ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26.03.2015Справа №910/7037/15-г

Суддя Яковенко А.В., розглянувши

позовну заяву Малого приватного підприємства "Джо"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 55 877,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Джо" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про зобов'язання вчинити дії та стягнення 55 877,70 грн.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява без номеру від 18.03.2015 (вх. №7037/15 від 23.03.2015) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У відповідності до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 за №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як визначено Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2015 року - 1218,00 гривень.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі

Таким чином, з 01.01.2015 розмір судового збору за розгляд в господарському суді позовних заяв немайнового характеру становить 1218,00 грн., а за розгляд позовних вимог майнового характеру - не менше 1827,00 грн. та не більше 73080,00 грн.

З позовних матеріалів вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги, а саме:

-зобов'язання виконати певну дію, що на думку позивача, є немайновою вимогою;

-відшкодування завданих збитків у розмірі 55 877,70 грн. - майнова вимога.

Так, предметом поданого позову, зокрема, є зобов'язання відповідача, у відповідності до укладеного з ним Договору на розрахунково-касове обслуговування від 10.10.2008, виконати платіжне доручення в іноземній валюті №54 від 03.12.2014 на перерахування 54 668,70 дол. США та стягнення суми збитків у розмірі 55 877,70 грн.

У розумінні положень Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" вимога перерахувати грошові кошти підлягає вартісній оцінці, оскільки саме від розміру такої вартісної оцінки (суми вимоги) обраховуватиметься пеня, яка за своєю правовою природою є майновою санкцією за порушення грошового зобов'язання. У пункті 1 вказаного Закону також надано тлумачення, що переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Отже, із наведеного тлумачення також вбачається, що наслідком зобов'язання банку перерахувати кошти буде рух певної конкретної визначеної суми грошових коштів, які відповідно можуть бути вартісно оцінені.

Відтак, суд приходить до висновку, що заявлена вимога про зобов'язання перерахувати 54 668,70 дол. США направлена на захист майнового інтересу позивача та підлягає вартісній оцінці по відношенню до суми грошових коштів, які позивач просить перерахувати, а тому така позовна вимога є майновою вимогою, і тому судовий збір, відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання даного позову має справлятися, за дві майнові вимоги - у відсотковому співвідношенні до ціни позову, та згідно встановлених законом граничних розмірів.

Проте позивач, як вбачається з описової частини поданого ним позову, помилково кваліфікує заявлені позовні вимоги як майнового так і немайнового характеру, та сплачує 3045,00 грн. судового збору, тоді як мало бути сплачено 26 429,16 грн., як за дві майнові вимоги.

Отже, оскільки позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Фактично Малим приватним підприємством "Джо" до позовної заяви без номеру від 18.03.2015 (вх. №7037/15 від 23.03.2015) додано фіскальний чек №2898 від 18.03.2015 на підтвердження надання послуг поштового зв'язку, проте відсутній опис вкладення у цінний лист.

Крім того, з переліку додатків до позовної заяви, а саме п. 20 вказаних додатків вбачається, що позивачем до позовної заяви тільки долучена: «Поштова квитанція від 18.03.2015, про відправлення позовної заяви та додатків до неї на адресу Відповідача».

Статтями 4-2 та 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З огляду на вищевказані обставини, у суду відсутня можливість визначити, які саме документи надіслані позивачем на адресу відповідача.

При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.

Документи, що підтверджують надсилання відповідачу копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов'язані з розглядом спору та забезпеченням його правильного і своєчасного вирішення.

Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст. 63 зазначеного Кодексу України.

Таким чином, суддя повертає позивачу позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, як передбачено п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Крім того, згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 за №18 подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізит "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Додані до позовної заяви без номеру від 18.03.2015 (вх. №7037/15 від 23.03.2015) докази не засвідчені належним чином, оскільки на останніх відсутні відмітки відповідно до вказаних вище вимог, а саме дати засвідчення копій.

Також судом прийнято до уваги Постанову Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, абзацу 1 п. 3.5, де зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст.ст. 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Проаналізувавши всі наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом, відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя А.В.Яковенко