КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2015 р. Справа№ 910/14872/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Дикунської С.Я.

Алданової С.О.

за участю представників:

Від позивача: представник Воскобойник М.Т. - за довіреністю.

Від відповідача: представник Цукур А.С., Разумов М.А. - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2014

у справі № 910/14872/14 (головуючий судя: Цюкало Ю.В., судді: Котков О.В., Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс

"САКИ"

до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

про припинення кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "САКИ" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про припинення кредитного договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зобов'язання по кредитному договору № 11 КБ/2008 від 25.07.2008 року неможливо виконати, у зв'язку з чим він має бути припиненим.

13.10.2014 року до Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, у якій останній вказує, що на момент укладення Договору останній запевнив та надав гарантії Банку про те, що він є юридичною особою, яка створена (зареєстрована) і діє за законодавством України та відсутні будь-які інші обставини, що обмежують Позичальника в укладенні договору та виконанні його умов. Однак, з кінця лютого 2014 року в Автономну Республіку Крим відбулося вторгнення російських військ, було проведено референдум щодо статусу АР Крим, а потім підписано договір про входження АР Криму до складу Російської Федерації, в результаті чого почалася інтеграція АР Крим в економічну, фінансову, кредитну та правову системи Російської Федерації, в її систему органів державної влади, на території АР Крим почало застосовуватися законодавство Російської Федерації. З огляду на вказане вище заявник просить вважати підставами заявленого позову саме те, що на території АР Крим почало застосовуватися законодавство Російської Федерації.

Крім цього, 08.12.2014 року до Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про вихід за межі позовних вимог, в якому останній, посилаючись на ст. 598 ЦК України, ч.ч. 2 і 3 ст. 202 ГК України та ч. 2 ст. 653 ЦК України просить суд вийти за межі позовних вимог, а саме розірвати Кредитний договір № 11КБ/2008 від 25.07.2008р., зі всіма змінами та доповненнями.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/14872/14 від 08.12.2014 року позов задоволено.

Вказане вище рішення вмотивоване тим, що зобов'язання сторін за вищевказаним договором підлягають припиненню, оскільки вищезазначений Кредитний договір підлягає розірванню на підставі ч. 2 ст. 652 ЦК України у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладанні, а саме окупацію території України підрозділами збройних сил Російської Федерації, укладання договору між Російською Федерацією і Республікою Крим про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів - Республіки Крим та міста федерального значення - Севастополь, і, як наслідок, інтеграції нових суб'єктів Російської Федерації в економічну, фінансову, кредитну та правову системи Російської Федерації, законодавче та інше нормативно-правове регулювання діяльності на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя законодавством Російської федерації.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивачем не надано жодних доказів того, що анексія Криму може вплинути на його діяльність.

Крім того, апелянт стверджує про те, що неналежне виконання Позичальником умов Кредитного договору спостерігалося, ще до настання вказаних судом подій на території Криму, про що свідчить наявність простроченої заборгованості вже на момент анексії Криму.

Також, апелянт зазначає, що із суті Кредитного договору та приписів ст. 652 ЦК України вбачається, що зміна економічної ситуації та факт зменшення попиту на користування послугами рекреаційного характеру, які надає Позичальник, є комерційним ризиком Позичальника, а тому не можуть бути підставами для розірвання Кредитного договору.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечив та просив суд залишити її без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2008 року між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САНАТОРНИЙ КОМПЛЕКС "САКИ" (Позичальник) укладено кредитний договір № 11 КБ/2008, за умовами якого Банк на умовах Договору зобов'язується надати Позичальнику Кредит у вигляді Невідновлювальної кредитної лінії з Лімітом кредитування, розмір якого встановлюється за графіком відповідно до таблиці 1 Договору.

Встановлено, що у зазначений вище договір сторонами неодноразово було внесено зміни, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 6.1.1. Договору Позичальник гарантує та надає Банку запевнення, що на момент укладання Договору, він є юридичною особою, яка створена (зареєстрована) і діє за законодавством України, має повне (необмежене) право класти та виконати умови Договору, отримувати Кредит відповідно до умов Договору та нести відповідальність за зобов'язаннями, визначеними Договором.

Згідно з п. 6.1.10. Договору Позичальник гарантує та надає Банку запевнення, що на момент укладання Договору, відсутні будь-які інші обставини, що обмежують Позичальника в укладанні Договору та виконанні його умов.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з заяви про зміну підстав позову та клопотання про вихід за межі позовних вимог, позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладанні, а саме окупацію території України підрозділами збройних сил Російської Федерації, укладання договору між Російською Федерацією і Республікою Крим про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів - Республіки Крим та міста федерального значення - Севастополь, і, як наслідок, інтеграції нових суб'єктів Російської Федерації в економічну, фінансову, кредитну та правову системи Російської Федерації, законодавче та інше нормативно-правове регулювання діяльності на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя законодавством Російської федерації, неможливо виконати умови спірного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

• в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

• зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

• виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

• із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Однак, дослідивши матеріали справи, судовою колегією встановлено, що позивачем не надано жодних належних доказів того, що анексія Криму може вплинути на його діяльність.

Крім того, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що неналежне виконання Позичальником умов Кредитного договору спостерігалося, ще до настання вказаних судом подій на території Криму, про що свідчить наявність простроченої заборгованості вже на момент анексії Криму, що також не заперечується позивачем.

Таким чином, судова колегія вважає обґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що зміна економічної ситуації та факт зменшення попиту на користування послугами рекреаційного характеру, які надає Позичальник, є комерційним ризиком Позичальника, а тому не можуть бути підставами для розірвання Кредитного договору.

Крім цього, ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення спору.

Однак, судовою колегією встановлено не дотримання позивачем ч. 2 ст. 188 ГК України, оскільки доказів направлення відповідачу пропозиції змінити або розірвати договір в матеріалах справи не міститься.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог та розірвання Кредитного договору № 11КБ/2008 від 25.07.2008р., зі всіма змінами та доповненнями.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2014 року у даній справі - скасуванню, у позові відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2014 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 08.12.2014 року у справі № 910/14872/14 скасувати, у позові відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРНИЙ КОМПЛЕКС "САКИ" (ідентифікаційний код 34719237, адреса: 96500, Автономна Республіка Крим, місто Саки, вулиця Курортна, будинок 4Е, п/р № 26005013054027 у Відділенні "Миколаївська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (ідентифікаційний код 14359319, адреса: 01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, п/р № 351979000900 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) на користь 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи № 910/14872/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.Я. Дикунська

С.О. Алданова