Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року справа №805/290/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Сіваченко І.В.

Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання: Копиця С.В.

За участю:

представників позивача Сергієнка Ю.Р., Фоменко Т.М.

представника відповідача Назаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські системи кабельних трас" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі № 805/290/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські системи кабельних трас" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132201/8330 від 28.04.2014 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські системи кабельних трас» м.Краматорськ, звернувся до Донецького окружного адміністратівного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000132201/8330 від 28.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік на 498 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 124,5 грн., оскільки підставою для його прийняття стало фактично помилкове відображення в податковій декларації з податку на прибуток за 2013 р. показників рядка 13 декларації.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи кабельних трас» м. Краматорськ про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000132201/8330 від 28.04.2014 року було відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що не згодні з висновком суду першої інстанції, в тому, що авансові внески з податку на прибуток та податок на прибуток це не один податок та зарахування надмірно сплачених сум за різними платежами повинно бути здійснено за заявою платника податків.

Обґрунтовуючи свою позицію зазначили, що з 03.03.2014 р. Відповідачем на підставі наказу № 225 від 18.02.2014 р. та повідомлення № 117 від 18.02.2014 р. була проведена документальна планова перевірка. За результатами документальної планової перевірки було складено акт від 17.04.2014 р. № 349/22-1-33529062 (надалі - Акт). На підставі цього Акту, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000132201/8330 від 28.04.2014р.

Перевіркою достовірності показників Декларації з податку на прибуток за 2013 рік 28.02.2014 № 9090924065 було встановлено, що Апелянтом до рядка 13 «Зменшення нарахованої суми податку» було внесено фактично сплачену суму авансових внесків, з урахуванням переплати, яка виникла в результаті нарахування авансових внесків у лютому 2013 у розмірі 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік, що є порушенням пункту 57.1 статті 57, пункту 2 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ зі змінами та доповненнями. В наслідок вищезазначеного, занижено податок на прибуток за 2013 рік у сумі 498.00 грн.

Апелянт вважає, що 18.01.2013 року він здійснив платіж на суму самостійно визначених авансових внесків за вірним кодом бюджетної кваліфікації, який був чинним на момент здійснення платежу та затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011р. (11021000 - податок на прибуток приватних підприємств).

18 лютого 2013 року був сплачений авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2013 року у розмірі 19 280.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1820 від 18.02.2013 року. Разом за січень - лютий 2013 року надмірно сплачена сума авансового внеску з податку на прибуток складає 498.00 грн.

Вважає, що Апелянт сплатив податок у відповідний бюджет у встановлений Податковим кодексом України термін, при цьому Податковий кодекс України не визначає на який рахунок потрібно зараховувати кошти.

Окрім того, розділом 1 «Загальні положення» наказу Державного казначейства України від 26 червня 2002 року № 122 «Про затвердження Положення про єдиний казначейський рахунок» встановлено, що єдиний казначейський рахунок - основний рахунок держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного та місцевих бюджетів через систему електронних платежів Національного банку України. Єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Згідно частини 4 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до частини 5 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Отже, аналіз норм Бюджетного кодексу України дає підстави для висновку, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами бюджету. Податки і збори (обов'язкові платежі) визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Відповідно до п. 37.3 ст. 37 Податкового кодексу України однією з підстав припинення податкового обов'язку є його виконання, тобто фактична сплата в повному обсязі у встановлений податковим законодавством строк відповідних сум податкових зобов'язань.

Також посилаючись на абзац перший пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України вважає, що авансові внески з податку на прибуток є формою сплати податку на прибуток, тобто цього ж податку, по якому у Апелянта виникла переплата, зарахування переплати проти грошових зобов'язань з податку на прибуток повинно проходити автоматично без подачі відповідної заяви.

Тобто, в даному випадку Відповідач повинен був самостійно без будь-якої заяви Апелянта здійснити зарахування суми надміру сплаченого ним авансового платежу з податку на прибуток у рахунок платежу з податку на прибуток за 2013 рік, чого Відповідач безпідставно не вчинив. Суд першої інстанції не врахував зазначені обставини та помилково прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Просили суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні пощовних вимог.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги, звернув увагу на те, що 18 лютого 2013 року був сплачений авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2013 року у розмірі 19 280.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1820 від 18.02.2013 року. Разом за січень - лютий 2013 року надмірно сплачена сума авансового внеску з податку на прибуток складає 498.00 грн.

