014 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському про визнання відмови неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

В обґрунтування позову вказав, що є пенсіонером за віком для осіб, що працювали в місцевостях Крайньої Півночі та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі. Страховий стаж роботи становить 34 роки 5 місяців 11 днів.

Відповідачем прийнято рішення про призначення йому пенсії на пільгових умовах. При призначенні пенсії та її подальших перерахунках до заробітної плати враховано: періоди роботи з 01.01.1978 р. по 31.12.1982 р., з 11.10.2008 р. по 27.03.2011р.; період догляду ним за дитиною з 28.11.2006 р. по 10.10.2008 р.; період отримання допомоги по безробіттю з 28.03.2011 р. по 14.06.2011 р.

Позивач звернувся до УПФУ в Надвірнянському р-ні із заявою про право на виключення із заробітної плати (доходу, допомоги по догляду за 3-х річною дитиною) періоду до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що дасть змогу збільшити коефіцієнт заробітної плати, що в свою чергу дасть можливість у подальшому отримувати збільшений розмір такої пенсії, але не використав своє право на проведення оптимізації відповідно до вимог абзацу 3 ч 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та просив здійснити йому перерахунок пенсії виключивши із заробітку не вигідний період з 11.10.2008 р. по 27.03.2011 р. та додатково оптимізувавши (виключивши)періоди догляду за дитиною з 28.11.2006 р. по 10.10.2008 р., а також період отримання допомоги по безробіттю з 28.03.2011 р. по 14.06.2011р. і здійснити виплату недоотриманих ним грошових коштів.

Приймаючи в січні 2014 р. рішення про призначення йому пенсії з 01.07.2011р., управління застосувало порядок оптимізації від 01.07.2011р. та виключило із заробітку період з 28.11.2006 р. по 31.01.2009 р. Для обчислення індивідуального коефіцієнту заробітної плати враховано суми заробітку з 01.01.1978 р. по 31.12.1982 р., з 01.02.2009 р. по 27.03.2011 р., та мінімальну заробітну плату за період отримання допомоги по безробіттю з 28.03.2011р. по 14.06.2011р.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.12.2014 року, - адміністративний позов задоволено. Визнано рішення відповідача щодо відмови у застосуванні позивачу порядку оптимізації заробітної плати з 01.07.2013 р. незаконним. Зобов'язано відповідача застосувати при призначенні позивачу пенсії та в подальшому її перерахунку порядок оптимізації заробітку, що був чинний з 01.07.2013 р., виключивши із заробітку невигідний період з 11.10.2008 р. по 27.03.2011 р. та додатково виключивши періоди догляду за дитиною з 28.11.2006 р. по 10.10.2008 р., а також період отримання допомоги по безробіттю з 28.03.2011 р. по 14.06.2011 р. та здійснити виплату недоотриманих ним грошових коштів.

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, зазначену постанову оскаржив відповідач, який просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.12.2014 року та в задоволенні адміністративного позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права та суттєвим порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі, отримує пенсію за віком , як особам, що працювали в місцевостях Крайньої Півночі і районах прирівняних до них відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Страховий стаж становить 34 роки 5 місяців 11 днів.

В січні 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив застосувати при призначенні йому пенсії та подальшому її перерахунку порядок оптимізації заробітку, що чинний з 01.07.2013 р., виключивши із заробітку не вигідний період з 11.10.2008 р. по 27.03.2011 р. та додатково оптимізувавши (виключивши)періоди догляду за дитиною з 28.11.2006 р. по 10.10.2008 р. та період отримання допомоги по безробіттю з 28.03.2011 р. по 14.06.2011р., що дозволить збільшити розмір пенсії призначений позивачу.

Листом відповідача від 29.01.2014р. за № 663/03, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону ,- за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що - для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01.01.2016 року, або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

За змістом листів відповідача від 29.01.2014р. за № 663/03, від 08 лютого 2014р. за № 36/м-10 та відповідно до довідки Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі від 01.03.2014р., розрахунок пенсії позивача проведено із заробітної плати за 116 календарний місяць за періоди роботи з 01.01.1978р. по 31.12.1982р., з 11.10.2008р. по 27.03.2011р. та період догляду ним за дитиною з 28.11.2006р. по 10.10.2008року та період отримання допомоги по безробіттю з 28.03.2011р. по 14.06. 2011р.. При цьому, із розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії відповідачем самостійно було виключено період з 28.11.2006р. по 31.01.2009р., який складає 27 календарних місяців.

Страховий стаж позивача становить 34 роки 5 міс.11днів, в розрахунок взято 116 місяців заробітної плати (до оптимізації), після проведення оптимізації в розрахунок взято 89 місяців, тобто виключено 27 місяців, відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, індивідуальний коефіцієнт для обчислення до оптимізації становив 2,59942, а після проведення оптимізації - 3,280061.(а.с.81).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до змісту ч. 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виключення періодів страхового стажу може проводитись лише за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, тобто в даному випадку - за заявою позивача. Відтак, суд першої інстанції вірно визнав неправомірною відмову відповідача у виключенні періодів страхового стажу для здійснення оптимізації розміру пенсії позивача.

У відповідності до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Сумуючи викладене, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що судом першої інстанції об'єктивно та правильно встановлені фактичні обставини справи, а судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст.205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.12.2014 року у справі № 348/1037/14-а - без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

Н.В. Бруновська

Повний текст ухвали виготовлено 10.04.2015 року