РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2015 року Справа № 902/181/15
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.
при секретарі Максютинська Д.В
за участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився;
від відповідача: представник не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу позивача Публічного Акціонерного товариства"АКЦЕНТ-БАНК" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.03.2015 року у справі № 902/181/15 (суддя Білоус В.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства"АКЦЕНТ-БАНК"
до відповідача Приватного підприємства "ДІНАРА ПЛЮС"
про стягення заборгованості в сумі 37 593 грн. 99 коп.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10 березня 2015 року в справі № 902/181/15 (за позовом Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК (надалі - Позивач) до Приватного підприємства «ДІНАРА ПЛЮС» (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 37 593 грн. 99 коп.; а.с. 78-80) позов Позивача залишено без розгляду на підставі пунктів 1, 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Позивач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 86-88), у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати повнітю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вказана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права. Крім того, апелянт як на підставу скасування ухвали суду, посилається на те, що юридична особа безпосередньо не може брати участь у справі, а ці справи ведуть фізичні особи - працівники або представники. Тобто, як зазначає апелянт, Публічне акціонерне товариство «КБ Приватбанк» може реалізувати свої права та обов'язки у судовому процесі лише через свого представника - фізичну особу. Крім того, видача керівником юридичної особи довіреності працівникові не може вважатися передорученням.
Ухвалою суду від 1 квітня 2015 року (а.с. 85) апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 14 квітня 2015 року на 12 годину 00 хвилин.
Представники Позивача та Відповідача в судове засідання від 14 квітня 2015 року не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про врученя поштового відправлення (а.с. 97-98). Крім того, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 1 квітня 2015 року явка сторін не була визнана обов'язковою.
Відповідно до пунктів 3.9.2, 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору; при цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Разом з тим, 15 квітня 2015 року закінчується п'ятнадцятиденний термін розгляду апеляційної скарги на ухвалу, котрий не може бути перевищеним.
З врахуванням вищенаведеного та враховуючи приписи статтей 101, частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України в розрізі закінчення п'ятнадцятиденного строку розгляду даної апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Позивача та Відповідача, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги Позивача слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду Вінницької області по справі № 902/181/15 залишити без змін. При цьому, колегія апеляційного господарського суду виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 лютого 2015 року від імені Позивача, посилаючись на статті 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, здійснено звернення до суду з позовом про стягнення з Відповідача 37 593 грн. 99 коп. у зв`язку з невиконанням умов договору № б/н від 16 червня 2011 року, в тому числі 22 000 грн. - заборгованості по кредиту, 10 180 грн. 50 коп. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 3 888 грн. 12 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1 525 грн. 37 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом.
Ухвалою місцевого господарського суду від 17 лютого 2015 року було порушено провадження у справі № 902/181/15 та призначено розгляд позовної заяви на 10 березня 2015 року на 11 год. 00 хв..
Пунктом 4 резолютивної частини даної ухвали було витребувано, серед інших документів, від Позивача, докази, які б стверджували право представника ПАТ КБ "Приватбанк" Сафіра Ф.О. підписувати позовну заяву Позивача та докази, які б надавали право ПАТ КБ "Приватбанк" бути представником Позивача.
З огляду на неподання витребовуваних ухвалою місцевого господарського суду від 17 лютого 2015 року доказів, місцевий господарський суд своєю ухвалою від 10 березня 2015 року позов Позивача залишив без розгляду на підставі пунктів 1, 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суду дослідивши подану позовну заяву з доданими до неї доказами в площинні норм чинного законодавства України зауважує наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Колегією суддів встановлено, що позовна заява Позивача від 6 лютого 2015 року підписана представником ПАТ КБ "Приват Банк" Сафір Ф.О. за довіреністю (а.с. 3-6).
У матеріалах справи наявна довіреність № 986 від 25 грудня 2012 року (а.с. 14), видана Позивачем, ідентифікаційний код юридичної особи 14360080, місцезнаходження юридичної особи: 49074, місто Дніпропетровськ, вулиця Батумська, будинок 11, зареєстроване 30 жовтня 1992 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перереєстроване 24 вересня 2009 року, запис № 12241050013039198, в особі Голови Правління Позивача Малихіної Наталі Альбертівнни (яка зареєстрована за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Щербини, буд 4. кв.37), та діє на підставі Статуту Позивача, згідно якого останнє уповноважує ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (скорочена назва - ПриватБанк), код ЄДРППОУ 14360570, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50 в особі предстаників ПриватБанку (далі - Представник) на здійснення від його імені визначених даною довіреністю дій.