Вважає, що було сплачено податок у відповідний бюджет у встановлений Податковим кодексом України термін, при цьому Податковий кодекс України не визначає на який рахунок потрібно зараховувати кошти. Відповідно п.87.1 ст.87 ПК України податковий орган мав право самостійно зарахувати переплату в авансовий платіж.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Наполягав на тому, що до рядка 13 «Зменшення нарахованої суми податку» було внесено фактично сплачену суму авансових внесків, з урахуванням переплати, яка виникла в результаті нарахування авансових внесків у лютому 2013 у розмірі 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік, що є порушенням пункту 57.1 статті 57, пункту 2 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ зі змінами та доповненнями. В наслідок вищезазначеного, занижено податок на прибуток за 2013 рік у сумі 498.00 грн. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи кабельних трас» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено Акт від 17.04.2014 р. № 349/22-1-33529062.

Актом перевіркі встановлено ряд порушень, а саме: порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік у сумі 498 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000132201/8330 від 28.04.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток за 2013 рік на 498 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 124,5 грн.

Як вбачаєтся з Акту перевірки за переіод з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. позивачем задекларовано податок на прибуток у сумі 127016 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. встановлено заниження податку на прибуток у сумі 498 грн., у тому числі за 2013 рік у сумі 498 грн.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначаєтся починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому встановлено граничний строк подання річної податкової декларація за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень" Кодексу платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Перевіркою достовірності показників декларації з податку на прибуток за 2013 р. від 28.02.2014 р. № 9090924065 було встановлено, що позивачем до рядка 13 "Зменшення нарахованої суми податку" було внесено фактично сплачену суму авансових внесків, з урахуванням переплати, яка виникла в результаті нарахування авансових внесків у лютому 2013 з розразунку 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік, що є порушенням п. 57.1 ст. 57, пункту 2 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями. В наслідок вищезазначеного, занижено податок на прибуток за 2013 р. у сумі 498 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем був розрахований платіж за авансовим внеском з податку на прибуток в розмірі 18841 грн.

Так, 08.11.2012 р. позивачем подана декларація з податку на прибуток підприємств за три квартали 2012 р. № 9069930966, відповідно до якої був нарахований податок на прибуток у розмірі 169571 грн. (14 рядок декларації), 1/9 податку на прибуток складає 18841 грн.

18.01.2013 р. позивачем був сплачений авансовий платіж з податку на прибуток за січень 2013 р. у розмірі 18900 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 1820 від 18.01.2013 р.

18.02.2013 р. позивачем був сплачений авансовий платіж з податку на прибуток за лютий 2013 р. у розмірі 19280 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 1964 від 18.02.2013 р.

В зв'язку з чим за січень 2013 р. позивачем надмірно сплачена сума з авансового платежу з податку на прибуток в сумі 59 грн., за лютий 2013 р. - 439 грн. відповідно, всього 498 грн., що не заперечується сторонами.

07.02.2013 р. позивачем подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2012 р. № 9086772067, відповідно до якої був нарахований податок на прибуток у розмірі 231359 грн. (14 рядок декларації), 1/12 податку на прибуток складає 19280 грн. (рядок 34 декларації).

Авансові внески з податку на прибуток у розмірі, визначеному декларацією за 2012 р., за період березень - грудень 2013 р., січень - лютий 2014 р. сплачені в повному обсязі що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та виписками банку (аркуш справи з 162 по 178).

Крім авансових внесків позивачем був сплачений податок на прибуток за 2012 р. у розмірі 58896 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1965 від 18.02.2013 р.

28.02.2014 р. позивачем подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2013 р. № 9090924065, відповідно до якої був нарахований податок на прибуток у розмірі 231000 грн. (10, 11 рядки декларації), 1/12 податку на прибуток складає 19250 грн. (рядок 23 декларації).

Авансовий внесок з податку на прибуток за березень 2014 р. був сплачений позивачем в повному обсязі 27.03.2014 р. відповідно до платіжного доручення № 6100 від 27.03.2014 р. Окрім авансового внеску з податку на прибуток позивачем був сплачений податок на прибуток за 2013 р. у розмірі 20 грн. відповідно до платіжного доручення № 5919 від 12.03.2014 р.

