ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"17" січня 2007 р. Справа № 439/2-2005
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Ватутінський ремонтно –механічний завод”, м. Ватутіно
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Плисецький гранітний кар’єр”, с. Плисецьке
Про стягнення 58 072,90 грн.
Суддя Мальована Л. Я.
Представники:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Неділько М. М.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 58 072 грн. 90 коп. які складають: 40 581 грн. 44 коп. заборгованість по договору від березня 2002 р., інфляційні - 13 939 грн. 19 коп.; 3% річних в сумі 3 552 грн. 27 коп.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві, подав зустрічний позов про визнання договору недійсним, який ухвалою суду від 13.02.2006 р. прийнято до провадження. Позивачем по первісному позову подано відзив на зустрічний позов із запереченнями.
За клопотанням відповідача провадження у справі зупинялось на підставі ст. 79 ГПК України для проведення бухгалтерської та технічної експертизи у справі, про що свідчать ухвали суду від 23.02.2006 р. та від 14.09.2006 р.
Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 19.12.2006 р. після повернення справи з КНІСЕ про неможливість дачі висновку щодо проведення судово –технічної експертизи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача суд встановив наступне: по - первісному позову.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 58 072 грн. 90 коп. заборгованості за проведення ремонтних робіт. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на договір укладений між сторонами в березні 2002 р. на проведення ремонту бурового станка 5 СБШ –200 –36. Відповідно до п. 2.1 договору ціна за виконаний ремонт визначається по калькуляції з замовником на підставі дефектного акту і складає 40 581 грн. 44 коп. Позивачем був виставлений відповідачу рахунок № 311 від 30.11.2002 р. на вищезазначену суму , який не оплачений на день розгляду справи. Крім суми боргу позивач просить стягнути інфляційні та 3% річних, передбачені ст. 625 ЦК України.
На день розгляду справи від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивач не надав оригіналів документів, а саме калькуляції від березня 2002 р. та дефектного акту від 05.03.2002 р. Зазначене клопотання суд задовольняє з таких підстав:
Позивач в засідання суду не з’явився без поважних причин, про що був належним чином повідомлений судом, не виконав вимоги суду викладені в ухвалах від 29.12.2005 р., 24.01.2006 р., тому суд залишає позов без розгляду, оскільки вважає, що у позивача відпав інтерес до даної справи.
Що стосується зустрічного позову суд зазначає слідуюче.
Відповідач (позивач) звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визнання договору недійсним.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що даний договір являється договором підряду. Ціна є однією з істотних умов договору підряду, а калькуляція від березня 2002 р. складена на підставі дефектного акту від 05.03.2002 р. є складовою і невід’ємною частиною договору, яка фактично виражає ціну у формі грошового вираження вартості виконання робіт. Однак калькуляція зі сторони замовника повинна бути погоджена та підписана директором КП “Плисецький гранітний кар’єр” Зарагуловим П. Г., як передбачено п. 2.1 договору, а вона підписана головним інженером Дробот В. М., який не має права підпису. Що стосується дефектного акту то він теж не підписаний директором, а підписаний тим же представником що і калькуляція, тобто сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору. Ціна в договорі відсутня, а сам договір не відповідає вимогам ст. ст. 638, 843, 207, 208, 853 ЦК України, ст. ст. 179, 189, 181 ГК України.
Відповідач (позивач по первісному позову) у відзиві на зустрічний позов заперечує посилаючись на те, що калькуляція та дефектний акт були складені належним чином і підписані уповноважними посадовими особами.
Крім того відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Договір був укладений у березні 2002 р. з терміном дії до 31.12.2002 р., отже право позивача для звернення до суду втрачене, просить в зустрічному позові відмовити.
Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред’явлення якого виникло до 1 січня 2004 р. застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше. Як свідчить поданий до суду договір від березня 2002 р., термін дії договору встановлено до 31.12.2002 р., тобто право на позов у позивача виникло з 01.01.2003 р., до вступу нового Цивільного кодексу в дію. Із зустрічним позовом позивач звернувся в процесі розгляду справи тільки 03.02.2006 р. з пропуском строку встановленого ст. 71 ЦК УРСР.
Відповідно до ст. 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови у позові. Клопотання щодо поновлення строку та поважних причин пропуску строку позивач до суду не надав. Подані до суду клопотання про визнання неналежними доказами документів –калькуляції та дефектного акту господарсько - процесуальним кодексом не передбачено.
За таких обставин, в зустрічному позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 71, 80 ЦК УРСР, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
Первісний позов залишити без розгляду.
В зустрічному позові відмовити.
Суддя Мальована Л. Я.