Довіреність видана без права передоручення та є чинною до 31 грудня 2015 року.
Дана довіреність підписана головою Правління Позивача - Малихіною Н.А. та містить відтиск печатки Позивача.
Разом з тим, матеріали справи містять довіреність Публічного акціонерного товариства Комерцйіний банк "ПриватБанк" № 3913-О від 25 жовтня 2012 року, зі змісту якої вбачається, що останнє уповноважує Сафіра Федора Олеговича представляти інтереси саме ПАТ КБ "ПриватБанк", а не Позивача, що в свою чергу протирічить зазначеному в Довіреності № 986 від 25 грудня 2012 року, виданій Позивачем (на здійснення від імені Позивача визначених даною довіреністю дій).
З огляду на те, що вказана довіреність від 25 жовтня 2012 року видана на ім`я Сафіра Ф.О. на два місяці раніше довіреності Позивача від 25 грудня 2012 року № 986, виданої ПАТ КБ "Приват Банк", колегія суду приходить до висновку, що довіреність ПАТ КБ "Приват Банк" на ім`я Сафіра Ф.О. видана не на виконання довіреності Позивача від 25 жовтня 2012 року, а лише на представництво інтересів ПАТ КБ "Приват Банк".
Крім того, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 1 квітня 2015 року (а.с. 85) було зобов`язано Позивача надати суду докази, які б стверджували право представника ПАТ КБ «Приватбанк» Сафіра Ф.О. підписувати позовну заяву Позивача та докази, які б надавали право представнику ПАТ КБ «Приватбанк» Сафіру Ф.О. бути представником Позивача.
Необхідність витребування таких доказів викликана тим, що позовна заява Позивача підписана саме представником ПАТ КБ «Приватбанк» Сафір Ф.О. за довіреністю, без підтвердження відповідного права на подання та підписання такої заяви, а також з огляду на те, що дана довіреність видана раніше, ніж Позивач видав довіреність ПАТ КБ "Приват Банк" (дані докази витребовувалися і судом апеляційної інстанції).
Проте, Позивач вимоги суду, викладені в ухвалі від 1 квітня 2015 року, також не виконав (як і не виконав аналогічні вимоги щодо подання даних доказів, висвітлених в ухвалі місцевого господарського суду) , про причини невиконання суд не повідомив, а тому судова колегія дійшла висновку, що Позивач не подав витребувані судом документи без поважних причин.
З огляду на вищевказане суд констатує, що невиконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 1 квітня 2015 року, щодо неподання відповідних доказів (котрі надають право представнику ПАТ КБ «Приватбанк» Сафіру Ф.О. бути представником Позивача) позбавляє колегію суду дослідити правильність та законність подання позову та представництво інтересів Позивача представником ПАТ КБ «Приватбанк» Сафір Ф.О..
З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позовна заява Позивача підписана Сафіром Федором Олеговичем на підставі довіреності на представництво інтересів ПАТ КБ "ПриватБанк", а у матеріалах справи відсутня належна довіреність, видана саме ПАТ КБ «ПриватБанк» на представництво інтересів Позивача саме Сафіром Федором Олеговичем, то, відповідно, позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати, у зв`язку з чим позов у даній справі слід залишити без розгляду, на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, колегія суду звертає увагу, що Позивачем також було не виконано вимоги суду, наведених в ухвалі місцевого господарського суду від 17 лютого 2014 року (а.с. 1-2), щодо подання оригіналів документів або належним чином засвідчених копій документів, що в свою чергу позбавило суд можливості вирішити спір по суті.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з`явився на виклик у засідання господарського суду і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.
Пунтом 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що: при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог Позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем не було подано витребовувані, ухвалою місцевого господарського суду від 17 лютого 2015 року, докази, а саме: оригінал кредитної справи на Відповідача; оригінал заяви про відкриття поточного рахунку від 16 червня 2011 року в матеріали справи та картка зі зразками підписів; доказів про дату встановлення і доведення до Відповідача розміру кредитних лімітів; довідку органу Державної казначейської служби про зарахування 1827 грн. судового збору до Державного бюджету; доказів укладення договору про надання кредиту в установленому законом порядку і спосіб; договору банківського кредитування Відповідача, докази погодження в ньому всіх істотних умов передбачених законом для таких договорів, докази підписання цього договору повноважною особою Відповідача; письмові пояснення про те, в якому розмірі (сумі) Відповідачу було встановлено кредитний ліміт; письмові пояснення з доказами про те, в якій сумі і коли було надано кредит, якими доказами це підтверджується, в які строки і в якій сумі кредит підлягав поверненню, в якій сумі і коли кредит було повернуто і якими доказами це стверджується, якщо повернення кредиту здійснювалося; в якій сумі і за який період нараховано відсотки за користування кредитом, в які строки і в яких сумах, і на підставі чого вони мали бути сплачені, в якій сумі отримана оплата відсотків за користування кредитом, якими доказами це стверджується (якщо оплата відсотків здійснювалася); письмових пояснень про те, на яку суму, за який період нараховано відповідачеві пені, комісії за користування кредитом, в якій сумі відповідачем проведено оплату; докази в оригіналі в справу з відмітками банку (авізо), скріплені операціоністом кредитної установи, із зазначенням його прізвища, ініціалів, печатки банку (банківські виписки, меморіальні ордери, платіжні доручення, тощо) отримання кредитних коштів Відповідачем в сумі 22 000 грн. (або в більшій сумі, якщо таке мало місце), докази про дату і суму видачі (надання) кредиту в розмірі 22 000 грн. (або в більшій сумі, якщо таке мало місце); детальний акт звірки розрахунків по сумі наданого, повернутого кредиту, нарахованих, сплачених відсотків, для проведення якої з'явитися до відповідача; детальний обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, в тому рахунку боргу, пені, процентів, комісії; детальний обґрунтований розрахунок утворення суми боргу 22 000 грн., в якому вказати дату, документ, суму кредиту виданого за цим документом, загальну суму виданого кредиту, докази отримання і використання кредиту відповідачем, докази (банківські виписки) про дату і суму отриманої часткової оплати, зазначення суми боргу неповернутого кредиту, первинні бухгалтерські документи в обґрунтування цього розрахунку.
Колегія суду зауважує, що витребування місцевим господарським судом вказаних доказів було обумовлене вимогами статей 33, 34, 43, пункту 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких: позовна заява повинна містити докази які підтверджують викладені в ній обставини; докази мають подаватися сторонами та іншими учасниками судового процессу; ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; якщо обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Водночас, як вбачається з матеріалів даної справи Позивач не виконав вимог ухвали місцевого господарського суду від 17 лютого 2015 року так як і не повідомив суд про поважність причин невиконання вимог ухвал суду, а тому все вищеописане опосередковано свідчить, що такі дії вчинені без поважних причин.
Враховуючи все вище висвітлене та те, що позовна заява підписана особою, повноваження якої на підписання позовної заяви не підтверджені, яка не мала права її підписувати, неподання Позивачем без поважних причин витребовуваних доказів (як ухвалою місцевого суду так і ухвалою суду апеляційної інстанції), що позбавляє суд процесуальної можливості дослідити позовну заяву на предмет її відповідності вимоги Господарського процесуального кодексу, котрі ставляться до позовних заяв, а тому, колегія суду приходить до висновку про залишення позову без розгляду на підставі пунктів 1, 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно, на переконання колегії суду, місцевим господарським судом законно та обгрунтовано позов Позивача до Відповідача про стягнення заборгованості в сумі 37 593 грн. 99 коп. залишено без розгляду.
Інші доводи апелянта є безпідставними, спростовуються усім вищеописаним у даній судовій постанові, і до уваги апеляційним господарським судом не беруться.
Враховуючи усе вищевказане у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу господарського суду Вінницької області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача - без задоволення.
Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Позивачем.
Керуючись статями 49, 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ - БАНК" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 10 березня 2015 року - залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 10 березня 2015 року в справі № 902/181/15 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
5. Справу № 902/181/15 повернути господарському суду Вінницької області.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.