Апелянт вважає, що у зв'язку з тим, що за встановлений законодавством строк сплати податку на прибуток за 2013 р. у його підприємства існувала надмірно сплачена сума авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 498 грн., помилкове відображення в податковій декларації з податку на прибуток за 2013 рік показника у рядку 13 декларації не призвело до фактичних втрат державного бюджету. В зв'язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2013 р. у розмірі 498 грн.

Також апелянт зазначає, що відповідно до норм податкового законодавства сплата грошових зобов"язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та /або надміру сплачених сум з іншіх платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Оскільки авансові внески з податку на прибуток є формою сплати податку на прибуток, тобто цого ж податку, по якому у позивача виникла переплата, зарахування переплати грошових зобов'язань з податку на прибуток повинно проходити автоматично без відповідної заяви. Тобто в даному випадку відповідач повинен був самостійно без будь-якої заяви позивача здійснити зарахування суми надміру сплаченого ним авансового платежу з податку на прибуток у рахунок платежу з податку на прибуток за 2013 рік, чого відповідач не здійснив.

Колегія суддів не приймає до уваги обґрунтування апелянта з огляду на наступне.

За приписами п. 57.1. ст. 57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період.Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу Україні з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п. 87.1. ст. 87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

За приписами п. 127.1 ст. 127 ПК Україні ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 872 затверджено форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства та порядок заповнення.

Згідно цого наказу декларація з податку на прибуток та додатки до неї заповнюється платниками податку.

Суд зазначає, позивачем самостійно заповнена та подана декларація з податку на прибуток підприємтсв за 2013 рік разом з додатками. Відповідно до якої (рядок 13 ЗП) визначена сума зменшення нарахованої суми податку - 230980 грн. а також (рядок 14) податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 10 + рядок 11 + рядок 12 - рядок 13) - 20 грн. Крім того згідно додатку ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядок 13.7) cума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України позивачем визначена сума в розмірі 230980 грн., яка була відображена в рядку 13 декларації. Перевіркою декларації встановлено фактичне заниження податку на прибуток в розмірі 498 грн., в зв'язку з чим податковим органом було донараховано цю суму оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.

При таких обставинах колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який зазначив, що позивачем порушено норми податкового законодавства, а саме порядок заповнення декларації в зв'язку з чим ним фактично самостийно занижено податок на прибуток в розмірі 498 грн., що відображено в декларації з податку на прибуток за 2013 р.

Також не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що відповідач повинен був зараховувати переплату з авансового внеску з податку на прибуток у рахунок сплати податку на прибуток без його відповідної заяви, оскільки авансові внески з податку на прибуток та податок на прибуток це не один податок, з огляду на наступне.

Відповідно до Змін до бюджетної класифікації, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.01.2013 року N 19 класифікацію доходів бюджету, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року N 11 "Про бюджетну класифікацію" було доповнено, зокрема, позицією - 11024000 "Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств".

З матеріалів справи, а саме облікової картки позивача вбачається, що фактично авансовий внесок з податку на прибуток за 2013 року по коду бюджетної класифікації 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств» сплачено в сумі 230980 грн. з урахуванням переплати в розмірі 498 грн. зазначена переплата маєтся і на 2014 рік.

Також в матеріалах справи міститься облікова картка позивача (платіж 11021000 податок на прибуток приватних підприємств) відповідно до якої за 2013 р. нараховано та сплачено податку на прибуток в розмірі 20 грн.

Як вже зазначалося, аналіз норми п. 87.1. ст. 87. ПК України доводить, що без заяви у рахунок сплати грошових зобов'язань з відповідного платежу може бути здійснено зарахування за рахунок надміру сплачених сум саме такого ж платежу.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що у даному випадку мова йдеться про відповідні платежі, а не відповідні податки.

Позивачем здійснювалися платежі, які зараховувалися за кодом бюджетної класифікації - 11021000 податок на прибуток приватних підприємств, та за кодом бюджетної класифікації - 11024000 авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств.

Вказані два платежі, згідно вимог діючого законодавства, є різними, відповідно зарахування одного платежу у рахунок сплати іншого платежу без відповідної заяви позивача не передбачено. Таке зарахування можливо лише за наявності заяви позивача, яку він не надав і на час розгляду справи.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1 та 2 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0000132201/8330 від 28.04.2014 року, а доводи апеляції необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські системи кабельних трас" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі № 805/290/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі № 805/290/15-а - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржена протягом двадцяти днів після складення постанови в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов