Головуючий у 1 інстанції - Турченко О.В.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
УКРАЇНА
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2015 року справа №263/507/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Сіваченка І.В.
суддів Шишова О.О., Чебанова О.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 січня 2015 року у справі № 263/507/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області (далі - Управління) про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що з 15.01.2010 року вона вийшла на пенсію за віком, її загальний стаж державної служби склав 16 років 06 місяців 14 днів. Останнім місцем роботи була Жовтнева МДПІ м. Маріуполя. Позивачка була звільнена у зв'язку з досягненням граничного віку проходження державної служби відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу в Україні» (далі - Закон № 3723-XII). Однак, при нарахуванні пенсії позивачки Управлінням не були взяті до уваги всі суми, на які були нараховані і з яких були сплачені страхові внески, що призвело до заниження розміру пенсії. А саме, в наказі про звільнення було зазначено, що при звільненні повинна бути виплачена компенсація за невикористану відпустку, розмір якої, згідно довідки Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів в Донецькій області від 29.10.2014 року № 16784/с/05-81-05-013, становить 8 485,09 грн., а також премія за листопад 2009 року у розмірі 163,83 грн., за грудень 2009 року - у розмірі 670,81 грн. У вказаній довідці від 29.10.2014 року, а у довідці від 06.08.2014 року № 12879/с/-81-05-013 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-XII за період з 01.01.2005 року до 31.12.2009 року зазначено, що на всі виплати, включені у довідки, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 04.11.2014 року вона звернулась з заявою до Управління за перерахунком пенсії з урахуванням нарахованої та виплаченої компенсації за невикористану відпустку у розмірі 8 485,09 грн., премій за листопад та грудень 2009 року у розмірі 834,64 грн., з яких утримувався страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак в перерахунку їй було відмовлено. У зв'язку із наведеним позивачка отримує нижчу пенсію, ніж вона повинна отримувати відповідно до діючого законодавства. Просила суд визнати неправомірними дії Управління, які виразились в нарахуванні їй пенсії без урахування нарахованих та сплачених сум компенсації за невикористану відпустку, а також премії за листопад-грудень 2009 року, зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії з 01.11.2014 року, у розмірі 86 відсотків від сум заробітної плати. Крім того, просила встановити строк відповідачу для подання звіту про виконання постанови по справі в частині виконання зобов'язуючих дій - 2 місяці з дня набрання постановою законної сили.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 січня 2015 року у справі № 263/507/15-а у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що нарахована та виплачена компенсація за невикористану відпустку і премія, нарахована за період роботи в податковому органі, входить до складу заробітної плати та з таких сум було нараховано і утримано всі обов'язкові податки і збори, в тому числі страховий внесок на загальнообов'язкове пенсійне страхування, відтак, такі суми повинні бути включені в розрахунок пенсії. Крім того, судом першої інстанції не дана правова оцінка щодо того, чи повинні бути включені в перерахунок пенсії, компенсація за невикористання відпустку в сумі 8 485,09 грн. та премії, нараховані за період роботи (за листопад і грудень 2009 року), але після звільнення в сумі 834,64 грн., для нарахування пенсії чи ні. Відповідно дій Управління про відмову в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням сум компенсації на загальну суму 8 485,09 грн., та премії в сумі 834,64 грн., з сум з яких сплачувався страховий внесок на загальнообов'язкове пенсійне страхування на підставі доданої довідки від 29.10.2014 року № 16784/с/05-81-05-013, є незаконними, порушують законні права та інтереси, та істотно зменшують розмір пенсії.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Наказом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 14.01.2010 № 3-о позивачку звільнено на підставі ст. 30 Закону № 3723-XII (у зв'язку з набуттям граничного віку перебування на державній службі), з виплатою компенсації за невикористані щорічні відпустки. Загальний стаж державної служби ОСОБА_3 складає 16 років 06 місяців 14 днів.
Жовтневою МДПІ м. Маріуполя позивачці були надані довідка від 06.08.2014 року № 12879/с/-81-05-013 за формою № 5-1 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-XII за період з 01.01.2005 року до 31.12.2009 року та уточнююча довідка № 16784/с/05-81-05-013 від 29.10.2014 року про нараховану та виплачену позивачці компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 8 485,09 грн. та премії за листопад-грудень 2009 року у розмірі 834,64 грн., у яких підтверджено, що на всі виплати, включені у довідки, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
04.11.2014 року позивач звернулась до Управління із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням уточнюючої довідки № 16784/с/05-81-05-013 від 29.10.2014 року про нараховану та виплачену ОСОБА_2 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 8 485,09 грн. та премії за листопад-грудень 2009 року у розмірі 834,64 грн., у зв'язку із тим, що дані суми не були враховані при нарахуванні пенсії, що привело до заниження її розміру, проте листом від 07.11.2014 року №209(164/1)С-17-01-04 їй було відмовлено, оскільки надана нею довідка від 29.10.2014 року № 16784/с/05-81-05-013 не відповідає встановленій формі.
Форма довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-XII, затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011року №5-1.
Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд послався на те, що довідка Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів в Донецькій області від 29.10.2014 року № 16784/с/05-81-05-013 про нараховану та виплачену ОСОБА_2 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 8 485,09 грн. та премії за листопад-грудень 2009 року у розмірі 834,64 грн. (а.с.14), на підставі якої позивачка просить перерахувати її пенсію, не відповідає затвердженій формі, а тому не може бути підставою для призначення чи перерахунку пенсії державного службовця. У довідці від 06.08.2014 року № 12879/с/-81-05-013 за формою № 5-1 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-XII за період з 01.01.2005 року до 31.12.2009 року (а.с.10-13) у графі «Інші виплати» взагалі відсутні відомості про нарахування та виплату позивачці компенсації за невикористану відпустку та премій.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
Так, відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ (в редакції на час звернення позивачки за перерахунком пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до рішення Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року (справа № 21-430а11) за змістом норм статті 66 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", статті 41 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
За приписами частини другої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, факт нарахування та сплати страхових внесків або збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є визначальним для наявності у особи-пенсіонера права на врахування в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, і таке право прямо передбачено Законом № 3723-ХІІ.
При цьому апеляційний суд зазначає, що у довідці Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів в Донецькій області від 29.10.2014 року № 16784/с/05-81-05-013 про нараховану та виплачену ОСОБА_2 компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 8 485,09 грн. та премії за листопад-грудень 2009 року у розмірі 834,64 грн. (а.с.14) чітко визначено, що на ці виплати нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Виходячи з принципу превалювання змісту над формою, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок місцевого суду про необхідність відмову в позові у зв'язку з тим, що вказана довідка не відповідає формі довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-XII, затвердженій Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011року №5-1.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Що стосується відсотка від заробітку при обчисленні розміру пенсії позивачки під час здійснення їй перерахунку пенсії, апеляційний суд виходить з наступного.
Умови та порядок пенсійного забезпечення державних службовців визначено статтею 37 Закону № 3723-ХІІ. Редакція зазначеної статті змінювалась.
Так, відповідно до частин другої та п'ятої статті 37 Закону № 3723-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, право на отримання пенсії державних службовців мали особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявністю страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, що мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначалася в розмірі 80% від суми їх заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1% заробітку, але не більше 90% заробітної плати.
Законом № 3668-VІ, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 37 Закону № 3723-ХІІ (її текст викладено в новій редакції), зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається державним службовцям у разі реалізації ними такого права: пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Слід зазначити, що в подальшому законодавством 80 відсотків булло змінено на 70 відсотків.
Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини п'ятої статті 37 Закону № 3723-ХІІ щодо призначення державним службовцям пенсії у розмірі не більше 90 відсотків від суми заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.
Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій державним службовцям регулює стаття 37-1 Закону № 3723-ХІІ, положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому дійшла такого правового висновку: внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 37 Закону № 3723-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії державних службовців, є положення статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.
Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічна правова позиція зі спірного питання в подібних правовідносинах висловлювалась Верховним Судом України у постановах від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13 та від 17 грудня 2013 року.
За приписами частини другої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-ІV передбачено, що перерахунок пенсії проводиться у такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо відповідну заяву подано пенсіонером після 15 числа.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідні документи про заробітну плату від 29.10.2014 року позивачка надала до відповідача разом із заявою про перерахунок пенсії 04.11.2014 року (а.с.16).
Відтак, відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії з 01.11.2014 року.
Також позивачка просила встановити Управлінню строк надання відповіді про виконання судового рішення в частині виконання зобов'язуючих дій два місяці з моменту набрання законної сили рішення.
Відповідно до частини першої статті 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, ухваленого не на користь суб'єкта владних повноважень є правом суду, а не його обов'язком.
Норми статті 267 КАС України є спеціальними порівняно із загальними нормами, викладеними в пункті 4 частини першої статті 163 КАС України.
Апеляційний суд на власний розсуд не знаходить підстав на даній стадії судового процесу для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, тому апеляційна скарга задовольняється частково.
Відповідно до положень статті 94 КАС України понесені позивачкою судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви в сумі 73,08 грн. (а.с.1,2) та апеляційної скарги в розмірі 36,54 грн. (а.с.46) підлягають їй відшкодуванню в загальній сумі 109,62 грн.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції не обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена без додержанням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, п.4 ч.1 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 січня 2015 року у справі № 263/507/15-а - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області в нарахуванні пенсії без урахування компенсації за невикористану відпустку в сумі 8 485,09 грн., без урахування сум премій в сумі 834,64 грн., за період роботи в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя, з сум яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області провести з 01.11.2014 року перерахунок пенсії та виплатити пенсію у розмірі 86% від усіх сум заробітної плати з урахуванням за невикористану відпустку в сумі 8 485,09 грн., та з урахуванням премії за листопад та грудень 2009 року в сумі 834,64 грн., за період роботи в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя, з сум яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно довідки від 29.10.2014 року № 16784/с/05-81-05-013.
У встановленні Управлінню Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області строку надання відповіді про виконання судового рішення в частині виконання зобов'язуючих дій, з моменту набрання законної сили рішення - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (87514, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 109 (сто дев'ять) гривень 62 коп.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: О.О.Шишов
О.О.Чебанов